Нікодикодин
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (5alpha,6alpha)-3-Methoxy-17-methyl-4,5-epoxymorphinan-6-yl pyridine-3-carboxylate[1] | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 808-24-2 |
| Код ATC | ? |
| PubChem | 5464304 |
| Хімічні дані | |
| Формула | C24H26N2O4 |
| Мол. маса | 406,482 |
| SMILES | eMolecules & PubChem |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | в/в, перорально |
Нікодикодин (англ. Nicodicodine), відомий також під назвами «Нікодикодеїн» та «6-нікотиноїлдикодеїн»[2] — це опіоїд, розроблений як протикашльовий засіб та анальгетик. Синтезований у 1904 році, він не використовується широко, але має активність, подібну до інших опіоїдів.[3] Нікодикодин метаболізується в печінці шляхом деметилювання з утворенням 6-нікотиноїлдигідроморфіну, а згодом метаболізується до дигідроморфіну. Оскільки кінцевим активним метаболітом препарату є дещо сильніший опіат дигідроморфін, а не морфін, можна очікувати, що нікодикодин буде дещо потужнішим та матиме тривалішу дію, ніж нікокодеїн. Побічні ефекти нікодикодину подібні до побічних ефектів інших опіоїдів та включають свербіж, нудоту та пригнічення дихання.
Примітки
- ↑ Chemistry Dashboard. comptox.epa.gov. U.S. Environmental Protection Agency. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019. (англ.)
- ↑ Nicodicodine [INN:BAN:DCF] | SIELC. www.sielc.com. 16 травня 2018. Процитовано 12 січня 2019. (англ.)
- ↑ Stolberg VB (2016). Painkillers: History, Science, and Issues (англ.). ABC-CLIO. с. 110. ISBN 978-1-4408-3532-2. Процитовано 12 січня 2019.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).