YaChudo

Нижні Гаї

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

село Нижні Гаї
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Тер. громада Дрогобицька міська громада Нижньогаївська сільська рада[1]
Код КАТОТТГ UA46020030220049068 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Нижні Гаї 
Основні дані
Засноване до 1409
Колишня назва Гаї Нижні
Населення 1212
Площа 39,2 км²
Густота населення 31,86 осіб/км²
Поштовий індекс 82168[2]
Телефонний код +380 3244
Географічні дані
Географічні координати 49°20′51″ пн. ш. 23°40′36″ сх. д. / 49.34750° пн. ш. 23.67667° сх. д.
Водойми р. Лютичина
Місцева влада
Адреса ради 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, площа Ринок, 1
Карта
Нижні Гаї. Карта розташування: Україна
Нижні Гаї
Нижні Гаї
Нижні Гаї. Карта розташування: Львівська область
Нижні Гаї
Нижні Гаї
Мапа
Мапа

CMNS: Нижні Гаї у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ни́жні Гаї́ (або також Гаї́ Ни́жні) — село в Україні, у Дрогобицькій міській громаді Дрогобицького району Львівської області. В селі стоїть дерев'яна церква Св. Параскеви, 1882 [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]. В селі знаходиться ретранслятор висотою 57 м. З 2020 року село входить в Дрогобицьку міську громаду.|| сесія Дрогобицької міської ради 24 грудня 2020 року, на посаду старости сіл Нижні Гаї, Верхні Гаї, Бійничі затвердили колишнього голову села Нижні Гаї — Василя Василенка.

Географія

Село розташоване над річкою Лютичиною, правою притокою Тисмениці, на відстані 15 кілометрів на схід від районного центру міста Дрогобича. Складається з одинадцяти колишніх хуторів, назви яких, як частини Нижніх Гаїв, збереглись до наших днів. Це Бере́зина, Бійни́ч, Вербина, Гора́, Гріхи́, Заріка́ (За-ріка), Клибанія, Ку́т, Ле́сьові, Лісові́, Лу́цьові, Мельники́, Торхі́в, Ухачі, Вишка. З часом розриви між ними місцями заповнили новобудови, але й зараз Березина, Бійнич (Забійнич), Гріхи, Лесьові та Лісові частково відірвані від центральної частини села. Через це в радянські часи Гаї інколи неофіційно називали, по аналогії з СРСР, «п'ятнадцять республік».

Назва

За однією з версій, назва Гаї походить від листяних лісів — гаїв, які й зараз з усіх сторін оточують село. За іншою, топонім пов'язують з основою санскритського дієслова ga, котре означає величати, славити, співати і від якого також походять слова гая (пісня, спів), гаївка, загаятись. А Нижні тому, що село знаходиться нижче по течії Лютичини в порівнянні з Гаями Верхніми.

7 травня 1946 рокусело Гаї Нижні перейменували на село Нижні Гаї і Гаї-Нижнянську сільську Раду — на Нижньогаївську.[3]

Символіка

Герб

Щит - червоного кольору на якому чорною дугою зображений курган . Над курганом в анфас стоїть гусак, поміж ногами якого геометрична фігура, контури якої окреслюють яйце, начало усього сущого. З лівого і правого боку у профіль дві гуски головами повернуті до гусака ,погляд усіх трьох насторожено, стривожено звернений у небесний простір -вічність.

Прапор

Квадратно- червоне полотнище. Посередині червоного поля - золотий гусак з розпущеними крилами, на мить застиг на фоні сонця, поглядом гордо спрямованим у небо.

Історія

Рання історія

На території Нижніх Гаїв люди селились ще за часів первісно-общинного ладу. В 1986 році, під час проведення меліоративних робіт, біля хутора Лісові знайдено багато шкребків та сокиру з кременю, а також частину гранітного молота.

Церква святої Параскеви в селі Нижні Гаї Дрогобицького району. Зліва — меморіал «Борцям за волю України»

Пізніше ці терени належали до Галицького, згодом Галицько-Волинського князівства.

В 1349 році територію Галицько-Волинського князівства захоплено польським королем Казимиром III.

У письмових джерелах село вперше згадується 20 серпня 1409 року, коли польський король Владислав II Ягайло подарував його землі, а з ним і Верхні Гаї та Почаєвичі, у власність Станіславові Коритку (з правом спадкоємства).[4]

На прохання Івана Коритка з Рихтич, у 1462 році на сеймі у Петрикові право на володіння підтвердив Казимир IV Ягеллончик, а спадкоємцям Коритка — в 1605 році Сигізмунд III Ваза. Згадкою про часи Середньовіччя слугують залишки споруди оборонного значення за хутором Березина у лісі Вільшинка, де стояли панський маєток та церква XVI століття, та оборонних валів, довжиною близько 100 метрів, у глибині лісу між Нижніми Гаями та новим поселенням Бригіданом.

у складі Австро-Угорщини

В 1772 році, після першого поділу Польщі, Нижні Гаї, як і вся Східна Галичина, опинилися у складі Австрійської імперії, пізніше — Австро-Угорщини.

З 1830 року село знаходилося під патронатом графа Романа Бельського. Кріпаки, котрі належали пану, наділялися землею в залежності від виконання ними робіт на панщині, до яких відносились не тільки праця на полі й панському дворі, але й будівництво та ремонт гребель та шляхів. Залишки однієї з гребель можна побачити коло хутора Березина, де раніше були млин та рибний став.

У часи скасування панщини, а в Галичині ця подія сталася в 1848 році, Гаї Нижні належали Гнатові Бєльському й нараховували в той момент 238 хат, мешканці яких мали 66 волів та 57 коней. На відзначення цієї дати селяни нижче церкви святої Параскеви за рікою поставили пам'ятник, який зберігся до наших днів.

Є відомості, що 1912 року гаївська «Просвіта» завершила будівництво в центрі села хати-читальні, тому очевидно, що саме товариство виникло ще перед тим. А кошти на побудову були отримані не тільки внаслідок добровільних пожертвувань мешканців, але й як плата за драматичні вистави та концерти, які проводив нижньогаївський аматорський драматичний гурток.

Польський терор у Нижніх Гаях

Після Листопадового зриву й утворення ЗУНР біля двох десятків мешканців Нижніх Гаїв захищали українську владу в рядах УГА.

12 травня 1919 року в село прибув підрозділ Війська Польського, який здійснив так звану пацифікацію українського населення. Тоді зігнали біля церкви майже все доросле населення Нижніх Гаїв й на очах односельців піддали екзекуції тих батьків, діти котрих воювали на стороні супротивника, в українських збройних формуваннях. За спогадами сучасників тих подій, «били шомполами до крові і до кості так, що потім катованих рідні відносили додому на простирадлах, поклавши на живіт, бо на плечах було суцільне криваве місиво».[5]

1 серпня 1934 року було створено гміну Нойдорф в Дрогобицькому повіті з центром в селі Нойдорф. До неї увійшли сільські громади: Болехівці, Верхні Гаї, Нижніх Гаї, Нойдорф, Почаєвичі, Раневичі[6].

Друга Світова війна

1 вересня 1939 нападом Німеччини на Польську республіку розпочалась Друга світова війна, а вже 18 вересня війська вермахту зайняли центр Дрогобицького повіту. Днем раніше збройні сили СРСР перейшли східні кордони Польщі й рушили їм назустріч. Чи були гітлерівці в Нижніх Гаях, наразі невідомо. 24 вересня німці покидали місто Дрогобич, а Червона Армія навпаки, його займала. Але, як свідчить історія Дрогобича, військовослужбовці обох держав все-таки зустрілися на трасі Стрий—Дрогобич, до якої прилягають й Нижні Гаї, і навіть зробили спільне фото на пам'ять. Як видно з написів польською мовою на дороговказі, зображеному на світлині («Стрий — 23 км» та «Дрогобич — 6 км»), подія мала місце майже поряд з селом, кількома кілометрами ближче до Дрогобича. Територія Нижніх Гаїв, як і вся Західна Україна, була анексована Радянським Союзом й приєднана до УРСР.

27 листопада 1939 року утворена Дрогобицька область і село ввійшло до Дрогобицького району цієї області.

22 червня 1941 року вермахт перейшов західні кордони СРСР, 30 червня червоноармійці та енкаведисти покинули Дрогобич, а 1 липня в місто ввійшли німецькі та словацькі війська. Приблизно в ті ж дні було окуповано Нижні Гаї.

Радянсько-німецька лінія фронту перейшла через ці терени на початку серпня 1944 року, (райцентр Дрогобич зайнято бійцями 1-ї гвардійської армії Четвертого Українського фронту 6 серпня)[7], а вже за декілька днів, 13 серпня, розпочато мобілізацію населення в місті та області до Червоної Армії (Облвоєнком підполковник Карличев)[8].

В роки Другої світової війни та й кілька років по її закінченні чимало мешканців села брали участь в структурах Української повстанської армії та підпільної сітки ОУН чи просто по можливості допомагали українським партизанам і підпіллю: були провідниками, зв'язковими, розповсюджували листівки, постачали продукти, одяг. За це радянські каральні органи цілими сім'ями виселяли гаївчан з рідних місць.

У 1949 році в Нижніх Гаях було утворено колгосп, до якого заагітували 7—8 сімей. З часом до нього примусили вступити і решту місцевих мешканців.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Дрогобицької міської територіальної громади[9].  

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дрогобицького району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Дрогобицького району[10].   

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1248 99.92%
російська 1 0.08%
Усього 1249 100%

Примітки

  1. ↑ Постанова Львівської обласної ради[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  2. ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район[недоступне посилання]
  3. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»
  4. ↑ Акти ґродські і земські [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. 4. (пол., лат.) с. 73-75, XXII.
  5. ↑ Державний архів Івано-Франківської області, ф. ІІ, оп. 1, спр. 34,арк. 3-4. (пол.)
  6. ↑ Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львіській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
  7. ↑ Визволення міст СРСР на СОЛДАТ.RU. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
  8. ↑ Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)У, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах Червоної армії. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  9. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
  10. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).