Нещерів
| село Не́щерів | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Київська область | ||
| Район | Обухівський | ||
| Тер. громада | Обухівська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA32120110190092440 | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1580 | ||
| Перша згадка | 1580 (446 років)[1] | ||
| Населення | 336 | ||
| Площа | 4 км² | ||
| Поштовий індекс | 08708 | ||
| Телефонний код | +380 4572 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°8′51″ пн. ш. 30°37′16″ сх. д. / 50.14750° пн. ш. 30.62111° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
137 м | ||
| Водойми | р.Стугна | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 08708, Київська область, Обухівський район, с. Нещерів, вул. Пугачова, 4а | ||
| Карта | |||
Не́щерів | |||
Не́щерів | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Не́щерів (також Не́щирів, Несторів) — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 336 осіб.
Герб
У срібному щиті лазурова церква із золотими куполами, поверх неї золоті булава та сніп, покладені в косий хрест.[2]
Історія

Перші писемні згадки про село датуються початком XVI ст. Нещерів входить до складу королівської даровизни Лукавиці, наданої шляхтичам Дорогостайським по річках Лукавиці і Красній. Також село згадується 16 грудня 1588 під час неправомірного продажу Обухівських земель Петром Дорогостайським князеві Янушу Острозькому, що стало причиною відомого судового розгляду і повернення маєтків законному власнику Павлові Дорогостайському у 1598.
У літописі йдеться, що в 1605 набігом татарської орди «знищені королівські волості Копачів і Нещерів біля самого Києва». 26 жовтня 1618 власник Нещерова Пища-Биковський[джерело не вказане 90 днів] скаржився Київському воєводі, що на Нещерів набігли кримчаки. У першій половині XVII ст. Нещерів мав статус митного містечка. До 1748 року село належало білоцерківському полковнику Антіну Танському, згодом, за борги, село було віддане у власність сотнику київського полку Павлові Гудимі.
Найдавніші відомі прізвища мешканців Нещерова, згідно зі Сповідними Списками на першу половину XVIII ст.: Асаула (Власенко), Бардак, Борейко, Вакульний, Винник, Волошин, Гопіненко, Гудяк, Зленко, Жулай, Жук, Качан, Компанієць, Мельник, Пальчевський, Рубан, Скалига, Сторож, Удовенко, Федоченко, Цівон, Шинкар. У 1760-их роках Гудима активно заселяв Гудимівку і частково Нещерів — новими посполитими, серед яких виявились і Івженки. Упродовж XIX ст. кількість Івженків зросла і становила 1/5 всіх мешканців Нещерова. До середини ХХ ст. прізвище лишалося найрозповсюдженішим у селі. В часи Другої світової війни, в період 1941—1944 років загинуло 22 солдати Обухівського району, які мали це прізвище.
За кліровою відомістю 1809 р. (ЦДІАК України. Ф.127, оп.1009, спр.56, арк.173-174) село належало поміщикам Гудим-Левковичам. Єпархія та повіт Київський. Церква кам'яна, мала 3 престоли.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Чисельність | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 440 | 96,92 % |
| російська | 12 | 2,64 % |
| інші | 2 | 0,44 % |
| Усього | 454 | 100 % |
Туризм
Доїхати з Києва до Нещерова громадським транспортом можна від ст. м. Видубичі, звідки кожні 15-20 хвилин їде маршрутка № 309. Разом з Нещеровом туристи часто відвідують Підгірці та Креничі, де також збереглися цікаві культові споруди XVIII ст.
Пам'ятки
- В селі знаходиться Спасо-Преображенський скит Свято-Троїцького Іонинського монастиря. Скит обслуговується Свято-Преображенською церквою, збудованою у 1794-ому році.
- Урочище Гощів — гідрологічний заказник місцевого значення.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Нещерів (приписне Гудимова слобода (с.* Гудимівка) XVIII ст. — Київської сот. Київський п., з 1781 р. Київського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київська губ.; ХІХ ст. — Копачівської (за ін. даними Обухівської)волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/nesh_002.xml [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Галерея
-
Спасо-Преображенський скит -
Свято-Преображенська церква -
Кам'яний хрест на території скиту -
Каплиця в монастирі, Нещерів -
Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Нещерів -
Деталь пам'ятника -
Заказник гідрологічний Урочище «Гощів» -
Урочище «Гощів»
Див. також
Примітки
Посилання
- Верховна рада України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Спасо-Преображенський скит у селі Нещерів (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).