МикВісті
| МикВісті | |
|---|---|
| Посилання | nikvesti |
| Гасло (девіз) | Темне — робимо прозорим, закрите — відкритим, приховане та незрозуміле — доступним та ясним |
| Комерційний | Так |
| Тип | Онлайн-медіа |
| Реєстрація | Не потрібна |
| Мови | українська (за замовчуванням), російська, англійська |
| Українська мова | Так |
| Власник | ПП «НикВести Продакшн» |
| Започатковано | 2009 |
| Стан | Активний |
| Рейтинг Alexa | Україна — 160,409 (2018 рік) |
| Ключові особи | Олег Деренюга, Оксана Янішевська, Катерина Середа |
| Адреса офісу | 54001, Миколаїв, вул. Адміральська, 33-А, офіс 32 |
МикВісті (раніше НикВести) — інформаційно-аналітичне онлайн-медіа Миколаєва, публікується українською мовою, англійською та російською мовою. Основна тематика — місцева політика, відбудова, підзвітність влади, соціально-економічна ситуація в Миколаївській області. Головна редакторка — Катерина Середа.
Історія
Засноване у 2009 році. Директор — Олег Деренюга, переможець загальноміського конкурсу Городянин року у 2020 році в номінації «Засоби масової інформації».
Головний редактор — Середа Катерина Вікторівна.
За відомостями держреєстру друкованих ЗМІ та інформаційних агентств засновником «МикВісті» є ПП «НикВести Продакшн», засновником якого значаться Деренюга Олег Анатолійович та Янішевська Оксана Альбінівна.
Відповідно до вимог Закону України «Про медіа» видання «МикВісті» внесено до Реєстру суб'єктів у сфері медіа з ідентифікатором R40-00984.
Тематика
Онлайн-видання розміщує на своїх сторінках матеріали різноманітної тематики: загальноукраїнські новини, місцеві миколаївські новини, актуальні матеріали, аналітичні статті, журналістські розслідування, інтерв'ю з місцевими лідерами громадської думки. Приділяється увага особистим блогам.
Протягом багатьох років видання систематично та детально висвітлює роботу органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в Миколаївській області.
«МикВісті» активно виробляють власний відеоконтент. У 2017 році запустили власну студію, де записуються відеопрограми та інтерв‘ю з бізнесменами та політиками, що публікуються на каналі видання у YouTube.
У травні 2017 року запустили проєкт про творче життя Миколаєва з відомим миколаївським музикантом Володимиром Алєксєєвим «Але, Алексеев»[1]. Наприкінці року презентували перший випуск проєкту журналістських розслідувань «Чергова зрада»[2]. У 2018 видання розпочало зйомки циклу передач про місцевих виробників «Зроблено в Миколаєві»[3]. У 2019 стартували одразу ж два проєкти: подкаст «Светский Союз»[4] за участі відомих миколаївців та live шоу «Слухи народа»[5], у якому коміки обговорюють із присутніми у залі глядачами актуальні новини України та світу.
Єдине інформаційне видання Миколаївської області, що веде прямі виїзні трансляції у Youtube [Архівовано 21 березня 2018 у Wayback Machine.] Так, у 2019 році команда «МикВісті» організувала та провела в дні першого і другого туру виборів президента України телемарафони[6][7], які тривали понад 5 годин. Крім того, знімальна група видання разом із журналістами ведуть прямі трансляції на багатьох заходах, офіціальних візитах перших осіб державі, а також висвітлюють діяльність органів місцевої влади.
Місцеві вибори 2020
Під час місцевих виборів 2020 року у Миколаєві видання МикВісті запустило власне політичне ток-шоу «Битва за місто»[8]. Зйомки відбувались на території комплексу «8* причал» та транслювались у прямому ефірі на місцевому телебаченні та Youtube-каналі[9] видання. Програма створена за підтримки телеканалів «МАРТ» та «НІС-ТВ». Автор та ведучий програми став Олег Деренюга. Гостями ток-шоу, де обговорювались проблеми та перспективи Миколаєва та Миколаївської області стали кандидати в депутати та міські голови Миколаєва.
За час передвиборчої кампанії було записано 6 випусків телепрограми. Фактично «Битва за місто» стала єдиним публічним майданчиком на виборах до Миколаївських міської та обласної рад, а також міського голови Миколаєва. 2020 році. В рамках телепрограми відбулись публічні дебати кандидатів на посаду Миколаївського міського голови у першому турі виборів, в яких взяли участь Сєнкевич Олександр Федорович, Садиков Олександр Валерійович, Домбровська Тетяна Миколаївна, Гранатуров Юрій Ісайович та Круглов Микола Петрович. Єдиним кандидатом у міські голови, який проігнорував запрошення до участі у програмі став висуванець партії «Опозиційна платформа — За життя» Чайка Владислав Володимирович.
22 листопада у Миколаєві відбувся другий тур виборів міського голови. У прямому ефірі спецвипуску програми «Битва за місто» — «Ніч виборів у Миколаєві»[10] видання МикВісті представило результати власного екзит-полу, де назвало Олександра Сєнкевича переможцем виборів ще до офіційного підрахунку голосів виборчою комісією[11].
Війна РФ в Україні 2022
З початку російського вторгнення до України у лютому 2022 року МикВісті активно фіксує наслідки бойових дій та злочини Російської Федерації на території Миколаївської області.
У травні 2022 року видання МикВісті, а також телеканали «МАРТ» і «НІС-ТВ» запустили спільний спецпроєкт «єНовини». Студія «єНовин» розповідає про важливі події, які відбулись у Миколаєві та Миколаївській області, ситуацію на фронті, наслідки обстрілів, розповідає історії людей, які постраждали від війни Росії в Україні[12]. Випуски програми виходять по буднях в ефірах місцевих телеканалів, а також на сторінці НикВести у YouTube[13].
Після різкого скорочення міжнародного донорського фінансування та загальної грантової кризи, яка охопила український медіаринок на початку 2025 року, редакція зіткнулася із критичним браком ресурсів для забезпечення своєї діяльності. У січні 2025 року «МикВісті» увійшли до трійки незалежних регіональних ЗМІ, для підтримки яких англомовне видання The Kyiv Independent запустило спеціальну краудфандингову кампанію на платформі GoFundMe. У березні 2026 року видання також стало учасником всеукраїнської благодійної ініціативи «Критична інфраструктура», організованої виданням «Українська правда» для збору коштів на підтримку незалежної журналістики у прифронтових областях. Задля зменшення фінансової залежності від зовнішніх грантів у часи кризи, медіа переорієнтувалося на розвиток внутрішньої спільноти читачів та запуск власної моделі членства («Клуб МикВісті»)[14][15][16].
У 2025 році видання було номіноване на міжнародну премію за свободу преси (Press Freedom Awards) від правозахисної організації «Репортери без кордонів» у категорії «За редакційну незалежність» (Independence Prize)[17].
Рейтинги
У 2018 році за результатами соціологічного дослідження, проведеного ТОВ Центр з вивчення громадської думки «Наваль-Експерт» на замовлення Миколаївської міської ради, визначено, що переважна більшість містян отримують інформацію про діяльність місцевої влади з інтернет-джерел. МикВісті у лідерах за популярністю серед жителів Миколаєва за результатами опитування[18].
За даними SimilarWeb, протягом лютого — квітня 2022 року МикВісті знаходилось на 1 010 місці за кількістю переглядів серед українських онлайн-медіа. У 2023 році видання знаходиться на 431 місці серед українських медіа-видань.
Продакшн
- Фільм «Вихідний» (2017 рік)
Короткометражний фільм показує, як в Миколаєві проходило святкування Дня перемоги 9 травня 2017 року.
Режисер: Жанна Максименко-Довгич
Продюсер: Оксана Янішевська
- Документальний фільм «Миколаїв. Хроніки протесту» (2018 рік)
Фільм присвячений всім полеглим за незалежність України.
Автор сценарію і режисер: Жанна Максименко-Довгич
Генеральний продюсер: Оксана Янішевська
- «Битва за Вознесенськ» (2022 рік)
Автор — Олег Деренюга.
За місяць після успішного відбиття штурму Вознесенська команда «МикВісті» поїхала у місто, щоб дізнатись, яким чином вдалось перемогти у битві з переважаючим по кількості ворогом, що завадило російським військам просуватись вглиб півдня України та планувати атаку на Одесу.
Примітки
- ↑ «НикВести». НикВести запустили новый проект, посвященный творческой жизни Николаева - «Алё, Алексеев!». nikvesti.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Проект журналістських розслідувань «Чергова зрада»
- ↑ Бойченко, Юлия. «Зроблено в Миколаєві»: Николаев шьёт форму для полицейских Европы и модно одевает спортсменов. nikvesti.com. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Мелик-Адамян, Алиса. НикВести запустили новое юмористическое шоу «СВЕТСКИЙ СОЮЗ». nikvesti.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Бойченко, Юлия. НикВести запускают проект «Слухи народа», где комики будут обсуждать новости. nikvesti.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Эфир НикВести: Выборы 2019 - Итоги дня голосования (укр.), архів оригіналу за 13 квітня 2019, процитовано 11 лютого 2020
- ↑ Эфир НикВести: Выборы 2019. Второй тур - Итоги дня голосования (ua) , архів оригіналу за 9 травня 2019, процитовано 11 лютого 2020
- ↑ Битва за город: в Николаеве стартует новое политическое ток-шоу в прямом эфире (рос.). НикВести. 11 вересня 2020.
- ↑ Плейлист: Битва за місто. Youtube. НикВести.
- ↑ Ночь выборов в Николаеве. БИТВА ЗА МІСТО. ЭКЗИТПОЛ НикВести. Youtube. НикВести. 22 листопада 2020.
- ↑ Экзитпол НикВести: Сенкевич набирает 61,6%, Чайка - 38,4% (рос.). НикВести. 22 листопада 2020.
- ↑ В Николаеве стартовал новый медиа-проект «єНовини». НикВести (рос.). 04 травня 2022.
- ↑ Плейлист: єНовини. YouTube. НикВести.
- ↑ Annie Hylton (7 липня 2025). How to Sell Yourself in Wartime: On the front lines of the Ukrainian media's fight for funding. Columbia Journalism Review (англ.). Процитовано 18 травня 2026.
- ↑ Редакція KI (23 січня 2025). Kyiv Independent launches fundraiser to support Ukrainian front-line media after US aid freeze. The Kyiv Independent (англ.). Процитовано 18 травня 2026.
- ↑ Редакція УП (20 березня 2026). 25 українських компаній підтримують регіональні медіа через благодійний мерч. Українська правда (укр.). Процитовано 18 травня 2026.
- ↑ 2025 RSF Prize: Laureates to be announced at RSF Festival in Paris on 15 November. Reporters Without Borders (англ.). 24 жовтня 2025. Процитовано 18 травня 2026.
- ↑ По інформацію – до Інтернету: соціологи визначили, звідки мешканці Миколаєва дізнаються про діяльність міської влади. Миколаївська міська рада (ua) . 17 грудня 2018.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).