Річард Ніксон

Річард Ніксон англ. Richard Nixon
37-й Президент США
20 січня 1969 — 9 серпня 1974
Попередник:	Ліндон Джонсон
Наступник:	Джеральд Форд
36-й Віцепрезидент США
20 січня 1953 — 22 листопада 1961
Президент:	Дуайт Ейзенхауер
Попередник:	Олбен Барклі
Наступник:	Ліндон Джонсон
Ім'я при народженні:	англ. Richard Milhous Nixon
Народження:	9 січня 1913 Йорба-Лінда, Каліфорнія
Смерть:	22 квітня 1994 (81 рік) Нью-Йорк
Причина смерті:	інсульт
Поховання:	Richard Nixon Presidential Library and Museumd
Країна:	США
Релігія:	квакер
Освіта:	Уіттієрський колледжd (1934)[2], Дюкський університет, Школа права Университету Дьюкаd (1937)[2], Whittier High Schoold і Fullerton Union High Schoold
Партія:	Республіканська партія США
Батько:	Francis A. Nixond
Мати:	Hannah Milhous Nixond[3]
Шлюб:	Пет Ніксон
Діти:	Tricia Nixon Coxd[4] і Julie Nixon Eisenhowerd[4]
Військова служба
Роки служби:	1942–1946
Приналежність:	Армія США
Рід військ:	Військово-морські сили США
Звання:	Лейтенант-командор
Битви:	Друга світова війна: Війна на Тихому океані
Автограф:
Нагороди:
Річард Ніксон у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у Вікіджерелах

Рі́чард Мілга́ус Ні́ксон (англ. Richard Milhous Nixon, МФА: [ˈrɪt͡ʃɚd ˈmɪlhaʊ̯s ˈnɪksən]; 9 січня 1913, Йорба-Лінда, Каліфорнія — 22 квітня 1994, Нью-Йорк) — американський політик, 37-й президент Сполучених Штатів Америки (1969–1974), від Республіканської партії. 36-й віцепрезидент США (1953–1961), сенатор США від штату Каліфорнія. За п'ять років його президентства відбулось зниження участі США у війні у В'єтнамі, розрядка з Радянським Союзом та покращення відносин із Китаєм, перші спроби посадки на місяць та закладення Агенції з захистом довкілля США. Під час другого терміну склав повноваження після «Вотергейтського скандалу», що робить його єдиним президентом США, який достроково подав у відставку.

Річард Ніксон народився 9 січня 1913 в районі селища Йорба-Лінда, штат Каліфорнії, у будинку, який збудував його батько, на сімейному лимонному ранчо.^[5] Його батьками були Френсіс А. Ніксон і Ханна (Мілхаус) Ніксон. Його мати була квакеркою, а батько перейшов з методизму на квакерську віру. Через свою матір Ніксон був нащадком раннього англійського поселенця Томаса Корнелла.^[6]

На виховання Ніксона вплинули квакерські обряди того часу, такі як утримання від алкоголю, танців і лайки. У нього було чотири брати: Гарольд (1909—1933), Дональд (1914—1987), Артур (1918—1925) та Едвард (1930—2019).^[7] Чотири з п'яти хлопчиків Френсіса Ніксона були названі на честь історичних британських королів; Річард, наприклад, був названий на честь Річарда Левове Серце.^[8]

Раннє життя Ніксона було відзначене труднощами, і пізніше він цитував Дуайта Ейзенхауера, описуючи своє дитинство: «Ми були бідними, але слава цього була в тому, що ми цього не знали».^[8]

У 1953–1961 роках був віцепрезидентом в адміністрації Дуайта Ейзенхауера, граючи помітну публічну роль і часто виступаючи від імені адміністрації.^[9] До того протягом 1947—1950 років був конгресменом, а у 1950—1952 роках — сенатором від Каліфорнії.

На виборах 1960 року перший раз балотувався від республіканців в президенти, проте програв Джону Кеннеді.

У 1968 і 1972 роках обирався на президентську посаду (єдиний американський політик, вибраний на два терміни віцепрезидентом, а згодом на два терміни президентом). Під час його правління американські астронавти висадилися на Місяць. Зовнішньою політикою в цей період керував Генрі Кіссінджер. При Ніксоні встановилися особливі відносини США з КНР (ознаменовані сенсаційним особистим візитом президента до Китаю) і почалася політика розрядки міжнародної напруженості у відносинах з СРСР; Ніксон особисто відвідав Радянський Союз у травні 1972 року (першим з президентів після Франкліна Рузвельта у 1945 році) і підписав з Леонідом Брежнєвим договір ОСО-1. Він був також першим президентом, що відвідав всі 50 штатів.

Ніксон — єдиний президент США, що достроково припинив свої повноваження та подав у відставку. Це трапилося після скандалу, відомого як «Вотергейтський скандал», і звинувачень, що загрожували йому імпічментом. Через корупцію, що пронизала всю адміністрацію, Ніксона зазвичай відносять до найодіозніших президентів (хоч і підкреслюючи суперечність фігури: зовнішньополітичні успіхи, жорсткий і загалом ефективний стиль управління). Під час сенатських перегонів у 1950 році отримав прізвисько Шахрай Дік (англ. Tricky Dicky).

22 травня 1972 року розпочався офіційний візит Ніксона до СРСР. 29 травня американський президент відвідав у другій половині дня Київ. Переговори між Річардом Ніксоном і представниками радянської влади минали як в офіційній, так і в неформальній обстанові, зокрема в заміській резиденції в Завидово. Візит тривав протягом тижня.

Упродовж перемовин було підписано низку стратегічно важливих документів, а саме: договір про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) і Тимчасову угоду про деякі заходи в галузі обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1).

Договір ПРО (перестав діяти у 2002 році) був покликаний запобігти гонитві озброєнь у царині створення систем оборони проти ракетно-ядерних ударів. СРСР і США домовилися про те, що кожній стороні буде дозволено створити по два комплекси «протиракет» і поставити під їхній захист, відповідно, по два райони (всього чотири) за вибором — навколо столиць і в місці розташування шахтних пускових установок, тобто баз мобільно-наземного базування.

Договір також заборонив створювати, випробовувати і розгортати системи або компоненти систем ПРО морського, повітряного, космічного або мобільно-наземного базування^[10].

Про Ніксона в 1995 році знятий однойменний художній фільм Олівера Стоуна.

• В. І. Головченко. Ніксон Ричард Мілгауз // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
• М. Рижков. Ніксон Річард // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с. 501 ISBN 978-966-611-818-2
• Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 348—363 ISBN 978-617-7289-69-1

• Ніксон [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
• Фільм «Nixon» [Архівовано 4 березня 2007 у Wayback Machine.]