Новоборовиці
| село Новоборовиці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Тер. громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010370012255 |
| Облікова картка | Новоборовиці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1896 |
| Населення | 816 |
| Площа | 61,296 км² |
| Густота населення | 13,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94870 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°52′6″ пн. ш. 39°30′40″ сх. д. / 47.86833° пн. ш. 39.51111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
196 м |
| Водойми | Тузловка |
| Відстань до обласного центру |
95,7 км |
| Відстань до районного центру |
36,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94870, Луганська обл., Довжанська міськрада, с. Новоборовиці, вул. Шевченка |
| Сільський голова | Десятников Ігор Миколайович |
| Карта | |
Новоборовиці | |
Новоборовиці | |
| Мапа | |
| |
Новоборови́ці — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 816 осіб.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України[1][2].
Географія
Географічні координати: 47°52' пн. ш. 39°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 61,3 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 50 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 45 км. Через село протікає річка Тузловка.
Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Новоборовці—Олексієво-Тузлівка.
Історія
Засноване на річці Тузлівка в 1896 році переселенцями з села Боровиці Київської губернії, які в пам'ять про свою малу батьківщину назвали нове поселення Новоборовиці.
Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 270 місцевих жителів, з них 95 загинуло, 125 осіб нагороджені орденами і медалями[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської територіальної громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[5].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 578 | 70.83% |
| російська | 233 | 28.56% |
| білоруська | 3 | 0.37% |
| румунська | 1 | 0.24% |
| Усього | 816 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення села становило 816 осіб, з них 70,83% зазначили рідною мову українську, 28,55% — російську, а 0,62% — іншу[7].
Економіка
У селі діє ТОВ «Червоний колос».
Соціальна сфера
У Новоборовицях функціонують школа, клуб та лікарня.
Пам'ятки
В околицях села знайдено кам'яні знаряддя праці доби пізнього палеоліту (близько 20 тисяч років тому), досліджені курганні поховання епохи бронзи, відоме поселення салтівської культури (VIII-X століть).
Також на території села знаходиться братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак на честь воїнів-односельців, що загинули під час Другої світової війни
Примітки
- ↑ Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. dw.com (укр.). Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №32/2019 Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.
- ↑ История Городов и Сёл. Новоборовицы [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Джерела
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
Посилання
- Облікова картка [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селі Новоборовиці [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).