YaChudo

Ніл Річі

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Ніл Річі
Народився29 липня 1897[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гаяна-Ессекібо, Гаяна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 грудня 1983[1] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Торонто, Канада[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняClaremont[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофіцер, бізнесмен, інструктор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоролівський військовий коледж у Сандгерсті[1], Штабний коледж у Камберлі і Lancing Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладШкола старших офіцерівd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна[1] і Друга світова війна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1914 — 1951
Військове званнягенерал і кадет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Лицар Великого хреста Ордену Британської імперії лицар-командор ордена Британської імперії Командор Ордена Британської імперії Воєнний Хрест (Велика Британія) Лицарі-Командори ордена Лазні‎ кавалер Ордена Лазні‎ орден «За видатні заслуги» Легіон Заслуг (Командор) (США) Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Воєнний хрест 1939—1945

Ніл Річі (англ. Niel Methuen Ritchie; 29 липня 1897, Гаяна-Ессекібо — 11 грудня 1983, Торонто) — британський офіцер який командував 8-ю армією під час Північноафриканської компанії з 1941 по 1942 роки.

Біографія

Народився 29 липня 1897 року в Гаяна-Ессекібо (Гаяна) в родині цукрового плантатора Дугалда МакДугала Річі та його дружини Анни Кетрін Легатт. Майбутній Генерал виріс в Малаї, де його батько вже мав каучукову плантацію. Річі навчався в інтернаті Лансінг-Коледж та Уоролівському військовому коледжі в Сандгерсті. У 1914 році почалася Перша Світова війна, і у травні 1915 року його відправили до Франції. В битві при Лоосі його поранили, а після одужання його відправили до Палестини. Також в 1917 році, він брав участь у захопленні Багдада. У 1937 році його перевили у власний короля Ланкаширський полк на посаду командира батальйону. У 1938 році його перевили в Єрусалим, а в 1939—1940 роках він служив начальником штабу у Фландрії у командира ІІ корпусу Алана Брука. Річі потаваришував з Бруком, незабаром якого призначили начальником Імперського Генерального Штабу. Після Дюнкерка Річі служив начальником штабу у Клода Окінлека, який очолював Південне Командування у Англії. Під час спільної служби, Річі справив велике враження на Окінлека своєю енергією та працездатністю. Незабаром Річі, посвятили у генерал-майори, і він отримав завдання переформувати 51-шу дивізію гайлендерів, яку розгромила 7-а танкова дивізія Роммеля під час однієї з битв Північноафриканської кампанії. Згодом його знову переводять, тільки вже до Каїру де він стає начальником штабу. 25 листопада 1941 під час операції «Крусейдер», Окінлек змістив Каннінгхема з посади головнокомандувача 8-ї армії, та призначив на це місце Річі. Також Річі став генерал-лейтенантом.

Події у 1942 році

Карта боїв за Газалу та Тобрук

Під час кампанії у Кіренаїці, Роммель розгромив 1-шу бронетанкову і 4-у індійську дивізію. З'ясувалося, що Річі був занадто обережним, нерішучим і повільним в порівнянні з швидким Роммелем. Але Окінлек не змістив Річі, а просто звільнив начальника штабу. Після сутички біля Бенгазі, один з генералів запропонував Окінлеку, змістити Річі, але Окінлек нічого не зробив. 26 травня 1942 року почалася Битва біля Газали, яка закінчилася для британських військ плачевно. На початку червня 1942, німці розгромили британців під Бір-Хакейомом, а потім і під Найтсбріджем. Згодом, німці захопили прибережну дорогу що вела з Тобрука до Сіді-Баррані та Мерса-Матрух. Це ознаменувало ізоляцію Тобрука автошляхами. 8-армія була відкинута назад у Єгипет. Але у штабі британців панував оптимістичний настрій, бо вони вважали що ще є можливість контратакувати і зняти блокаду Тобрука. В 20-х числах червня, німці почали штурм Тобрука, який закінчився перемогою Осі, і серйозною поразкою Союзників. 25 червня 1942 року, Окінлек змістив Річі з посади головнокомандувача 8-ї армії.

Після відставки з 8-ї армії

Після відставки Ніл річі недовгий час відпочивав у Палестині, а потім він повернувся в Англію де зустрівся з Черчиллем. Черчилль симпатизував Річі, і він добровільно погодився на пониження у званні до генерал-майора, щоб прийняти командування 52-ю дивізією гайлендерів яка навчалася «гірській війні». Згодом, за відзнаки у командуванні дивізією, в 1944 році його підвищили назад до генерал-лейтенанта і призначили командиром ХІІ корпусу в північно-західній Європі де він бився у складі 2-ї армії. Після закінчення війни, його призначили командувачем військами у Шотландії. У 1947 році у званні повного генерала, він повернувся до своєї домівки — Малаї, бо був призначений командувачем британських чил на далекому сході. Через 3 роки його перевели до Вашингтону, де він служив головою британського представництва в Об'єднаному Комітеті у справах збройних сил. У 1951 він пішов у відставку і переселився до Канади, де зайнявся комерцією. 11 грудня 1983 року, Ніл Річі помер.

Література

  • Мітчем Семюель. Найбільша перемога Роммеля / Мітчем Семюель. — Київ: Вид. «КНТ», 2024. — 308 с. ISBN 978-611-01-3087-5

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).