YaChudo

Ньєк

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Ньєк (угор. Nyék, грец. νέκη) — одне із семи угорських племен, що входило до давньоугорської конфедерації племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].

Плем'я Ньєк згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»[4]. Згідно академіку Дюло Нематі, плем'я Ньєк (угор. Nyék) означає не «старий» («древній») рід, а «захисний» або «незначний»[5]. Значення угорського слова Nyék — «огорожа». Р. Г. Кузєєв і Д. Немет зіставляють плем'я Nyek з родовим підрозділом Нагман, в складі башкирського племені Усерган[6][5]. Племінна назва Nyek збереглася завдяки численним назвам населених пунктів Угорщини. Шандор Торок (Török Sándor) знайшов 27 племінних назв у повному обстеженні назв поселень Угорщини. Проте вважається, що їх існує більша кількість, бо частина їх знаходиться за межами сучасної Угорщини[7].

Усі племена, що входили до складу давньоугорської конфедерації племен[8]:

  1. Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
  2. Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
  3. Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
  4. Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
  5. Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
  6. Ньєк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
  7. Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
  8. Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)

Примітки

  1. ↑ András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
  2. ↑ George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
  3. ↑ S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
  4. ↑ Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.
  5. ↑ а б Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
  6. ↑ Кузеев Р. Г. Происхождение башкирского народа. М., Наука, 1974.
  7. ↑ Török Sándor (1982). Mi volt a neve a három kabar törzsnek?. Századok CXVI. с. 988—1059.
  8. ↑ Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).