Блукаюча нирка
| Нефроптоз | |
|---|---|
| Спеціальність | урологія і нефрологія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | GB90.0 |
| МКХ-10 | N28.8 |
| МКХ-9 | 593.0 |
| | |
Блука́юча ни́рка, нефроптоз (рухома, опущена нирка) — захворювання, що полягає у надмірній рухомості нирки.
Настає внаслідок ослаблення підтримуючого апарата нирки після схуднення, травм, підіймання й носіння вантажів, ослаблення черевної стінки, падіння внутрішньочеревного тиску після пологів. Частіше буває у жінок. Іноді при блукаючій нирці спостерігаються болі в ділянці нирок, нудота, закреп або проноси.
Історія
Протягом декількох століть цьому стану приписували численні терміни. Серед них — рухома нирка, флотуюча нирка, опущення або випадання нирки та, нарешті —нефроптоз, введений французьким фізіологом Францом Гленардом (Frantz Glénard) у 1885 році. Однак ще в IX столітті цей стан був вперше описаний у Багдаді Йоганнесом Мезуе. Більш точний опис надав Франческо ді П'ємонте у XVI столітті. Американський гінеколог Говард Келлі (Howard Atwood Kelly) радив носити підтримуючі корсети, описуючи, як їх слід одягати[1][2]
Лікування

Носіння спеціального бандажа, що перешкоджає зміщенню нирки, іноді — хірургічне втручання (нефропексія).
Примітки
- ↑ Barber, N. J.; Thompson, P. M. (1 жовтня 2004). Nephroptosis and Nephropexy—Hung Up on the Past?. European Urology. 46 (4): 428—433. doi:10.1016/j.eururo.2004.03.023. ISSN 0302-2838.
- ↑ H.A. Kelly Moveable kidney and neurasthenia Trans. Amer. Surg. Ass (1910).
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).