Несамовите
| Несамовите | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 48°7′26″ пн. ш. 24°31′52″ сх. д. / 48.12389° пн. ш. 24.53111° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна  | |||
| Розташування |
Івано-Франківська область, Надвірнянський район | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | високогірне | |||
| Розміри | ||||
| Висота | 1750 м | |||
| Глибина середня | 1—1,5 м | |||
| Довжина | 0,088 км | |||
| Ширина | 0,045 км | |||
| Вода | ||||
| Солоність | 0 г/л | |||
| Басейн | ||||
| Витікають | без витоку | |||
| Інше | ||||
  Несамовите (Івано-Франківська область) | ||||
| ||||
 Несамовите у Вікісховищі | ||||
Несамови́те — одне з найвищих високогірних озер в Українських Карпатах (1750 м над рівнем моря). Розташоване в межах Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Лежить у межах Карпатського національного парку, в льодовиковому карі (впадині) на східних схилах гори Туркул (масив Чорногора).
Загальний опис
Довжина озера 88 м, ширина 45 м. Глибина по всій площі коливається в межах 1—1,5 м. Льодовикового походження. Живиться переважно атмосферними опадами. Взимку замерзає. Дно біля південних берегів вкрите валунами, у північній частині поширені піщано-мулисті відклади. Південний і західний берег кам'янистий: на нього осипаються продукти розпаду скельного схилу. Поверхневого стоку озеро не має, але нижче моренного валу витікає декілька струмків — приток Прута.
Флора і фауна
Морена (шар породи, яку зібрав на своєму шляху льодовик) вздовж протилежного берега вкрита субальпійськими луками, тут ростуть гірська сосна (жереп) і ялівець. Несамовите в останні роки інтенсивно заростає осокою. У наші дні озерне ложе водойми вкрите осоково-сфагновою сплавиною на 40%.[1] На місці зарослих частин озера формуються органогенні ґрунти.[2]
У Несамовитому не водиться жоден вид риби, водночас тут визріває ікра і є пуголовки жаби прудкої і тритонів. Також тут тряпляється вид, внесений до Червоної книги,— жаба прудка (Rana dalmatica), яку в Україні попередньо пов'язували винятково з Притисянським районом[3], тритон карпатський і тритон альпійський.[4]
У водоймі живуть дрібні ракоподібні видів Chydorus sphaericus, Alona sp., Daphnia longispina, Eucyclops speratus та Eudiaptomus vulgaris.[5] Причому у біотопах сфагново-осокової літоралі (ділянки, що періодично підтоплюється) чисельність планктонних ракоподібних сягає до 35,2 тис. осіб на м. кв.[5] В останні роки на озері Несамовитому зафіксовані наслідки глобальних змін клімату, що знайшли вираження, у тому числі, у «цвітінні» води. Причому збудником цього явища став рідкісний для України вид колоніальної водорості Bootryococcus terribilis Komarek et Matvan (Trebouxiophyceae, Chlorophyta).[6]
Екологічні проблеми
Унаслідок рекреаційного навантаження екологічна ситуація на озері Несамовитому досягла загрозливого стану і в разі подальшого ігнорування екологічних вимог водойма може деградувати.[7] Основну небезпеку для озера становить вирубка сосни сланкої — жерепу, розведення вогнищ (на околицях Несамовитого є десятки згарищ), розкладення наметів, масове засмічення території, купання, витолочування природних комплексів. Усі ці дії суперечать природоохоронному статусу і потребують негайної реакції з боку адміністрації Карпатського національного природного парку. Значними викликами для збереження Несамовитого є також неконтрольоване відвідування водойми сотнями туристів щодня (контроль закінчується на в’їзді до нацпарку). Періодичній руйнації піддаються навіть інформаційні щити з повідомленнями про унікальність водойми — їх дерев'яні частини використовували для розведення вогню. Як заходи, здатні покращити ситуацію, можна використати ті, що поширені в інших європейських країнах: супровід груп туристів провідниками і ретельне дотримання затверджених маршрутів та часу відвідин національного природного парку.
Несамовите у культурі
Згідно з народними повір'ями, Несамовите — місце, де робиться погода на Чорногорі. І якщо кинути в озеро камінь або скупатися в ньому, неодмінно піде дощ. Ці вірування опрацював, зокрема, Л. Захер-Мазох у новелі «Опришок», назвавши Несамовите чорним озером, морським оком[8]:
«Місцеві люди вважали, що озера сполучені під землею з морем, і море дивиться у горах на світ ось цими очима, а під час кожного шторму на морі штормують і озерця. Мешканці гір, начебто, знаходили навіть у них уламки кораблів».[9]
Цікаві факти
- Формою Несамовите трохи нагадує Антарктиду.
- Деякі посібники з географії твердять, ніби Несамовите розташоване в межах Закарпатської області. Але той факт, що озеро лежить на північний схід від головного гребеня Чорногірського хребта (по якому проходить адміністративна межа між Закарпатською та Івано-Франківською областями), свідчить, що воно належить до Івано-Франківської області. Це також підтверджують сучасні карти.
Галерея
-
Вид з озера на гору Туркул -
Несамовите ввечері -
Несамовите восени -
Вид на озеро з південної сторони -
Вид з озера на північно-східні простори -
Вид на озеро з Чорногірського хребта -
Несамовите - дно -
Несамовите - загальний вид з північного заходу -
Несамовите - прибережна рослинність -
Квітує рододендрон карпатський
Примітки
- ↑ Микітчак Т. І., Рожко І. М., Ленько О. В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наукові праці УкрНДГМІ, 2010, Вип. 259. – С. 241.
- ↑ Скиба С., Скиба М., Позняк С. Ґрунти північно-західної частини Чорногірського масиву Українських Карпат // Екологія та ноосферологія. 2006, Т. 17, № 1-2, С. 108, 110.
- ↑ Горбань І. М. Горбань Л. І. Тенденції зміни фауни земноводних України // Болотні екосистеми регіону Східних Карпат в межах України / Ковальчук А. А., Фельбаба-Клушина Л. М., Ковальчук Н. Є. та ін. // Під заг. Ред. Ковальчука А. А. – Ужгород: Ліра, 2006, С. 137.
- ↑ Гаврилюк О. Екотопічна приуроченість хвостатих земноводних роду Triturus (Rafinesque, 1815) у Чорногорі (Українські Карпати) // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2009, Вип. 49, С. 98.
- ↑ а б Микітчак Т. І., Іванець О. Р. Різноманітність фауни зоопланктону водойм хребта Чорногора (Українські Карпати) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник. 2004, Вип. 5, С. 239.
- ↑ Царенко П. М., Ліліцька Г. Г., Худий О. І., Туновский Я. Незвичне «цвітіння» води озера Несамовите (Чорногора, Українські Карпати) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень. Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: ДрукАрт, 2015. – С. 453.
- ↑ Койнова І., Рожко І. Сучасний антропогенний вплив на природні комплекси Чорногірського масиву Українських Карпат // Вісник Львівського університету. Серія Географія, 2009, Вип. 37, С. 250-259.
- ↑ Сав’юк Андрій. Гуцульщина і гуцули в новелі Л. Захер-Мазоха «Опришок» // Султанівські читання. 2012, Вип. 2, С. 158.
- ↑ Захер-Мазох Л. Вибрані твори. – Львів: Літопис, 1999, С. 136.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Кравчинський Р.Л., Хільчевський В.К., Корчемлюк М.В., Стефурак О.М. Моніторинг природних водних джерел Карпатського національного природного парку: монографія / За ред. В.К. Хільчевського. – Ів.-Франківськ: Фоліант. – 2019. – 124 с. - ISBN 978-6177496-79-2
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).