YaChudo

Ненсі Кван

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ненсі Кван
Nancy Kwan, 關家蒨
Дата народження19 травня 1939[1][2][3] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБританський Гонконг, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США
 Британський Гонконг Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоролівська школа балету і Кембриджський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяакторка, рестораторка, телеакторка, кіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0477088 Редагувати інформацію у Вікіданих
nancy-kwan.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ненсі Кван у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кван.

Ненсі «Ка-Шен» Кван (англ. Nancy «Ka-shen» Kwan, кит. трад. 關家蒨, піньїнь: Guān Jiāqiàn, акад. Гуань Цзяцянь піньїнь Guān Jiāqiàn, палл.Гуань Цзяцянь, нар. 19 травня 1939) — американська акторка китайського походження, власниця продюсерської компанії та ВІЛ/СНІД-активістка.

Життєпис

Ненсі Кван народилася 1939 року в сім'ї кантонського архітектора Кван Вінг-Хонга (кит. трад. 關永康, піньїнь: Guān Yǒngkāng, акад. Гуань Юнкан)[4] та його дружини Маркіти Скотт, фотомоделі з британськими (англійським та шотландським) корінням.[5][6] Мала старшого брата Ка-Кеунга.[7]

У 1941 році, побоюючись японського вторгнення до Гонконгу під час Другої світової війни, батько перевіз дітей до Північного Китаю, де вони залишалися наступні п'ять років до закінчення війни.[7] Після повернення додому Кван з братом залишилися під опікою батька, оскільки мати подала на розлучення і переїхала до Англії.[8] Батько потім вдруге одружився з китаянкою, в результаті чого у Кван з'явилося ще п'ять братів.[6] Початкову освіту Кван здобула у монастирській школі Мерікнолл, після чого навчалася в англійській школі-інтернаті танцям.[6] Бажання стати танцюристкою привело її до Королівської балетної школи в Лондоні, де вона щодня проводила не менше чотирьох годин. Після завершення навчання Кван багато подорожувала, жила у Франції, Італії та Швейцарії, а потім повернулася до Гонконгу.

В 1959 році Кван пройшла проби й була обрана продюсером Реєм Старком для головної ролі в його картині «Світ Сьюзі Вонг».[9][10] Через відсутність акторського досвіду її, однак, замінили на акторку Франс Нуєн. На прохання Старка Кван відправили до США, де вона навчалася в акторській школі в Голлівуді[11]. Після ще низки перипетій з керівниками студії «Paramount» Кван все ж отримала свою першу роль. Після виходу картини на кіноекрани Кван миттєво стала популярною[12]. У 1960 році вона, разом з Іною Бейлін та Гейлі Мілз, була удостоєна премії «Золотий глобус» як одна з найперспективніших акторок року. Через рік, на хвилі успіху попередньої роботи, Кван з'явилася в головній ролі в мюзиклі «Пісня барабана квітів», першому голлівудському фільмі, в якому грали лише азійські актори.

У 1962 році під час зйомок в австрійських Альпах у третьому фільмі «Головний атракціон» Кван познайомилася з власником туристичного готелю Пітером Поком, і через кілька тижнів одружилася з ним. Незабаром народила сина, але через постійні зйомки й поїздки бачилася з ним досить рідко.[13] У 1969 році на зйомках фільму «Команда руйнівників» Кван познайомилася з Брюсом Лі, з яким зав'язала дружні стосунки, що тривали до його смерті.[14]

1970 року, через два роки після розлучення з Поком, Кван одружилася з голлівудським сценаристом Девідом Гіллером. У тому ж році вона з сином повернулася з Гонконгу через хворобу батька. Кван планувала там затриматися на рік, але у підсумку провела там сім років. За цей час вона розлучилася із другим чоловіком та заснувала в Гонконгу власну продюсерську компанію.[15]

1979 року Ненсі Кван із сином та третім чоловіком, режисером Норбертом Майзелем, повернулася до США, де почала працювати на телебаченні. Її син також зайнявся акторською кар'єрою, ставши при цьому майстром бойових мистецтв та каскадером.[15] У подальші роки своєї акторської кар'єри на телебаченні Кван з'явилася як гостя у ряді телесеріалів, серед яких «Острів фантазій», «Тиха пристань», «Команда „А“» та «Швидка допомога». У 1993 році вона зіграла одну з ключових ролей у напівбіографічному фільмі «Дракон: Історія життя Брюса Лі». У 1996 році у 33-річному віці від СНІДу помер її син Бернард, після чого Кван почала брати участь у різних благодійних акціях, спрямованих на інформування мас про захворювання.[16] У 1990-ті вона також періодично з'являлася в телевізійних рекламних роликах, демонструючи косметику.

Нині Ненсі Кван проживає в Лос-Анджелесі, де працює прессекретаркою в азійсько-американській коаліції, створеній в 1986 році для підтримки азійських акторів у США.[17]

Вибрана фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1964 ф Доля — мисливець Fate Is the Hunter Саллі Фрейзер
1978 ф Нічне чудовисько Night Creature Леслі
1986 с Команда А The A-Team Лін Ву
1993 ф Дракон: Історія Брюса Лі Dragon: The Bruce Lee Story Ґассі Янг
2000 с Швидка допомога ER місіс Чен

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1061255514 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Harada, Wayne (13 квітня 2007). Nancy Kwan creates own opportunities. The Honolulu Advertiser. Honolulu. Архів оригіналу за 22 жовтня 2011. Процитовано 22 жовтня 2011.
  5. ↑ Lee, 2000
  6. ↑ а б в Robinson, Johnny (18 травня 1963). Is Graduate of Royal Ballet. Lewiston Evening Journal. Lewiston, Maine. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 22 жовтня 2011.
  7. ↑ а б Cervantes, Behn (24 квітня 2010). Nancy Kwan was Hong Kong's gift to Hollywood. Philippine Daily Inquirer. Makati City, Metro Manila. Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2011.
  8. ↑ Martin, 1962
  9. ↑ Capua, 2009
  10. ↑ Thomas, Bob (24 вересня 1960). Hong Kong Beauty Arrives: Nancy Kwan Heads Toward Stardom. TimesDaily. Florence, Alabama. Associated Press. Процитовано 28 жовтня 2011.
  11. ↑ Wong, Gerrye. Giggles With Nancy Kwan // AsianWeek : newspaper. — San Francisco, 2006. — Vol. 2, no. 46, (7). — P. 8. — ISSN 01952056. Процитовано 2012-06-13.
  12. ↑ Lisanti & Paul, 2002.
  13. ↑ Thomas, Bob (11 грудня 1963). For Chinese Food, Nancy Kwan Has to Drive to Another Country. Evening Independent. St. Petersburg, Florida. Associated Press. Процитовано 15 листопада 2011.
  14. ↑ Haydon, Guy (17 грудня 1994). She wooed the world. South China Morning Post. Hong Kong. Архів оригіналу за 2 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2011.
  15. ↑ а б Horning, Jay (25 липня 1993). Nancy Kwan's new roles include writing, directing. St. Petersburg Times. St. Petersburg, Florida. Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 19 листопада 2011.
  16. ↑ Brieger, Peter (22 березня 2010). Half a century on, 'Suzie Wong' still a star in Hong Kong. AsiaOne. Agence France-Presse. Архів оригіналу за 16 вересня 2011. Процитовано 16 вересня 2011.
  17. ↑ Chinese American Heroine: Nancy Kwan. AsianWeek. San Francisco. 4 травня 2009. Архів оригіналу за 28 листопада 2011. Процитовано 28 листопада 2011.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ненсі Кван

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).