Нікі Лауда
Нікі Лауда  | |
|---|---|
 | |
| Громадянство |  Австрія |
| Народився | 22 лютого 1949[1][2][…]  Відень, окупація Австрії союзниками[1] |
| Помер | 20 травня 2019[1][3][…] (70 років) Цюрих, Швейцарія[5] |
| Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
| Дебют | Австрія 1971 |
| Остання гонка |  Австралія 1985 |
| Сезони | 13 (1971—1979, 1982—1985) |
| Команди | March, BRM, Ferrari, Brabham, McLaren |
| Гран-прі (старти) | 177 (171) |
| Чемпіон світу | 3 (1975, 1977, 1984) |
| Перемоги | 25 |
| Подіуми | 54 |
| Поули | 24 |
| Найшвидші кола | 24 |
| Очки | 420,5 |
| Перша перемога |  Гран-прі Іспанії 1974 |
| Остання перемога |  Гран-прі Нідерландів 1985 |
| Перший поул |  Гран-прі ПАР 1974 |
Андреас Ніколаус Лауда (нім. Andreas Nikolaus Lauda), відомий як Нікі Лауда (нім. Niki Lauda); (22 лютого 1949 — 20 травня 2019) — австрійський автогонщик, підприємець, менеджер, письменник та коментатор. Триразовий чемпіон світу з автоперегонів у класі Формула-1 (1975, 1977, 1984), засновник авіакомпаній Lauda Air (1980) та Niki (2003).
Життєпис
Нікі Лауда народився в 1949 році у Відні в династії австрійських банкірів. Родичі не підтримували його захоплення автоспортом, на цьому ґрунті Нікі посварився з багатою родиною, яка позбавила його фінансової підтримки. Лауда прийшов до Ferrari у 1974 році та вже наступного року приніс команді перемогу в Кубку конструкторів, а сам Нікі 5 разів у 14 перегонах зайняв верхню сходинку п'єдесталу.[6]
1 серпня 1976 року, через рік після здобуття свого першого чемпіонського титулу, на трасі Нюрбургринг Нікі Лауда з невідомих причин втратив контроль, його автомобіль вдарився у загорожу і спалахнув. З ним уже прощалися в лікарні, але майже дивом (будучи у комі) він одужав і вже за 40 днів повернувся до перегонів, ще в бинтах.[7]
У 1979 році Нікі оголосив про те, що завершує кар'єру гонщика. Відразу ж після цього він став засновником авіакомпанії Lauda Air, яка спеціалізувалася на виконанні чартерних рейсів.[6]
В кіно
У 2013 році вийшов фільм «Гонка», в якому описується протистояння Джеймса Ганта та Нікі Лауди. Роль Лауда зіграв німецький актор Даніель Брюль.
Письменництво
У 70-х—80-х Лауда видав чотири книги:
- Niki Lauda. The Art and Science of Grand Prix Driving. Motorbooks International, 1977 (ISBN 0-87938-049-7)
- Niki Lauda. My Years with Ferrari. Motorbooks International, 1978 (ISBN 0-87938-059-4)
- Niki Lauda. The New Formula-1: A Turbo Age. Motorbooks International, 1984 (ISBN 0-87938-179-5)
- Niki Lauda. Mein Story. Orac Verlag, 1986 (ISBN 3701500258)
Смерть
Помер 20 травня 2019 року в оточенні родини.[8]
Примітки
- ↑ а б в Le « Robot » Niki Lauda, triple champion du monde de formule 1, est mort
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ F1 star Niki Lauda's family reveal he died surrounded by close relatives at Swiss clinic days after he was hospitalised for dialysis
- ↑ а б Бакланов, Олег (17 вересня 2019). Биография гонщика Ники Лауда - история жизни и спортивной карьеры | Niki Lauda фото, видео — Ники Лауди после аварии и Джемся Хант. Stone Forest (рос.). Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Помер чемпіон Формули-1 Нікі Лауда. Як він став легендою. BBC News Україна (укр.). 21 травня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Помер Нікі Лауд /УНН, 21.5.2019/
Посилання
- Нікі Лауда на офіційному сайті Формули-1 (англ.)
- Енциклопедія Формули-1. Нікі Лауда (рос.)
- Статистика Нікі Лауди (рос.)
- Світ очима Нікі (рос.)
- «Аргументи і факти-Європа» № 04 (49–52). «За штурвалом — Нікі Лауда». Інтерв'ю гонщика. 25.12.2003 (рос.)
- Лауда шукає спонсора для свого кашкета. 18.06.2010[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Ники Лауда: «По первой гонке сложно делать выводы». Інтерв'ю телеканалу Sport 1. 02.04.2011 (рос.)
- Страшная авария Ники Лауды, Нюрбургринг, 1976 год
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).