YaChudo

Новомаркове

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

село Новомаркове
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Тер. громада Костянтинівська міська громада
Код КАТОТТГ UA14120070130036679 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 63 (2001 рік)
Поштовий індекс 85132
Телефонний код +380 6272
Географічні дані
Географічні координати 48°40′21″ пн. ш. 37°49′42″ сх. д. / 48.67250° пн. ш. 37.82833° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		193 м
Водойми Канал Сіверський Донець — Донбас, річка Біленька Друга
Відстань до
обласного центру 		87,9 км
Найближча залізнична станція Часів Яр
Відстань до
залізничної станції 		12,3 км
Місцева влада
Адреса ради 85114, Донецька область, Краматорський район, м.Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260
Сільський голова Лаврухіна Валентина Василівна
Карта
Новомаркове. Карта розташування: Україна
Новомаркове
Новомаркове
Новомаркове. Карта розташування: Донецька область
Новомаркове
Новомаркове
Мапа
Мапа

Новомаркове́ — село Костянтинівської міської громади Краматорського району Донецької області, України.

Загальні відомості

Відстань до центру громади становить близько 25 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі Новомаркового через канал Сіверський Донець — Донбас межують із територією села Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області.

Історична довідка

Поселення на місці сучасного села вперше з’являється на мапі від 1896 року, де на лівому березі річки Біленької нанесено безіменний хутір.[1]

1926 року хутір Ново-Марківський був підпорядкований Марківській сільській раді, куди також входили хутори: Маркове, Майський, Модестівка, Ново-Миколаївський та колонія Федорівка.

На хуторі Ново-Марківському проживало 103 мешканця (55 чоловіків та 48 жінок). Всі вони значаться як українці. Відстань до районного центру зазначена як 16 км.[2]

На базі хутора Ново-Марківка було створено колгосп «імені Шевченка». 1932 року його об’єднали в колгосп «імені Сталіна» з центральною садибою в селі Маркове.[3]

1936 року Марківській сільській раді підпорядковувалось село Маркове, колонія Федорівка та хутори: Бугаївка, Майський, Модестівка, Ново-Марківка, Ново-Миколаївка.[4]

На мапі 1938 року хутір Новомарківка розташований на правому березі річки Біленької. На іншому березі розкинувся хутір Пугачівка, що має дубльовану назву Новоматнівка. Схожу дубльовану назву Староматнівка можна побачити поряд із хутором Білий Яр.[5]

Пам’ять про хутір Пугачівка зберігалася в колишній назві вулиці, яка цей хутір і складала – вулиця Пугачова. 15 квітня 2024 року цій вулиці було надане ім’я на честь молодшого сержанта Василя Зубченка.[6]

Василь Васильович Зубченко народився 25 жовтня 1996 року в селі Мар’ївка (нині – Шахівська громада). У віці 5 років родина переїхала до села Новомаркове. Навчався у Марківській загальноосвітній школі. Пізніше – у Костянтинівському вищому професійному училищі № 113.

На захист держави ставав двічі. З 2017 по 2019 рік служив у військовому шпиталі міста Часів Яр. Пізніше – у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді. У березні 2022 року, після повномасштабного російського вторгнення, розпочалась його служба у 108-й окремій бригаді територіальної оборони.

Загинув 8 вересня 2022 року поблизу села Времівка Волноваського району під час виконання бойового завдання.

Молодший сержант Василь Зубченко нагороджений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).[7]

Друга вулиця села, що раніше носила назву Гагаріна, отримала назву Незламна.

Ойконім Пугачівка фігурує на картографічній продукції поруч із селом Новомаркове до 1954 року.[8] На мапі 1981 року це єдиний населений пункт.[9]

В радянський період у селі працювала у дві зміни початкова школа. У Новомарківській школі працювали Стібаєва Поліна Матвіївна, Чергинська Зінаїда Полікарпівна.

Початкова школа також працювала і в селі Білий Яр, тут вчилося 40 школярів у чотирьох класах. У Білоярській початковій школі працювали Житнікова Віра Миколаївна, Розумовська Лідія Якимівна, Бриль Марія Микитівна.

Поблизу села проходить ділянка штучного водотоку Канал Сіверський Донець-Донбас – перший в Україні канал, призначений для питного та промислового водопостачання великого індустріального центру. Будівництво каналу урочисто почалося 9 серпня 1955 року і тривало до 1958 року.

За даними аналітики DeepState 8 січня 2025 росіяни окупували село [10].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 63 особи, із них 85,71 % зазначили рідною мову українську та 14,29 % — російську[11]. У 2022 році населення становило 49 осіб[12].

Примітки

  1. ↑ Карта триверстовка нової редакції 25-16 (укр.). Процитовано 2 липня 2025.
  2. ↑ Список населенных пунктов Артемовского округа по данным переписи 1926 (1927) 0027 [RusNEB] 022. Flickr (амер.). Процитовано 2 липня 2025.
  3. ↑ Ольга, Кулінченко. екскурсія " Стежинами рідного села Маркове". naurok.com.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2025.
  4. ↑ Населённые пункты Донецкой области (1936) (Н 31). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 2 липня 2025.
  5. ↑ Карти німецькі 500м (1км) квадрат M-37-124 (укр.). Процитовано 2 липня 2025.
  6. ↑ Поштовий індекс Новомаркове село, Краматорський район, Донецька область. Поштові індекси України - Postcode.in.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2025.
  7. ↑ Зубченко Василь – Незламні серця Костянтинівської громади. memorial.konstrada.gov.ua. Процитовано 2 липня 2025.
  8. ↑ Американські карти України квадрат NM-37-10 (укр.). Процитовано 2 липня 2025.
  9. ↑ Карта генштабу. Квадрат М-37-124 (укр.). Процитовано 2 липня 2025.
  10. ↑ DeepState: РФ окупувала Андріївку на Сумщині та Новомаркове на Донеччині.
  11. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  12. ↑ https://lnk.ua/k4xJWadVy


Донецька область Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).