YaChudo

Нето Баяно

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

Футболіст
Нето Баяно
Нето Баяно
Нето Баяно у 2024 році
Особисті дані
Повне ім'я Еювалду Жозе де Агіяр Нету
Народження 17 вересня 1982 (44 роки)
  Салвадор, Баїя, Бразилія
Зріст 187 см
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб без клубу
Юнацькі клуби
2000
2001
2002		 Бразилія «Мірассол»
Бразилія «Корінтіанс» (Ал)
Бразилія «Мірассол»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002—2005 Бразилія «Мірассол» 0 (0)
2003 → Бразилія «Сан-Каетано» 0 (0)
2004 → В'єтнам «Біньзионг» 0 (0)
2004 → Бразилія «Інтернасьйонал» 2 (0)
2005 → Бразилія «Можі-Мірін» 2 (2)
2005 Південна Корея «Чонбук Хьонде Моторс» 20 (6)
2006 Бразилія «Пауліста» 7 (4)
2006 Бразилія «Палмейрас» 4 (1)
2006 Бразилія «Форталеза» 1 (0)
2006—2007 Бразилія «Атлетіку Паранаенсі» ? (?)
2007 Бразилія «Пауліста» 22 (13)
2007 Бразилія «Форталеза» ? (?)
2007 Бразилія «Брагантіно» 3 (3)
2008 Бразилія «Іпатінга» 10 (1)
2008 Бразилія «Понте-Прета» 10 (2)
2009—2012 Бразилія «Віторія» (С) 47 (22)
2009—2010 → Японія «ДЖЕФ Юнайтед» 43 (14)
2012 Японія «Касіва Рейсол» 11 (1)
2013 Бразилія «Гояс» 13 (0)
2013 → Бразилія «Спорт Ресіфі» 13 (7)
2014 Бразилія «Спорт Ресіфі» 25 (4)
2015—2016 Бразилія «Віторія» 7 (3)
2015—2016 → Бразилія «Крісіума» 23 (3)
2016—2019 Бразилія КРБ 85 (20)
2019 Бразилія «Віторія» 8 (1)
2019 Бразилія «Ремо» 4 (0)
2020 Бразилія «Бразильєнсе» 17 (5)
2020 Бразилія «Трезе» 6 (4)
2021 Бразилія «Айморе» 19 (4)
2022 Бразилія КСЕ 6 (2)
2022—2023 Бразилія «Жуазейренсе» 16 (0)
2024 Бразилія «Зумбі» 4 (3)
2025 Бразилія «Ігуасу» ? (?)
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 березня 2026 року.

Еювалду Жозе де Агіяр Нету або просто Нето Баяно (порт.-браз. Euvaldo José de Aguiar Neto / Neto Baiano; нар. 17 вересня 1982, Салвадор, Баїя, Бразилія) — бразильський футболіст, нападник.

Клубна кар'єра

Вихованець «Мірассолу», Нету Баяно віддавав в оренду «Сан-Каетано», «Інтернасьйоналу» та в'єтнамській команді «Біньзионг», перш ніж перейшов до «Можі-Мірін» у 2005 році, де його права все ще належали команді з Араракуари. У тому році в Лізі Паулісті відзначився в першож ж турі, відзначився двома голами за «Можі-Мірім» у переможному (2:1) матчі проти «Корінтіанса» на стадіоні Пакаембу. Всього через декілька турів, коли він з чотирма голами боровся за звання найкращого бомбардира чемпіонату, «Мірассол» вирішив продати його південнокорейському клубу «Чонбук Хьонде Моторс» за 1,43 мільйона реалів.

Після повернення з Кореї через невдалі виступи підписав контракт з «Паулістою», де знову досяг успіху в Лізі Паулісті, привернувши увагу «Атлетіко Паранаенсе», який підписав з ним контракт на участь у Серії А. Однак, не отримав багато можливостей зіграти за команду з Курітіби, двічі був відданий в оренду: «Палмейрасу» та «Форталезі» (остання – у 2007 році), де також не отримав багато ігрового часу.

Повернувся до «Паулісти», де брав участь, як запасний гравець, у вильоті команди з Серії B у 2007 році, а також того ж року відправився в оренду до «Брагантіно», допоміг команді стати чемпіоном Серії C того ж року. У 2008 році, знову граючи за «Паулісту», проявив себе у чемпіонаті штату Сан-Паулу, забив дев'ять м'ячів у 15 матчах, відставши лише на шість голів від найкращого бомбардира змагань Алекса Мінейро. Решту року він грав за «Іпатінгу» та «Понте-Прету», але не досяг такого ж рівня успіху.

«Віторія»

2009

У 2009 році прийняв запрошення «Віторії». За п'ять місяців виступів у «червоно-чорних, нападник залишив свій слід в історії клубу, відзначився загалом 22-ма голами. 28 квітня, у переможному (3:0) матчі Кубку Бразилії 2009 року проти «Атлетіку Мінейру», відзначився тисячним голом за команду з Баїї на їхньому стадіоні «Баррадао».

З 18-ма голами став найкращим бомбардиром у чемпіонаті штату Баїя 2009 року, в якому допоміг команді з Сальвадору стати переможцями. Нападник також декілька тижнів очолював премію Артура Фріденрайха, яка відзначає гравця, що відзначився найбільшою кількістю голів за сезон.

У чвертьфіналі Кубку Бразилії 2009 року вилучений з поля за плювок на гравця «Васко да Гама» та в результаті дискваліфікований на п'ять матчів. Оскільки Нету мав деякий час бути поза грою, клуб і гравець досягли угоди: контракт гравця мав бути продовжений на два роки, а його мали віддати в оренду на один рік клубу за межами країни.

Оренда в «ДЖЕФ Юнайтед»

Йшлося про клуб «ДЖЕФ Юнайтед» з Японії. В Азії розпочав кар'єру як запасний гравець і провів свій перший сезон у вище вказаній ролі, не зумів допомогти запобігти вильоту своїй команді. У наступному сезоні виборов позицію гравця стартового складу в декількох матчах і підтримував хороший показник забитих м'ячів, але цього було недостатньо, щоб забезпечити клубу підвищення в класі, який завершив змагання на четвертому місці, за крок до підвищення. У Кубку Імператора з п'ятьма голами став найкращим бомбардиром турніру. Завершив свій період у Японії з 19-ма голами у 46 матчах, лише 29 з яких провів у стартовому складі.

Повернення

У грудні 2010 року було підтверджено його повернення до Віторії на сезон 2011 року. Зіграв у матчі-відповіді в дербі Ба-Ві та відзначився першим голом у поєдинку (3:0), чим допоміг своїй команді. У наступних двох поєдинках відзначився ще двома голами, але його жорстоко критикували за неодноразові висловлювання про бажання повернутися до Японії[1]. Відсутність голів не допомогла, і Нето став запасним гравцем до кінця сезону в лізі Баяно. Забив знову лише у програному (2:3) матчі-відповіді півфіналу проти «Баїї», яка, тим не менш, дозволила його команді вийти до фіналу турніру[2]. У Серії B відзначився 15-ма голами, чого було недостатньо, щоб покращити посередній сезон «Віторії» в змаганнях, яка завершила сезон на п'ятому місці, за одне місце підвищення в класі.

2012

Розпочав сезон 2012 року у найкращій формі, оформив два хет-трики поспіль у другому та третьому турах ліги Баяно, у переможних поєдинках проти «Жуазейру» (6:1) та «Віторією да Конкіста» (5:0). Незважаючи на те, що червоно-чорній команді знову не вдалося підтримувати стабільні позитивні результати, Нето продовжував забивати, загалом відзначився 32-ма голами у своїх перших 32 поєдинках року, лідируючи з січня по червень в нагороді Фріденрайха. Серед інших визначних досягнень – його третій хет-трик у році в розгромній перемозі проти «Атлетіко» (Алагоіньяс) (5:0) та чотири голи, якими відзначився у воротах «Жуазейренсе» (4:1). 18 квітня історичний подвиг зробив нападника найкращим бомбардиром усіх часів на стадіоні «Баррадао». Того вечора, після програшу (0:2) команді ABC та втрати місця у 1/8 фіналу Кубка Бразилії, «Віторія» зуміла відігратися завдяки трьом голам Нету, останні два з яких були забиті на 45-й та 48-й хвилинах другого тайму, таким чином забезпечивши червоно-чорній команді вихід до наступного раунду[3]. У фіналі чемпіонату штату Баїя відзначився двома голами, один головою, а інший з пенальті, повторивши рекорд Клаудіо Адао як найкращого бомбардира в одному розіграші чемпіонату штату, який відзначився 27-ма голами. Нето Байано також увійшов в історію «Віторії» як гравець, який відзначився найбільшою кількістю голів в одному розіграші Ліги Баяно (чемпіонат штату Баїя). Він перевершив Індіо, який відзначився 26-ма голами у чемпіонаті штату 2007 року.

У Серії B продовжив демонструвати свою гарну форму, і Нето зберіг свій відмінний показник забитих голів, відзначився 6-ма голами у перших семи матчах за червоно-чорну команду, включаючи два зі штрафних ударів у ворота «Амеріки» (Натал) та «Боа». Після декількох поєдинків без гольів нападник відзначився у перемозі команди «Баїя» проти КРБ у своєму прощальному матчі на переповненому стадіоні «Баррадао», де було понад 34 000 глядачів, після чого гравця відпустили до японського «Касіва Рейсол», інформація про що була підтверджена ще до матчу. Його остання гра у футболці «Віторії» була проти «Сан-Каетано» на стадіоні Анаклето Кампанелла[4]. Нету покинув клуб, ставши найкращим бомбардиром Бразилії на той час і найкращим бомбардиром «Віторії» в сезоні з часів Рікі у 1985 році, хоча в послужному списку нігерійця також є голи в товариських матчах[5]. Окрім цього, є найкращим бомбардиром усіх часів на стадіоні Баррадао, відзначився 51-м голом, і цей рекорд не зберігся й донині.

«Касіва Рейсол»

Нето вирушив до Японії наступного дня після свого останнього матчу за «Віторію»[6]. Дебютував за нову команду 11 серпня в нічийному (1:1) поєдинку проти «Токіо», в якому віддав результативну передачу на Жорже Вагнера. Голами тривалий період часу не відзначався, забивши лише у своєму дев'ятому поєдинку, на 47-й хвилині другого тайму переможного (2:1) поєдинку третього раунду Кубку Імператора проти «Сьонан Бельмаре». Три дні по тому знову відзначився голом у компенсований до другого тайму час, на 49-й хвилині, у матчі-відповіді півфіналу Кубку ліги, зрівнявши рахунок (2:2), але не допоміг команді вийти у фінал вище вказаного турніру.

«Гояс»

Ще в січні 2013 року, нещасний у Японії та публічно висловлюючи бажання повернутися до Бразилії, розірвав зазгодою сторін свій контракт і підписав угоду з «Гоясом»[7][8]. Нападник мав залишитися в клубі на наступні два сезони, але зрештою не зміг досягти успіху та розірвав контракт.

«Спорт»

27 вересня 2013 року остаточно оформив свій перехід до «Спорт Ресіфі» для участі в Серії B[9].

У «Спорт Ресіфі» він зробив значний внесок у підвищенні клубу в класі, забив декілька важливих м'ячів, і розпочав 2014 рік ще яскравіше, будучи основним нападником і найкращим бомбардиром команди, завдяки чому заслужив ласкаве прізвисько від уболівальників — Нето Ібрагімович — на честь шведського нападника Ібрагімовича. Завжди зухвалий, втягувався у декілька суперечок зі своїми опонентами. У відео, що злилося в мережу напередодні півфіналу Ліги Пернамбуку проти «Санта-Круз», Нето Баяно заявив, що для «Спорт» матч буде «щонайменше п'ятиразовим». Прогноз, за ​​збігом обставин, справдився. «Спорт» виграв в основний час з рахунком 1:0, довівши матч до серії пенальті. Реалізував останній пенальті, закріпивши перемогу з рахунком 5:3.

16 липня 2014 року Нето Баяно відзначився красививм голом ударом з зони півзахисту, який перелетів через воротаря «Ботафогу» Андрея у бразильській Серії А. Цей приголомшливий гол забезпечив перемогу «Спорта» над «Ботафого» з рахунком 1:0[10], А через декілька місяців його було визнано найкрасивішим голом чемпіонату Бразилії року[11]. Після закінчення чемпіонату не продовжив контракт з клубом з Пернамбуку[12].

«Третій прихід до Віторії»

Наприкінці року, 17 грудня офіційно оформлено його повернення до Віторії на сезон 2015 року, що стало вже третім приходом нападника до вище вказаного клубу[13]. Прибув і знову взяв собе футболку з номером 9-м ігровим номером, яку раніше носив Діней, що перейшов в японську футбольну команду[14]. Своїм першим голом після повернення відзначився у переможному (3:1) поєдинку Кубку Нордесте проти «Серрано». Однак, у міру того, як проходили поєдинки, йому не вдалося показати той самий рівень футболу, який демонстрував під час своїх попередніх приходів до клубу. До того ж, враховуючи, що «Віторія» погано виступила у змаганнях, в яких брала участь, вибувши з Ліги Баяно та Кубка Нордесте, керівництво розірвало контракт з Нето Баяно.

«Крісіума»

30 квітня його офіційно представили «Крісіумі» в оренду до кінця 2015 року[15].

КРБ

Спочатку Нето Баяно мав труднощі через погану форму, але йому знадобився деякий час, щоб завоювати прихильність уболівальників «Регатас». Першим голом у футболці «Гало» відзначився лише у 8-му турі, у переможному (3:1) поєдинку 3-го раунду групового етапу Кубку Нордесте проти «Амеріки» (Натал). Також відзначився у дербі проти АСА (Арапірака) в шестикутного чемпіонату Алагоас 2016 року, допомігши своїй команді перемогти з рахунком 2:1.

Нето зіграв вирішальну роль у фіналі чемпіонату Алагоаса 2016 року, ставши головним героєм двох перемог над ССА з рахунком 2:0 та 1:0, відзначився голом у кожному матчі після виходу з лави запасних.

Завершив свій перший сезон у CRB з 13-ма голами.

У 2017 році знову зіткнувся з критикою з боку вболівальників через брак голів і, знову ж таки, за те, що він не в формі. Лише в останньому раунді шестикутного турніру дев'ятий номер «Атлетіко Мінейро» зумів знову забити після 21-матчевої «посухи».

У фіналі Алагоано 2017 року знову вирішально зіграв проти ССА, відзначився по одному голу в кожному з матчів. Відзначився єдиним голом у переможному (1:0) першому матчі та видовищним ударом «прокатом» у матчі-відповіді (3:2), третім для його команди, яка забезпечила команді титул чемпіона штату втретє поспіль. 15 липня 2017 року відзначився одним із голів в історичній перемозі над «Інтернасьоналем» (2:0) на стадіоні «Рей Пеле».

Протягом Серії B 2017 року пережив як хороші, так і погані моменти, але навіть попри це, йому вдалося стати найкращим бомбардиром ССА у цьому турнірі, забив 8 м'ячів.

2018

Своїм першим хет-триком у футболці ССА відзначився 21 січня 2018 року, допоміг клубу здобути перемогу над CEO (4:0) у їхньому дебютному матчі Ліги Алагоано 2018. У Кубку Бразилії дев'ятий номер «Гало» став вирішальним, відзначався у переможних поєдинках над «Уніао Рондонополіс» та «Нову-Амбургу», що допомогло КРБ вперше у своїй історії кваліфікуватися до третього етапу змагань. Також відзначився обома голами у переможному (2:0) переможному поєдинку проти «Коруріпе» у матчі-відповіді півфіналу «Алагоано». 10 травня відзначився трьому голами в першому матчі чвертьфіналу Кубку Нордесте 2018 року проти «Сеари», який завершився нічиєю 3:3. У фіналі чемпіонату штату виправдав своє прізвисько «автор голів вирішальних матчів», відзначився переможним голом у воротах ССА (1:0). Це був його п'ятий гол у фіналі за КРБ.

Четвертий період у «Віторії»

Вже наближаючись до кінця своєї кар'єри, оголосили про його чергове повернення до «Віторії» – його четвертий період у клубі приблизно за десять років.

«Ремо»

29 липня 2019 року стало відомо, що Нето став новачком «Ремо». Гравець прибув, щоб зіграти за «Леао» до кінця чемпіонату Бразилії Серії С та Кубку Верді[16]. Покинув клуб менш ніж через три місяці, 28 жовтня[17].

Досягнення

«Інтернасьйонал»
«Віторія»
«Гояс»
«Спорт»
КРБ

Примітки

  1. ↑ Neto Baiano não joga mais no Vitória e deve voltar ao Japão, diz advogado (порт.)
  2. ↑ Vitória perde para o Bahia, mas avança às finais do Baianão (порт.)
  3. ↑ Neto Baiano entra para história e classifica Vitória na Copa do Brasil (порт.)
  4. ↑ Em dia de despedida, Neto Baiano faz gol do triunfo do Vitória sobre o CRB (порт.)
  5. ↑ Prêmio Friedenreich. Atacante Neto Baiano amplia vantagem antes de deixar o Brasil (порт.)
  6. ↑ Neto Baiano viaja quarta-feira para o Japão (порт.)
  7. ↑ Neto Baiano rescindirá com Kashiwa e assinará por dois anos com o Goiás (порт.)
  8. ↑ Contrato em japonês adia apresentação de Neto Baiano no Goiás (порт.)
  9. ↑ Diretor do Sport confirma acerto com o atacante Neto Baiano para a Série B (порт.)
  10. ↑ Com gol antológico de Neto Baiano, Sport vence o Bota na Ilha do Retiro (порт.)
  11. ↑ Neto Baiano supera Moreno e é o autor do gol mais bonito do Brasileiro (порт.)
  12. ↑ Através da assessoria de imprensa, Neto Baiano se despede do Sport (порт.)
  13. ↑ O GOLEADOR VOLTOU (порт.)
  14. ↑ Clube japonês anuncia a contratação do atacante Dinei para a temporada 2015 (порт.)
  15. ↑ Neto Baiano ouve dicas de Paulo Baier e assina com o Criciúma: "Isso pesou" (порт.)
  16. ↑ Atacante ex-Palmeiras e Vitória assina com o Remo para o restante da temporada (порт.)
  17. ↑ Neto Baiano acerta rescisão com o Remo e deixa clube paraense (порт.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).