YaChudo

Новий Биків

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

село Новий Биків
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Тер. громада Новобасанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74040270080016982 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 1533 (01.01.2021)
Площа 7,405 км²
Поштовий індекс 17453
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°35′39″ пн. ш. 31°39′58″ сх. д. / 50.59417° пн. ш. 31.66611° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		129 м
Водойми Супій
Відстань до
обласного центру 		160 км
Відстань до
районного центру 		63 км
Найближча залізнична станція Кобижчі
Відстань до
залізничної станції 		28 км
Місцева влада
Адреса ради 17461, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Нова Басань, вул. Шевченка, буд. 49.
Карта
Новий Биків. Карта розташування: Україна
Новий Биків
Новий Биків
Новий Биків. Карта розташування: Чернігівська область
Новий Биків
Новий Биків
Мапа
Мапа

CMNS: Новий Биків у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Нови́й Би́ків — село в Україні, Новобасанської сільської громади Ніжинського району Чернігівської області.

Географія

Супій у Новому Бикові.

Село розташоване на півдні Чернігівщини, на лівому березі річки Супій, за 28 км від залізниці Кобижчі (колишня гілка цукроварні).

Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 63 км, до обласного — 160 км.

Селом пролягає автомобільна дорога Київ–Суми.

Історія

У писемних джерелах уперше згадане 1621 року. Поруч, на правому березі Супою, розташований Старий Биків, згаданий на письмі 1564 року. На теренах Нового Бикова виявлено кургани бронзової доби (II тис. до н. е.), городище часів Давньої Русі. За княжих часів тут була слобода й існувало укріплення князя Юрія Семеновича Рожиновського, у якого 1592 року, за участь у козацькому повстанні під проводом Косинського, польський король Сигізмунд I забрав землі.

На Західному Бикові: Високі Могили  — Обозна та Гостра, від яких простягаються 17 курганів різної височини та величини, зокрема Голодна Могила. На Східному Бикові — 12 курганів. За народними переказами, станом на 1872 рік, коло Обозної Могили отаборилися козаки, які біля Голодної Могили «истребили они голодомъ ляховъ». Місцеві кажуть, що це було ще за часів Богдана Хмельницького. Водночас козаки знищили жидів, яких було чимало в Басані. Про це свідчить давнє жидівське кладовище у Бикові. Сирський архідиякон, перебуваючи у Бикові 1653 року, писав: «Бакоми (Быковъ) большой городъ в развалинахъ, похожій на Васильковъ; жители очень бедны и малочисленны, потому что сильно пострадали отъ чумы».

Маєток Маєндорфів

З 1517 до 1592 року землі Бикова і суміжних сіл належали родові Рожиновських. Останній — Юрій Семенович — помер 1611 року. З 1592 року ці землі і ще 9 населених пунктів, прилеглих до нього, перебувають у власності польського короля Сигізмунда I, а керувати ними він доручив Переяславському старості Янушеві Острозькому. По його смерті на початку 1620 року містечка Березань, Биків, Яблунів та Миргород були виокремлені з Переяславського староства, і Сигізмунд III урочисто передав їх Янові Чернишевському, аби надалі виробляти селітру. У грудні 1620 року  польський король віддає староство Переяславське з Яготином і Гельмязовом Волинському воєводі, князеві Іванові Заславському, а сам утримує містечка Березань, Старий Биків, Яблунів, Миргород, що доручив своєму намісникові Іванові Чернишевскому. Згодом, 21 серпня 1621 року, присудженими королеві Яблуневом і Миргородом віддано керувати королівському коморникові Бартоломеєві Обалковському, якому доручили «Слободи і землі Київські, які перебувають за Дніпром, наново осажені, тобто, містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород, з хуторами і селищами, і слободами, які до них належали…». Відтоді село, розташоване на лівому березі Супою, здобуло назву Новий Биків, а на правому Старий Биків.

1648 року остаточно сформована Биківська сотня.

28 квітня 1661 року в Бикові була перша і остання в історії елекційна козацька рада, що обрала Якима Сомка гетьманом.[[1]

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

З 1762 року Биківська волость разом із сусідніми селами належала генерал-фельдмаршалові, останньому гетьманові, графові Кирилові Розумовському, налічуючи 1206 душ різностанового козацтва, а з 1803 року — його доньці Васильчиковій Ганні Кирилівні. По її смерті з 1826 року Новий Биків належав графові Васильчикову Олексієві Васильовичеві, а з 1854 року — його синові Васильчикову Олександрові Олексійовичеві, що 1871 року продав маєтки баронові Миколі Єгоровичеві Маєндорфові, який, померши 1906 року, заповів їх своїй дружині Олександрі Миколаєвні за журналом губернського збору за 1907 рік.

Існує легенда, що коли Катерина II 1775 року знищила Запорозьку Січ, козак Бик зі своїми синами обрав мальовниче місце на правому березі Супою й осів там. Невдовзі сини не поладнали з батьком і осіли на лівому березі річки. Там, де жив старий Бик, постало село Старий Биків, а де його сини — Новий Биків. Але цю легенду, наймовірніше, вигадала Московія. Тож у писемних джерелах 1621 року Новий Биків названо великим містечком, а Старий биків 1564 року — козацьким сотенним селищем.[2]

1845 року при церкві Успіння Пресвятої Богородиці було відкрито церковно-парафіяльну школу.[3]

1885 року село налічувало 337 дворів та 1691 особу[4].

1896 року барон Маєндорф побудовав у Новому Бикові цукровий завод.[5] Є маєток Маєндорфів.

1901 року в містечкові мешкало 3220 осіб[6].

З 1926 — село Новобасанського району Ніжинської округи, з 2956 мешканцями.[7]

У Новому Бикові збережена пам'ятка архітектури початку XIX ст. — Успенська церква. Вона збудована у 1801—1804 роках в ампіровому стилеві на бажання графа Розумовського.

Під час Другої світової війни у 1941—1943 роках село окуповали війська Третього Рейху. У перші дні німецькі окупанти, за сприяння місцевих колаборантів («поліцаїв»), розстріляли членів тодішньої панівної Всесоюзної більшовицької комуністичної партії. За збереженими даними,[8] 2 січня 1943 року гітлерівці під час окупації спалили живцем 63 мешканців села. На тому місці 1965 року встановлено пам'ятник (ця подія була у Старому Бикові, де встановлено пам'ятний знак). В роки війни понад 600 селянів воювали з нацистськими загарбниками на різних фронтах. Список мешканців Нового Бикова на стовпі у центрі села, загиблих у Німецько-радянській війні, становить 422 особи.

У 1964—1995[9] роках до Новобиківської селищної ради, окрім Старого Бикова, належало село Чистопілля, що постало серед чистого поля, як селище відділу радгоспу.

З 15 лютого 2017 року село належить Новобасанській сільській об'єднаній територіальній громаді.

Російське вторгнення в Україну

2022 року під час російського вторгнення в Україну село було окуповане з 27 лютого до 31 березня. Зокрема, у селі перебували частини 297-ої зенітно-ракетної бригади, 21-ої окремої мотострілецької бригади та 6-й танковий полк[10] Сухопутних військ Російської Федерації.[11]

Окупанти скоїли низку військових злочинів у селі: заборона людям вільно пересуватися рідним селом, заборона ховати померлих на кладовищі, численні випадки мародерства (грабунок крамниць і населення), руйнування житла та цивільних об'єктів (було зруйновано школу, дитячий садочок, лікарню, АЗС), взяття у полон цивільних та знущання з них, розстріл трьох та викрадення двох цивільних осіб[11][12][13][14][15][16][17][18][19]. 12 березня 2022 року під час обстрілу загинула 46-річна Алла Дукій, вчителька початкової школи і психолог, що приїхала до села з Києва увечері 24 лютого 2022[20]. 21 березня 2022 року загинув 59-річний мешканець Нового Бикова Іван Плотник, що працював єгерем місцевого господарства[21].

Деталі злочинів російських окупаційних військ можна прочитати у статті: Масові вбивства у Новому та Старому Бикові.

19 квітня 2022 року ЗСУ розмінували село.[22]

Вікторія Андруша (одна з двох незаконно захоплених осіб) була звільнена з полону обміном 29 вересня 2022 року[23].

  • Зруйнований дачний будинок на в’їздові до села
    Зруйнований дачний будинок на в’їздові до села
  • Одна з споруд, що зазнала руйнувань через агресію РФ
    Одна з споруд, що зазнала руйнувань через агресію РФ
  • Руїни місцевої лікарні
    Руїни місцевої лікарні
  • Згарище господарської крамниці в центрові села
    Згарище господарської крамниці в центрові села
  • Цинічний та людиноненависницький напис, що залишили окупанти
    Цинічний та людиноненависницький напис, що залишили окупанти
  • Від окупантів постраждала АЗС
    Від окупантів постраждала АЗС
  • Ворожий снаряд влучив у шкільну будівлю
    Ворожий снаряд влучив у шкільну будівлю
  • Зруйнований льох приватного домогосподарства
    Зруйнований льох приватного домогосподарства
  • Руїни другої споруди місцевої лікарні
    Руїни другої споруди місцевої лікарні

Загиблі під час Російсько-української війни

Див. також

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року в селі функціювала окрема виборча дільниця № 740071, розташована всередині будинку культури.

Результати

Економіка

У селі була розвинена цукрова промисловість, до 2007 року діяв цукровий завод.

Населення

Мова

Рідною мовою визначили за переписом 2001 року[26]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1978 97.73 %
російська 37 1.83 %
білоруська 6 0.30 %
румунська 3 0.14 %
Усього 2024 100 %

Пам'ятки

  • Група курганів (2-1 тис. до н. е.);
  • Городище «Городок» (XI—XIII ст. н. е.);
  • Братська могила 18 радянських воїнів, що загинули у вересні 1943 р.;
  • Братська могила 63 мирних жителів, що загинули 1943 р.;
  • Пам’ятний знак на честь 448 воїнів-односельчан, що загинули в роки Другої світової;

Відомі особи

Примітки

  1. ↑ [1]
  2. ↑ [https://ukrainaincognita.com/mista-ta-regiony/chernigivska-oblast/bobrovytskyi-raion/novyi-bykiv
  3. ↑ Черниговскія Епархіальныя извѣстія: (подшивка). — 1861. — с. 170 (№ 14, 8 октября).
  4. ↑ http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0015773.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 с.63
  5. ↑ [2]
  6. ↑ Список населенных мест Черниговской Губернии, имеющих не менее 10 жителей по данным 1901 года / Черниговский Губернский Статистический комитет. — Чернигов: Тип. Губ. Правления, 1902. — [208] с.
  7. ↑ Административно-территориальное деление Союза ССР и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменений границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. Изд-во Народного комиссариата внутренних дел, 1929, 320с.
  8. ↑ Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Чернігівська область / Ред. кол. тому: Дериколенко О. І. (гол. редкол.), Бутько О. Г., Власенко В. І., Горбач В. М., та ін., АН УРСР. Інститут історії. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. — 780 с. http://resource.history.org.ua/item/0013546
  9. ↑ Рішення Чернігівської обласної ради
  10. ↑ Хто розстрілював мирних людей на Київщині та Чернігівщині: перелік підрозділів військ РФ
  11. ↑ а б «Їх виводили по одному і розстрілювали»: масові убивства під час російської окупації на Чернігівщині, Дмитро Джулай, Радіо Свобода, 29 квітня 2022
  12. ↑ Ukraine: Apparent War Crimes in Russia-Controlled Areas, Summary Executions, Other Grave Abuses by Russian Forces, Human Rights Watch, April 3, 2022
  13. ↑ 'Ook in Oekraïens dorpje Stary Bykiv mannen geëxecuteerd door Russen', Nederlandse Omroep Stichting, 5 Apr 2022
  14. ↑ The Prisoners in a Cellar in the Ukrainian Village of Novyi Bykiv, The New Yorker, 8 Apr 2022
  15. ↑ After Russians’ retreat, scarred Ukrainian village recounts month of terror, The Guardian, 9 Apr 2022
  16. ↑ Tekenen van genocide in Oekraïne, maar volkerenmoord moet wel bewezen worden, Nederlandse Omroep Stichting, 9 Apr 2022
  17. ↑ «Завтра буду п@издить»: як російські військові знущалися над родиною полоненої вчительки +ENG SUB Слідство. Інфо. Розслідування, репортажі, викриття
  18. ↑ Росія: насильницьке зникнення української вчительки, Необхідно терміново встановити місце її перебування та припинити свавільні затримання Human Rights Watch, June 14, 2022
  19. ↑ Окупанти використовують українських дітей в якості живого щита при переміщенні колон техніки Головне управління розвідки Міністерства оборони України
  20. ↑ Платформа пам'яті Меморіал, Загиблі у війні Росії проти України (укр.).
  21. ↑ Платформа пам'яті Меморіал, Загиблі у війні Росії проти України (укр.).
  22. ↑ У восьми областях України звільнені від окупації 919 населених пунктів. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 20 грудня 2022.
  23. ↑ Україна виміняла ще 4 морпіха та 2 цивільних Українська правда, 29 вересня 2022
  24. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 210, Чернігівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
  25. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 210, Чернігівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
  26. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Поклики

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).