YaChudo

Блукаюча нирка

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Нефроптоз
Спеціальністьурологія і нефрологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11GB90.0 Редагувати інформацію у Вікіданих
МКХ-10N28.8
МКХ-9593.0
CMNS: Nephroptosis у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Блука́юча ни́рка, нефроптоз (рухома, опущена нирка) — захворювання, що полягає у надмірній рухомості нирки.

Настає внаслідок ослаблення підтримуючого апарата нирки після схуднення, травм, підіймання й носіння вантажів, ослаблення черевної стінки, падіння внутрішньочеревного тиску після пологів. Частіше буває у жінок. Іноді при блукаючій нирці спостерігаються болі в ділянці нирок, нудота, закреп або проноси.

Історія

Протягом декількох століть цьому стану приписували численні терміни. Серед них — рухома нирка, флотуюча нирка, опущення або випадання нирки та, нарешті —нефроптоз, введений французьким фізіологом Францом Гленардом (Frantz Glénard) у 1885 році. Однак ще в IX столітті цей стан був вперше описаний у Багдаді Йоганнесом Мезуе. Більш точний опис надав Франческо ді П'ємонте у XVI ​​столітті. Американський гінеколог Говард Келлі (Howard Atwood Kelly) радив носити підтримуючі корсети, описуючи, як їх слід одягати[1][2]

Лікування

Перегин через петлю сечоводу над аберантною артерією, яку було розділено, а нирку піднято та зафіксовано, з повним полегшенням. Операція досі завжди показувала, що перегин спричинений аберантною судиною, над якою сечовід перегинається, коли нирка опускається.

Носіння спеціального бандажа, що перешкоджає зміщенню нирки, іноді — хірургічне втручання (нефропексія).

Примітки

  1. ↑ Barber, N. J.; Thompson, P. M. (1 жовтня 2004). Nephroptosis and Nephropexy—Hung Up on the Past?. European Urology. 46 (4): 428—433. doi:10.1016/j.eururo.2004.03.023. ISSN 0302-2838.
  2. ↑ H.A. Kelly Moveable kidney and neurasthenia Trans. Amer. Surg. Ass (1910).

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).