YaChudo

Нік де Вріс

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Нік де Вріс
ГромадянствоНідерланди Нідерланди
Народився06 лютого 1995 (31 рік)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
ДебютГран-прі Італії 2022
Остання гонкаГран-прі Великої Британії 2023
Сезони2 (2022–2023)
КомандиВільямс, AlphaTauri
Гран-прі (старти)11 (11)
Перемоги0
Подіуми0
Поули0
Найшвидші кола0
Очки2
Попередні серії
2019—2022
2017—2019
2016
2015
2013–14
2012–14
2012
FIA Formula E Championship
FIA Formula 2 Championship
GP3 Series
Formula Renault 3.5 Series
Formula Renault 2.0 Alps
Eurocup Formula Renault 2.0
Formula Renault 2.0 NEC
Чемпіонські титули
2020—2021
2019
2014
2014
FIA Formula E Championship
FIA Formula 2 Championship
Eurocup Formula Renault 2.0
Formula Renault 2.0 Alps


Гендрік Йоганнес Нікасіус "Нік" де Вріс (Нідерландською: [niːk də ˈvris]; нар. 6 лютого 1995) — нідерландський гонщик, який виступав у Формулі-1 з командами AlphaTauri та Williams. Він виграв Чемпіонат світу Формули E 2020–21 та Чемпіонат Формули 2 FIA 2019 року, а також Чемпіонати світу з картингу 2010 та 2011 років. Він перебував в програмі молодих пілотів Макларен із січня 2010 року до травня 2019 року. Де Вріс дебютував у Формулі-1 у вересні 2022 року, замінивши Алекса Албона в команді Вільямс на Гран-прі Італії 2022 року.

Рання кар'єра

Картинг

У 2008 році де Вріс виграв Світову серію WSK у категорії KF3, а також Чемпіонат Німеччини серед юніорів. У 2009 році він захистив обидва титули чемпіона Німеччини серед юніорів і чемпіона Світової серії WSK, а також виграв європейський чемпіонат KF3. У вересні він виграв Чемпіонат світу з картингу 2010 року. Він також виграв Чемпіонат світу в 2011 році.

Formula Renault 3.5

У 2015 році де Вріс перейшов в Формулу Рено 3.5, виступаючи за команду DAMS. Він п’ять разів піднімався на подіум, перш ніж виграти фінальну гонку сезону на трасі Херес, що дозволило йому піднятись на третє місце у фінальній таблиці зі 160 очками, поступившись лише Оліверу Роуленду та Матьє Ваксів’єру.

GP3

Де Вріс брав участь у серії GP3 у 2016 році з ART Grand Prix. Він здобув свій перший подіум на трасі Ред Булл Ринг, де посів третє місце, а потім здобув свій перший поул у Будапешті. В другій гонці в Монці він здобув свою першу перемогу, результат, який він повторив на трасі Яс-Марина в кінці сезону. Він посів шосте місце в чемпіонаті, поступившись своїм товаришам по команді Шарлю Леклеру та Александру Албону, які стали чемпіоном і віце-чемпіоном відповідно.

Формула-1

У 2010 році де Вріс підписав контракт із програмою молодих гонщиків Макларен, а у 2016 році — з Audi Sport Racing Academy. Він залишив McLaren перед сезоном 2019 року, щоб зосередитися на своїх обов’язках в Audi, де залишався до вересня 2019 року.

Тестовий та резервний пілот

У грудні 2020 року де Вріс і його товариш по команді по Формулі E Стоффель Вандорн провели свої перші тести у Формулі-1 за команду Мерседес на тестах для молодих пілотів наприкінці сезону.[1] Наступного року він став одним із резервних пілотів команди, разом зі своїм напарником по Mercedes-EQ Стоффелем Вандорном.[2]

Він дебютував у Формулі-1 в практиці на Гран-прі Іспанії 2022 року, де зайняв місце Алекса Албона в Вільямс.[3] На Гран-прі Франції де Вріс брав участь у черговій тренувальній сесії за болідом команди Мерседес, посівши місце семиразового чемпіона світу Льюїса Гамільтона.[4] Згодом де Вріс знову повернувся за кермо Мерседес під час вільної практики на Гран-прі Мехіко замість Джорджа Рассела.[5]

У вересні де Вріс тестував Alpine A521 на трасі Хунгароринг разом з Антоніо Джовінацці та Джеком Духаном.[6]

На Гран-прі Сан-Паулу 2022 року де Вріса призначили заміною Ландо Норріса в Макларен на випадок, якщо Норріс не зможе взяти участь у гонці, оскільки англійський пілот постраждав від харчового отруєння. Команда провела підлаштування сидіння для де Вріса. Однак наступного дня Норріс остаточно одужав і зміг взяти участь у Гран-прі.[7]

Оренда в Вільямс та дебют в гонці (2022)

На Гран-прі Італії де Вріс взяв участь у першій практиці з командою Астон Мартін замість Себастьяна Феттеля.[8] Потім де Вріс замінив Алекса Албона в Вільямс на третій практиці, кваліфікації та гонці, після того як в Албона було виявлено апендицит.[9] Йому вдалося пройти до другого сегмента кваліфікації та здобути тринадцяту позицію в підсумку кваліфікації, випередивши свого товариша по команді Вільямс Ніколаса Латіфі. Він стартував восьмим після штрафів, застосованих до кількох пілотів.[10] Він закінчив гонку на дев’ятій позиції, набравши очки під час свого дебюту в гонці, а також здобув звання Гонщика дня.[11]

AlphaTauri (2023)

Де Вріс за кермом AlphaTauri AT04 на Гран-прі Австрії 2023 року.

У сезоні 2023 року де Вріс підписав контракт з командою AlphaTauri, замінивши П’єра Гаслі, який перейшов в команду Альпін.[12]

Де Вріс фінішував 14-м в перших двох гонках на Гран-прі Бахрейну[13] і Гран-прі Саудівської Аравії.[14] В хаотичній гонці на Гран-прі Австралії він зійшов з дистанції після зіткнення з Логаном Сарджентом і був класифікований 15-м. Де Вріс кваліфікувався останнім та зійшов в гонці на Гран-прі Азербайджану. Через кілька днів після того, як він фінішував 17-м на Гран-прі Великої Британії, Де Вріс був звільнений з AlphaTauri і замінений Данієлем Ріккардо.[15][16] До свого звільнення Де Вріс часто піддавався критиці, щодо своїх результатів, особливо з боку радника з автоспорту Red Bull Гельмута Марко.[17][18] Декілька гонщиків розкритикували рішення звільнити Де Вріса посеред його дебютного сезону як основного пілота.[19]

Результати виступів

Загальна статистика

Сезон Серія Команда Гонки Перемоги Поули Н/к Подіуми Очки Місце
2012 Eurocup Formula Renault 2.0 R-ace GP 14 0 0 1 2 78 5
Formula Renault 2.0 NEC 11 1 1 2 4 166 10
2013 Eurocup Formula Renault 2.0 Koiranen GP 14 2 1 2 5 113 5
Formula Renault 2.0 Alps 6 0 0 0 2 68 8
2014 Eurocup Formula Renault 2.0 Koiranen GP 14 5 6 5 10 254 1
Formula Renault 2.0 Alps 14 9 9 10 12 300 1
2015 Formula Renault 3.5 Series DAMS 17 1 1 1 6 160 3
2016 GP3 Series ART Grand Prix 18 2 1 1 5 133 6
2017 FIA Formula 2 Championship Rapax 13 1 0 0 4 114 7
Racing Engineering 8 0 0 2 1
2018 FIA Formula 2 Championship Pertamina Prema Theodore Racing 24 3 2 4 6 202 4
2018–19 FIA World Endurance Championship - LMP2 Racing Team Nederland 6 0 0 2 0 64 9
2019 FIA Formula 2 Championship ART Grand Prix 22 4 5 3 12 266 1
24 години Ле-Мана - LMP2 Racing Team Nederland 1 0 0 0 0 Н/Д 15
2019–20 Формула Е Mercedes-Benz EQ Formula E Team 11 0 0 0 1 60 11
FIA World Endurance Championship - LMP2 Racing Team Nederland 6 1 0 2 2 99 10
2020 European Le Mans Series G-Drive Racing 3 1 0 1 2 43 5
Формула-1 Mercedes-AMG Petronas F1 Team Тест-пілот
2020–21 Формула Е Mercedes-EQ Formula E Team 15 2 1 2 4 99 1
2021 European Le Mans Series G-Drive Racing 5 1 2 0 2 67 5
FIA World Endurance Championship - LMP2 1 0 0 0 0 0 НК†
Racing Team Nederland 1 0 0 0 1 15 19
Формула-1 Mercedes-AMG Petronas F1 Team Резервний гонщик
2021–22 Формула Е Mercedes-EQ Formula E Team 16 2 1 1 3 106 9
2022 Формула-1 Williams Racing 1 0 0 0 0 2 21
Mercedes-AMG Petronas F1 Team Резервний/Третій пілот
McLaren F1 Team Резервний гонщик
Aston Martin Aramco Cognizant Formula One Team Тест-пілот
24 години Ле-Мана - LMP2 TDS Racing x Vaillante 1 0 0 0 0 Н/Д 4
2023 Формула-1 Scuderia AlphaTauri 10 0 0 0 0 0 22

† Де Вріс брав участь в змаганні за запрошенням, тому йому не нараховувалися очки чемпіонату.
* Сезон триває.

Формула-1

Легенда до таблиці
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Найшвидше коло
Числоу верхньому індексі Позиція в спринті,
що передбачає нарахування очок

* Сезон триває.

Примітки

  1. ↑ Fernando Alonso tops 'young driver test' for Renault on F1 2020's last day. Sky Sports (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  2. ↑ De Vries joins Vandoorne in Mercedes F1 reserve driver role. www.autosport.com (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  3. ↑ Williams to run Mercedes reserve De Vries in FP1 in Spain | Formula 1. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  4. ↑ Mercedes to run reserve driver De Vries in place of Hamilton in FP1 at Paul Ricard | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  5. ↑ De Vries takes Russell's spot during FP1 in Mexico. www.gpblog.com (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  6. ↑ Alpine set to run three drivers in private test this week | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  7. ↑ Nyck de Vries Had A Seat Fitting At McLaren In Case Norris Can’t Race In Brazil. WTF1 (амер.). 10 листопада 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 26 лютого 2023.
  8. ↑ Nyck de Vries hará el FP1 de Monza con el Aston Martin de Sebastian Vettel. Motor.es (ісп.). 6 вересня 2022. Процитовано 26 лютого 2023.
  9. ↑ Albon ruled out of Italian Grand Prix with appendicitis, as replacement De Vries prepares to make F1 race debut | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  10. ↑ De Vries explains how he went from F1 TV to F1 qualifying as he secures top-10 start at Monza | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  11. ↑ 2022 Italian Grand Prix race report and highlights: Verstappen takes his first-ever Italian Grand Prix win behind the Safety Car as Leclerc settles for P2 | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 лютого 2023.
  12. ↑ Nyck de Vries to Race for Scuderia AlphaTauri | SCUDERIA ALPHATAURI (амер.). 8 жовтня 2022. Процитовано 26 лютого 2023.
  13. ↑ 2023 Bahrain Grand Prix race report and highlights: Verstappen leads 1-2 in Bahrain season opener as Leclerc retires and Alonso takes final podium place in style | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 23 липня 2023.
  14. ↑ 2023 Saudi Arabian Grand Prix report and highlights: Perez fends off Verstappen to win action-packed Saudi Arabian GP as Alonso takes 100th podium | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 23 липня 2023.
  15. ↑ https://www.facebook.com/alphataurif1 (11 липня 2023). Scuderia AlphaTauri welcomes back Daniel Ricciardo | SCUDERIA ALPHATAURI (амер.). Процитовано 23 липня 2023. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |last= (довідка)
  16. ↑ Ricciardo to replace De Vries at AlphaTauri from Hungary. www.formula1.com (англ.). Процитовано 23 липня 2023.
  17. ↑ Mee, Lydia (28 червня 2023). F1 News: Red Bull Advisor Delivers Another Crushing Blow To Nyck de Vries - "We Are Not Satisfied". F1 Briefings: Formula 1 News, Rumors, Standings and More (англ.). Процитовано 23 липня 2023.
  18. ↑ Marko issues further de Vries warning. RacingNews365 (англ.). 25 травня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
  19. ↑ Wood, Ida (12 липня 2023). Drivers question AlphaTauri's "way too early" sacking of de Vries · RaceFans. RaceFans (брит.). Процитовано 23 липня 2023.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).