Ноел Кавард
| Ноел Пірс Кавард | |
|---|---|
| Noël Peirce Coward | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Noël Peirce Coward[1]  |
| Народився | 16 грудня 1899 Теддінгтон, Лондон, Велика Британія |
| Помер | 26 березня 1973 (73 роки) Ямайка ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Маєток Файрфлай[2] |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Діяльність | драматург, сценарист, актор, театральний режисер, композитор, співак, кінорежисер |
| Галузь | сценічне мистецтво |
| Alma mater | Italia Conti Academy of Theatre Artsd[3] |
| Знання мов | англійська[4][5][5] |
| Заклад | MI5 і Таємна розвідувальна служба |
| Членство | Algonquin Round Tabled[6] |
| Роки активності | з 1922 |
| Magnum opus | Sail Awayd, Words and Musicd і Present Laughterd |
| Батько | Arthur Sabin Cowardd[7] |
| Мати | Violet Agnes Veitchd[7] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0002021 |
| Сайт | noelcoward |
Сер Ноел Пірс Кавард (англ. Sir Noël Peirce Coward; | noël ˈpɪrs ˈkaʊəd |; 16 грудня 1899, Теддінгтон — 26 березня 1973, Ямайка) — англійський драматург, актор, композитор і режисер. Майстер «добре зробленої п'єси» з дотепними діалогами, сповненими іронії і гумору. Автор кількох сотень пісень.
Біографія
Ноел Кавард народився 16 грудня 1899 року в Теддінгтоні у сім'ї музикантів. В 11 років вийшов на театральну сцену у складі трупи Ч. Хотрі й придбав широку популярність як актор-підліток. У 1918 році проходив службу в армії.
Перші п'єси Каварда «Залишаю це на ваш розсуд» (англ. I'll Leave It To You) і «Свіжа думка» (англ. The Young Idea) були поставлені в 1922 і 1924 роках, відповідно, але залишилися непоміченими. В обох постановках головну роль зіграв сам автор. Успіх до нього прийшов в 1924 році з постановкою п'єси «Вир» (причому головну роль у цій п'єсі Кавард знову-таки писав під себе).
На початку 1930-х років за Каварда закріпилася репутація одного з найбільш популярних драматургів англомовного світу. За його п'єсами ставляться фільми, що стали класикою Голлівуду. У період свого творчого розквіту Кавард складає музичні п'єси й номери, а також оперету Bitter Sweet і п'єсу «Сінна лихоманка» (1925), яка була поставлена на багатьох сценах світу. Крім драматичних творів, з-під пера Каварда вийшли повісті та романи: «І полум'я битв, і святкування перемоги» (1960) і «Гарненька Полі Барлоу» (1964).
Влітку 1941 в Лондоні дебютувала найуспішніша п'єса Каварда, «Невгамовний дух»; перша постановка витримала тисяча дев'ятсот дев'яносто сім вистав, встановивши національний рекорд театрального довголіття (перевершений тільки в 1957 році «Мишоловкою» Агати Крісті)[8].
На початку Другої світової війни Кавард керував британським бюро пропаганди в Парижі. За завданням секретних служб лобіював у США рішення про вступ у війну проти Німеччини. За патріотичну стрічку «В якому ми служимо» (1942), зняту в тандемі з Девідом Ліном, Ноел Кавард отримав почесний «Оскар». У 1967 році був нагороджений лицарським званням.
Кавард був неодружений. Його партнер Грем Пейн згодом розповів про роки, проведені в цивільному шлюбі з актором, у своїй автобіографії, «Моє життя з Ноелем Кавардом» (1994). Помер Кавард на Ямайці 26 березня 1973 року. Пейн згодом перетворив ямайський маєток в неофіційний музей пам'яті свого друга. У 2006 році ім'ям Ноела Каварда названий один із лондонських театрів[9].
Примітки
- ↑ (unspecified title) — Rivista del Cinematografo.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ http://www.bbc.co.uk/news/uk-england-london-14157552
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Algonquin_Round_Table
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Coward note to Christie uncovered. BBC News (брит.). 4 серпня 2011. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ The Noel Coward Theatre, St. Martin's Lane, London WC2. www.arthurlloyd.co.uk. Процитовано 21 листопада 2017.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).