Ноєнгайм
| Ноєнгайм | ||||
|
| ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°25′01″ пн. ш. 8°41′31″ сх. д. / 49.4169° пн. ш. 8.69194° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Адмінодиниця |
Гайдельберг | |||
| Площа | 5,67 квадратний кілометр | |||
|
| ||||
| Карта | ||||
Ноєнгайм Ноєнгайм (Німеччина) | ||||
|
| ||||

Ноєнгайм (нім. Neuenheim, пфальцький діалект Neiene) — район Гайдельберга з населенням близько 12 785 осіб (2021).
Район простягається вздовж північного берега Неккара навпроти Берггайма та старого міста. На сході округу на межі з Цігельгаузеном знаходяться гора Гейлігенберг і дорога Філозофенвег. На півночі округ межує з Гандшусгаймом. На заході Ноєнгайм відділений від Віблінгена річкою Неккар.
Історія

У римські часи в районі сучасного Ноєнгайма знаходились римський табір і римський міст. Крім того, були знайдені залишки двох мітреумів і цегельної фабрики, якою керував римлянин Публій Аттій Руфін (штамп цегли: PAR). Ноєнгайм значно старший за сам Гайдельберг: село вперше згадується в Лоршському кодексі в 765 році[2] і, можливо, виникло ще у франкський періож у VI столітті. До посилення урбанізації вільгельмінського періоду це було переважно фермерське, виноградарське та рибальське село. У 1891 році Ноєнгайм став першим районом Гайдельберга, утвореним шляхом приєднання сусіднього села.
У 1961 році кордон Ноєнгайму з Гандшусгаймом був перенесений на північ, щоб університетське містечко Ноєнгаймер-Фельд не було розділене ним. Район Людольф-Крель-Гтрасе на сході також став частиною Ноєнгайма.
Через Ноєнгайм проходять дві основні транспортні артерії — Брюкенштрассе на сході та Берлінерштрассе на заході, які сходяться північніше в Гандшусгаймі. Ними йдуть трамвайні та автобусні лінії RNV.
На захід від старого центру села, в районі Ноєнгаймер-Фельд, розташовано багато установ і факультетів Гайдельберзького університету, нова будівля педагогічного коледжу, гуртожитки, університетські лікарні та Німецький центр дослідження раку.
Ноєнгайм містить багато давніх вил і зелених насаджень. Вигідне розташування і гарна інфраструктура роблять район досить дорогим.
-
Ринкова площа -
Вечір на набережній -
Початок мосту через Некар -
Вечір над Некаром -
Некарвізе, луг на березі Некара -
Ноєнгаймська набережна (ліворуч) -
Мост Теодора Гойса -
Типовий вуличний пейзаж з будинками близько 1900 року -
Вілла близько 1900 року
-
Житловий будинок
-
Житловий будинок 1892 року
-
Багато прикрашений вхідний портал 1904-1923 років
Церкви
Важливими церквами в Ноєнгаймі є католицька церква Святого Рафаїла та євангельська церква Святого Йоганна. Пам'яткою району є 55-метрова неоготична вежа євангельської церкви святого Йоганна. Церкву спланував і побудував Oberbaurat Герман Бехагель, який також побудував церкву Мира в Гандшусгаймі і церкву Христа у Гайдельберзькому Вестштадті.
У 1989 році на Кастельвезі була додана євангельська церква Святого Якова, заснування якої проілюструвало зростання району на захід і традиційно високу частку протестантів у Ноєнгаймі.
Від первісної сільської церкви, старої церкви святого Йоганна на ринковій площі, залишились тільки вежа та вівтар.
Література
- Meinhold Lutz, Daniela Vogt: Neuenheim im Wandel. Eine Sozialgeschichte in Bildern von 1870 bis 1950. Hrsg. vom Stadtteilverein Neuenheim, 1990.
- Gabriele Schick: Bevölkerungsstruktur, Bausubstanz und Nutzungswandel im Stadtteil Heidelberg-Neuenheim. Universität Heidelberg, Zulassungsarbeit, 1980.
Примітки
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Minst, Karl Josef [Übers.] Lorscher Codex (Band 2), Urkunde 274 13. November 765 – Reg. 11. Heidelberger historische Bestände – digital. Universitätsbibliothek Heidelberg
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).