YaChudo

Ночви

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Дерев'яні ночви
Дерев'яні ночви. Україна. Музей м. Диканька.

Но́чви[1] (від прасл.: *nьktjy, род. відм. *nьktjъve)[2], діал. вагани́[3], не́цьки[4], кори́то[5] — видовбані з цільного відрізка деревини коритця прямокутної або човноподібної форми, часто — із завуженими кінцями-ручками, в яких купали дітей, прали білизну, підсівали борошно, розчиняли тісто, сікли овочі та зелень сікачкою, віяли зерно та крупи. У гуцулів терміни «ночви» і «корито» не розрізнялись[6][7].

В українському побуті ночви використовували для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін.

Згадування в літературі

Іван Нечуй-Левицький у своїх творах фіксує деталі народного життя[8]:

Молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах.
В пекарні на грубі сушилось в ночовках питльоване борошно; Онися Степанівна думала того дня пекти паляниці для гостей.

— Нечуй-Левицький Іван, Старосвітські батюшки та матушки.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Ночви // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  3. ↑ Вагани // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Нецьки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ корито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Корито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Корито // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. ↑ Нечуй-Левицький, Іван (7 вересня 2026). Старосвітські батюшки та матушки. УкрЛіб.

Джерела

Галерея

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).