YaChudo

Ніно Рота

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Ніно Рота
італ. Nino Rota Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яітал. Giovanni Rota Rinaldi[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження3 грудня 1911
Місце народженняМілан, Королівство Італія[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті10 квітня 1979 (67 років)
Місце смертіРим, Італія[2][4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертікоронарний тромбозd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКампо Верано Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Королівство Італія
 Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, диригент, педагог, піаніст, актор, сценарист, кінокомпозитор, викладач, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаКертісовий інститут музики, IES Manuel Murguíad, Міланська консерваторія і Національна академія Санта-Чечілія Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіІльдебрандо Піцетті, Fritz Reinerd, Rosario Scalerod, Альфредо Казелла і Giacomo Oreficed Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера[6], симфонія, класична музика XX століття і класична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

премія «Оскар» за найкращу музику до драматичного фільмуd (8 квітня 1975)

Grammy Award for Best Score Soundtrack for Visual Mediad (1972)

Премія «Золотий глобус» за найкращу музику до фільму (1972)

премія БАФТА за найкращу музику до фільму (1973)

Nastro d'Argento for Best Scored

David di Donatello for Best Scored

ninorota.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ні́но Ро́та (італ. Nino Rota; 3 грудня 1911, Мілан — 10 квітня 1979, Рим) — італійський композитор, автор музики до багатьох популярних фільмів.

Біографія

Народився у Мілані, в сім'ї музикантів. У дитинстві, переїхавши в Рим, вступив до консерваторії, яку закінчив 1929 року. В консерваторські роки, в 1923 році, в Мілані була поставлена його перша ораторія — «L'infanzia di San Giovanni Battista».

З 1930 по 1932 роки Рота жив у США, отримав вчений ступінь у Кертисовському інституті, де він навчався композиції у Розаріо Скалеро і Фріца Рейнера. Після повернення до Італії вивчав літературу в Міланському університеті; пізніше, в 1937 році, почав викладацьку кар'єру. Починаючи з 1950 року і до своєї смерті в 1979 році займав пост директора консерваторії Барі. Помер композитор у Римі.

Творчість

Ніно Рота є автором ряду опер, серед яких

  • «Ariodante» (1942),
  • «Torquemada» (1943),
  • «I due timidi» (Двоє боязких) (1950),
  • «Il capello di paglia di Firenze» (Флорентійський солом'яний капелюх) (1955),
  • «La notte di un nevrastenico» (Ніч неврастеніка) (1959–1960),
  • «Aladino e la lampada magica» (Аладдін та чарівна лампа) (1968),
  • « La visita meravigliosa» (Дивовижний візит) (1970),
  • «Napoli milionaria» (Неаполь мільйонер) "(1977)

та балетів:

  • «La rappresentazione di Adamo ed Eva» (Репрезентація Адама та Єви) (1957),
  • «La Strada» (Дорога) (1965),
  • «Aci e Galatea» (1971),
  • «Le Moliere imaginaire» (фр. Уявний Мольєр) (1976)
  • «Amor di poeta» (Любов поета) (1978, був спеціально написаний для Моріса Бежара).

Крім того, композитор створив величезну кількість творів для оркестру.

З початку 1940-х Рота почав писати музику до кінофільмів, працював з режисерами Ренато Кастеллані, Лукіно Вісконті, Франко Дзефіреллі, Маріо Монічеллі, Френсісом Фордом Копполою (у 1974 Рота був удостоєний премії «Оскар» за найкращий музичний супровід до його фільму «Хрещений батько: частина II»), Едуардо де Філіппо, але найпліднішою виявилося його багаторічна співпраця з Федеріко Фелліні — Рота є автором музики до всіх його фільмів, починаючи з «Білого шейха» (1952) і закінчуючи «Репетицією оркестру» (1979).

Також композитор був автором музичного супроводу для театральних вистав Едуардо де Філіппо, Франко Дзефіреллі та Лукіно Вісконті.

Вибрана фільмографія

  • 1933 — / Treno Popolare

1940-і

  • 1944 — / Zaza
  • 1947 — Жити в мирі / Vivere in pace
  • 1948 — Під сонцем Риму / Sotto il sole di Roma
  • 1948 — / Fuga in Francia
  • 1948 — / E primavera …
  • 1948 — / Senza pieta
  • 1949 — Кришталева гора / The Glass Mountain
  • 1949 — / Obsession
  • 1949 — / Pirates of Capri

1950-і

1960-ті

1970-ті

Література

  • Pier Marco De Santi. le immagini & la musica. Roma, Edizioni Gremese, 1992. ISBN 88-09-20263-5
  • Simone Perugini. «Nino Rota e le musiche per il Casanova di Federico Fellini». Edizioni Sabinae, 2009. ISBN 978-88-96105-23-8 Volume pubblicato in occasione dei trent'anni dalla scomparsa di Nino Rota.

Примітки

  1. ↑ (unspecified title) — Rivista del Cinematografo.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #12053584X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ http://www.nytimes.com/2000/03/29/style/29iht-hat.t.html
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi - digital collection
  5. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. ↑ AllMusic — 1991.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).