Ньйон
| Ньйон | |
|---|---|
фр. Nyon[1]  | |
 Прапор  Герб | |
 | |
| Країна |  Швейцарія[2] |
| Кантон |  Во |
| Номерний знак | VD |
| Офіційна мова | французька |
| Населення | |
• повне | 21 718 (31 грудня 2020) |
| Площа | |
• повна | 6.80 км² |
| Висота | |
• максимальна | 481 м |
• мінімальна | 372 м |
| Губернатор | Daniel Rossellatd |
| Вебсайт | nyon |
| Код BFS | 5724 |
 | |
 | |
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ньйон | |
Ньйон (фр. Nyon, фр. вимова: [njɔ̃] (
прослухати)) — місто у Швейцарії, у франкомовному кантоні Во, округ Ньйон[3]. Місто розташоване на північному березі Женевського озера між Женевою та Лозанною. Тут розташована штаб-квартира УЄФА.
Географія
Місто розташоване на відстані[4] близько 115 км на південний захід від Берна, 35 км на південний захід від Лозанни. Ньйон має площу[5] 6,8 км², з яких на 53,6% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 38,7% використовуються в сільськогосподарських цілях, 7,7% зайнято лісами, 0% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Історія
Офіційна історія міста бере початок з 46 р. до н. е., коли на місті тутешнього поселення кельтських гельветів Юлієм Цезарем був розгорнутий воєнний табір Equestris або Noviodunum. Згодом цей табів виріс в одне із самих населених міст римської Гельвеції.
Рештки древньоримських бідвель були випадково виявлені у 1996 р. будівельниками, що копали котлован. Археологічні знахідки й макет стародавнього міста виставлені в так званому Римському музеї м. Ньйон.
До 1536 г. Білий замок у Ньйоні був одною з резиденцій Савойської династії. Після завоювання Ньйона бернськими швейцарцями у 1536 р. тут розмістився ландфогт.
Демографія
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1764 | 1734 |
| 1850 | 2471 |
| 1860 | 2926 |
| 1870 | 3216 |
| 1880 | 3595 |
| 1888 | 4172 |
| 1900 | 4882 |
| 1910 | 5096 |
| 1920 | 5291 |
| 1930 | 5107 |
| 1941 | 5326 |
| 1950 | 6064 |
| 1960 | 7643 |
| 1970 | 11 424 |
| 1980 | 12 842 |
| 1990 | 14 747 |
| 2000 | 16 182 |
| 2010 | 18 728 |
| 2019 | 21 452 |
| Джерело[6][7] | |
2019 року в місті мешкало 21 452 особи[5] (+14,5% порівняно з 2010 роком), іноземців було 40,4%. Густота населення становила 3155 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,3% — особи молодші 20 років, 63% — особи у віці 20—64 років, 15,7% — особи у віці 65 років та старші. Було 9723 помешкань (у середньому 2,2 особи в помешканні). Із загальної кількості 16 809 працюючих 50 було зайнятих в первинному секторі, 2112 — в обробній промисловості, 14 647 — в галузі послуг.
Транспорт
У місті знаходиться залізнична станція, через яку проходить залізниця, що поєднує Женеву з Лозанною. По місту організовано автобусне сполучення. Автобусами можливо також доїхати до сусідніх населених пунктів.
Пам'ятки
- Білий замок Савойської династії, зараз тут розташований музей порцеляни.
- Музей Женевського озера з акваріумами, моделями кораблів та художньою колекцією.
- Римський музей.
Примітки
- ↑ Official index of cities and towns including postal codes and perimeter, Amtliches Ortschaftenverzeichnis mit Postleitzahl und Perimeter, Répertoire officiel des localités avec le code postal et le périmètre, Elenco ufficiale delle località con il numero postale d'avviamento e il perimetro — Swisstopo.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Ньйон німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Bevölkerungsentwicklung nach Region, 1850-2000 [Архівовано 2014-09-30 у Wayback Machine.] (нім.) доступ 29 січня 2011
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).