Нік Перумов

Микола Даниїлович Перумов
Николай Даниилович Перумов
2017 рік
Псевдонім	Нік Перумов, Капітан Уртханг, Поль Вінлов
Народився	21 листопада 1963 (62 роки) Ленінград, СРСР
Громадянство	РФ
Місце проживання	США[1]
Діяльність	письменник
Сфера роботи	фантастичний роман[2] і мікробіологія[2]
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Знання мов	російська[2]
Мова творів	російська
Роки активності	1989 — досі
Жанр	фентезі наукова фантастика стімпанк
Премії	2004 — «Фантаст року» (Роскон-2004), 2004 — «Найкращий фантаст Європи» (Eurocon 2004), 1999 — «Мандрівник», 2007 — «Фантаст року» (Роскон-2007), 2004, 2006, 2009 — «Світ фантастики»
Сайт: perumov.com
Нік Перумов у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Нік Перумов (справжн. Микола Даниїлович Перумов, рос. Николай Даниилович Перумов) — російський імперський письменник-фантаст. Став широко відомим після своєї першої публікації у 1993 році епопеї «Кільце Пітьми», дія якої відбувається у Середзем'ї Джона Толкіна.

Народився 21 листопада 1963 року в Ленінграді, СРСР. Батько письменника - Данило Олександрович Перумов (1936-2012), вірменин, доктор біологічних наук, працював у відділенні молекулярної та радіаційної біофізики Інституту високомолекулярних сполук РАН^[4]

Закінчив кафедру біофізики фізико-механічного факультету Ленінградського політехнічного інституту за спеціальністю інженер-фізик ^[4]

Займався молекулярною біологією і десять років пропрацював у Ленінградському НДІ особливо чистих біопрепаратів. Крім іншого, Перумов брав участь у розробці методів лікування дітей, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС ^[4].

Писати почав наприкінці 1970-х років. У той же час захопився фентезі та фантастикою, особливо книгами Джона Толкіна, які читав в оригіналі і робив власний переклад. Був учасником толкіністського руху, а також частим відвідувачем мережі Фідонет під псевдонімом «капітан Уртханг», воїн-орк. Першим великим твором Перумова, тоді ще письменника-аматора, стала дилогія «Сходження Темряви, або Середзем'я 300 років потому», дія якої відбувалася в Середзем'ї, світі Толкіна.

У 1993 році за пропозицією колеги Перумов опублікував дилогію у видавництві «Кавказька бібліотека». Через півроку відредагована версія книги була випущена видавництвом «Північний Захід» під назвою «Кільце Темряви». Книга викликала фурор на ринку фантастики, отримала як вкрай позитивні, так і критичні оцінки. Шанувальники вважають «Кільце Темряви» твором, що поклав початок російському фентезі, в той час як критики засуджують використання світу Толкіна, як об'єкта полеміки з його моральними установками. У 1994 році на письменника було скоєно невдалий хуліганський напад^[5], пов'язаний, можливо, саме з розбіжностями навколо книги. У продовження «Кільця Темряви» Перумов пізніше написав роман «Адамант Хенни», який мав менший успіх.

Надалі Нік Перумов не писав про Середзем'я і публікував книги тільки про власні світи. Основним місцем дії його книг стало Упорядковане — система взаємопов'язаних світів, вперше згадана в романі «Загибель Богів». До нього входять такі світи, як Хьорвард, Евіал, Мельін та інші. Найбільшим твором про Упорядковане стало багатосерійне епопея «Хранитель мечів» про мага і шпигуна Фессе, що подорожує між світами, який виявився втягнутим у протистояння вселенських сил. У романах про Упорядкований автор дотримувався світоглядної позиції, близької до ніцшеанства, часто алегорично критичної до релігії.

Пізніше Перумов також писав книги в інших жанрах, таких як наукова фантастика («Череп на рукаві», «Череп в небесах»), стімпанк («Не час для драконів» і «Не місце для людей», у співавторстві з Сергієм Лук'яненком; цикл книг про Моллі Блеквотер), альтернативна історія («Млава червона», у співавторстві з Вірою Камшою).

У 1998 році, після фінансової кризи в Росії, з дружиною — кандидатом біологічних наук Ольгою Радієвною Ількаєвою (нар. 1969) — і трьома синами переїхав до США (спочатку в Даллас, потім у Північну Кароліну) ^[6], продовжуючи писати книги і одночасно працювати лаборантом в Університеті Дьюка за своєю основною спеціальністю — біофізика та молекулярна біологія.^[7]

У 2016 році заявив про себе як про противника десталінізації, водночас назвав себе монархістом і атеїстом ^[8].

8 лютого 2024 року назвав російське вторгнення на територію України «збиранням російських земель», попутно розкритикувавши громадян, які емігрували з Росії, за їхню антивоєнну позицію ^[9].

Кільце Пітьми

1. «Ельфійське лезо» (1993, написано у 1989)
2. «Чорний спис» (1993, написано у 1989)
3. «Адамант Генни» (1995)

Літописи Гйорварда

1. «Загибель Богів» (1995)
2. «Воїн Великої Пітьми» (1995)
3. «Земля без радощів» (1995)
4. «Загибель Богів 2: Пам'ять полум'я» (2012)
5. «Загибель Богів 2: Утримуючи небо» (2012)
6. «Тисяча років Грофту. Боргільдова Битва» (2013, невеличкий уривок був опублікований у 2005)
7. «Тисяча років Грофту. Молодий маг Гедін» (2013)
8. «Загибель Богів 2: Попіл Асгарду» (дата виходу невідома)
9. «Загибель Богів 2: Гедін, ворог мій» (не завершено, у процесі написання)
10. «Загибель Богів 2: Вічність, що минула» (не завершено, у процесі написання)
11. «Загибель Богів 2: Орел та Дракон» (не завершено, у процесі написання)
12. «Загибель Богів 2: Врятуйте наші душі» (не завершено, у процесі написання)
13. «Загибель Богів 2: Гедін» (не завершено, у процесі написання)
14. «Раб Неназиваємого» (не завершено, у процесі написання)
15. «Біла кров світанку» (не завершено, у процесі написання)

Літописи Розлому

1. «Алмазний меч, дерев'яний меч» (1998, у 2 томах)
2. «Народження мага» (1999)
3. «Подорожі мага» (2000, у 2 томах)
4. «Самотність мага» (2001, у 2 томах)
5. «Війна мага: Дебют» (2003)
6. «Війна мага: Мітельшпіль» (2004)
7. «Війна мага: Ендшпіль» (2006)
8. «Війна мага: Завершення гри» (2006, у 2 томах)

Зачарований Ліс

1. «Донька некроманта» (1999, роман)
2. «Повернути патерицю» (1999, повість)
3. «Леміш і борозна»(2013, повість). Раніше відома під назвою «Ельфійська варта»

Імперія понад усе

1. «Череп на рукаві» (2002)
2. «Череп у небесах» (2004)

Техномагія

1. «Дозволене чаклунство» (1996)
2. «Ворог невідомий» (1997)
3. «Зона магів» (не завершено)

Сім Звірів Райлега

1. «Тьорн» (2007)
2. «Алієдора» (2009)
3. «Ім'я Звіра» (2011) за рішенням видавництва вийшла у двох томах:
   • «Поглянути у безодню» (22 березня 2011)
   • «Вихід Дракону» (19 квітня 2011)

Викрадачі душ

1. «Посередник» (1996, у співавторстві з Поліною Камінскою)
2. «Один на один» (1997, у співавторстві з Поліною Камінскою)
3. «Операція: Антиірод» (1997, автор — Поліна Камінская, Микола брав участь тільки у розробці сюжету)

Я, Всеслав

• «Російський меч» (рік написання невідомий, повість; публікувалася у різних журналах, з дозволу автора вільно поширюється у мережі Інтернет)
• «Випаруй залізо з крові» (1997 рік, повість; була опублікована у київському журналі «Імперія» і в російському журналі фантастики «Зоряна дорога» (2002 рік))
• «Випадок під Кубинкою» (не завершено)
• «Пес Всеслава» (рік написання невідомий, повість)
• «Ельф з краю світу» (не завершено)
• «Богатирська застава» (не завершено)

Поза серій:

• «Чорна кров» (1996, у співавторстві зі Святославом Логіновим)
• «Не час для драконів» (1997, у співавторстві зі Сергієм Лук'яненко)
• «Армагедон» (2000, у співавторстві з Алланом Коулом, у США видана як «Lords of Terror»).
• «Вовче поле» (2008, у співавторстві з Вірою Камшою, повість у збірці «Наше діло праве»).
• «Млава Червона» (2011, у співавторстві з Вірою Камшою)

Бандерівсько-нацистський путч перейшов у вирішальну стадію. За ніч мирні протестувальники та ненасильницькі мітингувальники підвезли у Київ зброю, яку захопили в Галіції і вже майже взяли центр міста. <…> Не сьогодні-завтра в Одесі, Севастополі та Харкові з'являться летючі загони «Правого сектору», і озброєні вони будуть до зубів, автоматами, кулеметами і гранатометами, палицями та камінням дружин самооборони їх уже буде не спинити, оскільки ці гарні парубки будуть стріляти на ураження і без найменших вагань. — Перумов про події Євромайдану, 20.02.14^[10]

Оригінальний текст (рос.)

[ Бандеровско-нацистский путч перешёл в решающую фазу. За ночь мирные протестувальники и ненасильственные митингувальники подвезли в Киев захваченное в Галиции боевое оружие и уже практически взяли центр города. "Власть" уже ничего не контролирует, "ливийский" сценарий с "переходом полиции на сторону народу" в полном разгаре.Не сегодня-завтра в Одессе, Севастополе и Харькове появятся летучие отряды "Правого сектора", и вооружены они будут до зубов, автоматами, пулеметами и гранатомётами, палками и камнями дружин самообороны их уже будет не остановить, потому как эти гарны парубки палить будут на поражение и без малейших колебаний. Не исключаю, что попрут дуром и на корабли Черноморского флота, пустив перед собой в качестве живого щита "анижедетей" и зомбированных женщин, в которых у мальчишек-срочников стрелять не поднимется рука.

У русских регионов, у Крыма, остался только один выход — немедленная сецессия. У России связаны руки договором 1994 года, только в ситуации идущего снизу процесса "балканизации" Украины Москва может хоть чем-то помочь.

Честное слово, у меня больше вопросы к политике Президента России. Но сейчас у Владимира Владимировича уникальный, один раз в жизни дающийся шанс заслужить себе золотой памятник при жизни — добиться хотя бы свободы и независимости, права говорить на родном языке для Крыма, Одессы, Донбасса, Харькова...

] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (довідка)

• Офіційний сайт Миколи Перумова. (рос.)
• Ring of Darkness English Cooperative Translation (англ.)