Нові Боровичі

село Нові Боровичі
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Корюківський район
Тер. громада	Сновська міська громада
Код КАТОТТГ	UA74020050300049347
Основні дані
Засноване	друга половина XVII століття[1]
Населення	1001
Площа	3,17 км²
Густота населення	315,77 осіб/км²
Поштовий індекс	15214
Телефонний код	+380 4654
Географічні дані
Географічні координати	51°55′55″ пн. ш. 31°51′30″ сх. д. / 51.93194° пн. ш. 31.85833° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	124 м
Водойми	Снов
Місцева влада
Адреса ради	15200 Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Сновськ, вул. Незалежності, 19
Карта
Нові Боровичі
Нові Боровичі
Мапа
Нові Боровичі у Вікісховищі

Нові́ Боро́вичі — село в Україні, у Сновській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 1001 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Новоборовицька сільська рада.

Біля села розташований гідрологічний заказник «Снов».

Виявлено городище скіф. часів, городище та курган давньорус. періоду. Вперше згадуються у писем. джерелах кін. 17 ст. Власниками були черніг. полковники В. Борковський і П. Полуботок. Наприкінці 18 ст. відійшли графам Милорадовичам. 1781–96— у складі Черніг. намісництва; 1796–1802— Малорос., 1802–1925— Черніг. губ.; 1781–1923— Городнян. пов. Від 1782— центр Новоборовиц. волості, частина сіл якої (зокрема й Єліне та Безуглівка), а також Н. Б. 1923 увійшли до Снов. р-ну. Від 1854— містечко. У 19 ст. засн. цукр. і спирт. (працює донині) заводи. Мешканці займалися чинбарством, чоботарством, шорництвом, виробляли вози та діжки. Чотири рази на рік збирали ярмарки. 1866 було 126 дворів, проживали 977 осіб; 1897— відповідно 262 і 1496; 1913— 318 і 1638. У 1891 зведено Успен. церкву. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді— село. 1923–25— у складі Снов., 1925–30— Черніг. округ; від 1932— Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1 вересня 1941 до 21 вересня 1943— під нім. окупацією. Діяли партизан. загони. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 700 новоборовичан, з них 228 загинули. Встановлено памʼятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям. 1988 мешкала 1141 особа. 1996 знято з обліку с-ще Коровне, що належало до Новоборовиц. сільс. ради. У Н. Б.— навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На тер. Новоборовиц. лісництва (6119 га; підпорядк. Корюків. лісгоспу) охороняють: заг.-держ. значення— заказник Мох і памʼятку природи Гальський мох; місц.— заказники Білаші, Боровицьке, Карбунове, Мохове, Пʼятницьке, Ступак (усі— гідрол., болота). У селі та його околицях— частина гідрол. заказника місц. значення Снов. Серед видат. уродженців— радіофізик М. Кокодій.^[2]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сновської міської громади.^[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сновського району, село увійшло до складу Корюківського району.^[4]

28 лютого 2022 року внаслідок завалу, зробленого місцевими патріотами, ворожий бензовоз втратив кермування та врізався в дерево. Силовики вилучили документи та речі.^[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

• Карбовський Дмитро Олексійович (1998-2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Погода в селі Нові Боровичі