Носток
| ?Носток | |
|---|---|
 Nostoc azollae | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Бактерії (Bacteria) |
| Тип: | Ціанобактерії (Cyanobacteria) |
| Клас: | Ціанофіцієві (Cyanophyceae) |
| Ряд: | Ностокальні (Nostocales) |
| Родина: | Ностокові (Nostocaceae) |
| Рід: | Носток (Nostoc) Vaucher ex Bornet & Flahault, 1888 |
| Види | |
| Nostoc azollae Nostoc caeruleum | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Nostoc |
 EOL: | 11781 |
 ITIS: | 1146 |
 NCBI: | 1177 |
Носток[1] (Nostoc) — рід азотфіксуючих[2] ціанобактерій, що формують ланцюжкові колонії.
Назва
Назву роду дав Теофраст Парацельс
Будова
Бактерії містять фотосинтезуючий пігмент у цитоплазмі. Формують ланцюжки колоній. Колонії ностока бувають різних розмірів — від мікроскопічно малих до великих (розміром з горошину або сливу), іноді мають вигляд «плескачиків» до 30 см у діаметрі, округлої або еліпсоподібної форми. Слизисті або драглисті піхви мішкоподібні, дуже набухлі і зливаються в загальну слизову масу. У ній містяться ламелярно-зігнуті, покручені нитки, утворені, в основному, однаковими за розмірами клітинами. Більші за розмірами клітини з двоконтурною оболонкою — гетероцисти. По цих клітинах здебільшого розриваються нитки на гормогонії. Буває і спороутворення, при якому багато клітин, або всі вегетативні клітини перетворюються на спори, що трохи відрізняються від них формою і розміром.
Життєвий цикл
Земляні бактерії після дощу формують желеподібну масу, видиму неозброєним оком.
Поширення та середовище існування
Бактерії знайдені у землі, мокрому камінні, на дні водойм (солоних і прісних) та у симбіозі з рослинами роду Gunnera, антоцеротовидними мохами та лишайниками Leptogium imbricatum, Leptogium schraderi.[3][4]
Практичне використання
Nostoc flagelliforme та Nostoc commune вживають у їжу в Китаї, Японії та Яві.[5]
Також відомо, що носток покращує аерацію грунтів та здатен нейтралізувати залишки пестицидів та гербіцидів. В Україні його вирощують для обробки насіння та грунту у спеціальних фітобіореакторах. Також культура є придатною для заселення на Марс.[2]
Примітки
- ↑ Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт та завдання до самостійної підготовки з альгології та мікології (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- ↑ а б Технологія майбутнього для аграріїв: український вчений створив революцію в лабораторії та відмовив китайцям. Дім (укр.). 24 серпня 2023. Процитовано 18 травня 2026.
- ↑ Лептогіум черепицеподібний Leptogium imbricatum P. Jorg. - Червона книга України. redbook-ua.org. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
- ↑ Лептогій Шредера Leptogium schraderi (Ach.) Nyl. - Червона книга України. redbook-ua.org. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
- ↑ Cyanobacteria Photos. waynesword.palomar.edu. Архів оригіналу за 10 жовтня 2004. Процитовано 9 червня 2016.
Література
- Водоросли. Справочник / Вассер С. П., Кондратьева Н. В., Масюк Н. П. и др. — К. : Наукова думка, 1989. — 608 с. (с. 256). — ISBN 5-12-000486-5
- Водоросли, лишайники и мохообразные СССР. Справочник / Отв. ред. М. В. Горленко. — М. : Мысль, 1978. — 365 с. (с. 30—31)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).