YaChudo

Нязепетровськ

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

місто Нязепетровськ
рос. Нязепетровск
Герб Прапор
Церква Святих Апостолів Петра і Павла. За радянських часів в будівлі був кінотеатр
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїЧелябінська область
Муніципальний районНязепетровський район
Код ЗКАТУ75 244 501 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО75 644 101 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1747
Статус міста1944
Населення▼ 12 061 (2015)
Площа27 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштові індекси456970
Телефонний код+7 35156
Географічні координати:56°03′ пн. ш. 59°36′ сх. д. / 56.05° пн. ш. 59.6° сх. д.
Часовий поясUTC+5
Вебсторінкаnzp.nzpr.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Нязепетровськ. Карта розташування: Росія
Нязепетровськ
Нязепетровськ
Нязепетровськ. Карта розташування: Челябінська область
Нязепетровськ
Нязепетровськ
Мапа
CMNS: Нязепетровськ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Нязепетро́вськ (рос. Нязепетровск) — місто (з 1944 року) в Челябінської області Росії, адміністративний центр Нязепетровського району.

Населення — 12 061 осіб (2015).

Географія

Місто розташоване в гирлі річки Нязя по обох берегах річок Уфа і Нязя, на північному заході Челябінської області, за 225 км (по автодорозі через село Тюбук) від Челябінська та за 180 км від Єкатеринбурга, через Полевськой. Розміщений на Середньому Уралі: східний схил Бардимського хребта - західні передгір'я Уфалейского хребта, за 8-10 км на південний схід гори Березова (Бардимський хребет).

Клімат помірно-континентальний, літо тепле, зима сувора, малосніжна. Середньомісячна температура липня становить +17 ° С, січня -15 ° С.

Історія

Будівля волосного правління. У даний час розташовується музей

Історія Нязепетровська починалася з будівництва в 1744 році нині найстарішого на території сучасної Челябінської області залізнодетального і чавуноливарного заводу балахонським купцем Петром Осокіним на річці ​​Нязя (Наза), притоки річки Уфи, на землях, орендованих у башкир Айлінської, Кара-Табинської, Катайської волості.

Нязепетровський залізоробний завод є першим, разом з Каслинським заводом, підприємством чорної металургії на території нинішньої Челябінської області[1].

Населення

Чисельність населення
1939[2]1959[3]1967[2]1970[4]1979[5]1989[6]1992[2]
13 000▲22 497▼22 000▼18 584▼17 736▼17 133▼16 900
1996[2]1998[2]2000[2]2001[2]2002[7]2003[2]2005[2]
▼15 500▼15 100▼14 500▼14 100▼13 405▼13 400▼13 000
2006[2]2007[2]2008[2]2009[8]2010[9]2011[10]2012[11]
▬13 000▬13 000▬13 000▲13 061▼12 451▼12 403▼12 305
2013[12]2014[13]2015[14]2016[15]2017[16]
▼12 153▼12 067▼12 061▼11 901▼11 752

Чисельність населенняРік10 00012 00014 00016 00018 00020 00022 00024 000192019401960198020002020НязепетровскСтатистика населення

Економіка

Нязепетровське водосховище на річці Уфа - джерело водопостачання м. Єкатеринбурга

Містоутворюючим підприємством є ТОВ «Ливарно-механічний завод», що випускає баштові крани TDK-10.215, TDK-10.180, TDK-8.180, SMK-10.200, SMK-10.180 і SMK-5.66[17]. Поблизу заводу розташований заводський ставок на річці Нязя.

У місті існує унікальне підприємство з перекачування питної води з Нязепетровського водосховища на річці Уфа в місто Єкатеринбург, з водозабором і декількома насосними підстанціями-СПЕСВТВ.

Діють також підприємства деревообробної промисловості. Незабаром, за запевненням чиновників, повинні були початися роботи з освоєння і розробки Суроямського залізорудного родовища та будівництва Суроямського гірничо-збагачувального комбінату, але у зв'язку зі складною економічною ситуацією цей проєкт відкладений на невизначений термін [18] [19]. Підприємство мало бути побудовано на промисловому майданчику Ураїм, що знаходиться за декілька кілометрів від міста.

Транспорт

Автодорога Красноуфімськ-Касл. Виїзд з Нязепетровска в бік м. Верхній Уфалей

У місті розташована залізнична станція «Нязепетровськ» напряму ст. Бердяуш (Південно-Уральська залізниця) - ст. Дружініно (Свердловська залізниця). Поїзд Бердяуш - Михайлівський завод скасований з 5 вересня 2012 року, Михайлівський завод - Дружиніно курсує по вихідних у літній час.

Через місто проходить автодорога 75К-011 (Красноуфімськ - Арти - Нязепетровськ - Верхній Уфалей - Каслі). Діє автовокзал. Автобуси ходять за трьома міжміськими напрямками: Нязепетровськ - Єкатеринбург (через Верхній Уфалей, Полевськой), Нязепетровськ - Челябінськ (через Верхній Уфалей, Каслф), Нязепетровск - Міас (через Верхній Уфалей, Каслі). Діють приміські маршрути. У місті, станом на 1.01.2015, налічується 7 міських автобусних маршрутів, причому у вихідні дні курсують тільки два (№ 11,22) - по маршруту «Площа - Зал. вокзал»

Примітки

  1. ↑ Брагін, С. Г. Нязепетровськ завод і його жителі в документах XVIII-XX ст. - Єкатеринбург: АсПУр, 2014. - С. 6. - ISBN 978-904900-18-2
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Нязепетровск (рос.)
  3. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  4. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  7. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  8. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  9. ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
  10. ↑ Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  13. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  15. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  16. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  17. ↑ Продукція. crantec.ru. Процитовано 7 жовтня 2015.
  18. ↑ Суроямское залізорудну родовище, Вікімапія.
  19. ↑ Проект з будівництва ГЗК на Суроямском родовищі припинений, Марія Полоус. Газета «Коммерсант» (Єкатеринбург), № 119 від 08.07.2015

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).