YaChudo

Нещерів

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

село Не́щерів
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Обухівський
Тер. громада Обухівська міська громада
Код КАТОТТГ UA32120110190092440 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1580
Перша згадка 1580 (446 років)[1]
Населення 336
Площа 4 км²
Поштовий індекс 08708
Телефонний код +380 4572
Географічні дані
Географічні координати 50°8′51″ пн. ш. 30°37′16″ сх. д. / 50.14750° пн. ш. 30.62111° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
137 м
Водойми р.Стугна
Місцева влада
Адреса ради 08708, Київська область, Обухівський район, с. Нещерів, вул. Пугачова, 4а
Карта
Не́щерів. Карта розташування: Україна
Не́щерів
Не́щерів
Не́щерів. Карта розташування: Київська область
Не́щерів
Не́щерів
Мапа
Мапа

CMNS: Нещерів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Не́щерів (також Не́щирів, Несторів) — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 336 осіб.

Герб

У срібному щиті лазурова церква із золотими куполами, поверх неї золоті булава та сніп, покладені в косий хрест.[2]

Історія

Нещерів на мапі XVIII ст.

Перші писемні згадки про село датуються початком XVI ст. Нещерів входить до складу королівської даровизни Лукавиці, наданої шляхтичам Дорогостайським по річках Лукавиці і Красній. Також село згадується 16 грудня 1588 під час неправомірного продажу Обухівських земель Петром Дорогостайським князеві Янушу Острозькому, що стало причиною відомого судового розгляду і повернення маєтків законному власнику Павлові Дорогостайському у 1598.

У літописі йдеться, що в 1605 набігом татарської орди «знищені королівські волості Копачів і Нещерів біля самого Києва». 26 жовтня 1618 власник Нещерова Пища-Биковський[джерело не вказане 90 днів] скаржився Київському воєводі, що на Нещерів набігли кримчаки. У першій половині XVII ст. Нещерів мав статус митного містечка. До 1748 року село належало білоцерківському полковнику Антіну Танському, згодом, за борги, село було віддане у власність сотнику київського полку Павлові Гудимі.

Найдавніші відомі прізвища мешканців Нещерова, згідно зі Сповідними Списками на першу половину XVIII ст.: Асаула (Власенко), Бардак, Борейко, Вакульний, Винник, Волошин, Гопіненко, Гудяк, Зленко, Жулай, Жук, Качан, Компанієць, Мельник, Пальчевський, Рубан, Скалига, Сторож, Удовенко, Федоченко, Цівон, Шинкар. У 1760-их роках Гудима активно заселяв Гудимівку і частково Нещерів — новими посполитими, серед яких виявились і Івженки. Упродовж XIX ст. кількість Івженків зросла і становила 1/5 всіх мешканців Нещерова. До середини ХХ ст. прізвище лишалося найрозповсюдженішим у селі. В часи Другої світової війни, в період 1941—1944 років загинуло 22 солдати Обухівського району, які мали це прізвище.

За кліровою відомістю 1809 р. (ЦДІАК України. Ф.127, оп.1009, спр.56, арк.173-174) село належало поміщикам Гудим-Левковичам. Єпархія та повіт Київський. Церква кам'яна, мала 3 престоли.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Чисельність Відсоток
українська 440 96,92 %
російська 12 2,64 %
інші 2 0,44 %
Усього 454 100 %

Туризм

Доїхати з Києва до Нещерова громадським транспортом можна від ст. м. Видубичі, звідки кожні 15-20 хвилин їде маршрутка № 309. Разом з Нещеровом туристи часто відвідують Підгірці та Креничі, де також збереглися цікаві культові споруди XVIII ст.

Пам'ятки

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Нещерів (приписне Гудимова слобода (с.* Гудимівка) XVIII ст. — Київської сот. Київський п., з 1781 р. Київського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київська губ.; ХІХ ст. — Копачівської (за ін. даними Обухівської)волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/nesh_002.xml [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).