Неледів
| Село | |
|---|---|
Неледів пол. Nieledew | |
 | |
| Координати 50°49′47″ пн. ш. 23°47′20″ сх. д. / 50.82972222° пн. ш. 23.78888889° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Люблінське воєводство |
| Повіт | Грубешівський повіт |
| Гміна | Тріщани |
| Населення | 1608 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 84 |
| Поштовий індекс | 22-554 |
| Автомобільний код | LHR |
| SIMC | 0902850 |
| GeoNames | 763949 |
| OSM | ↑2690108 ·R (Гміна Тріщани) |
  Неледів Неледів (Польща)  Неледів Неледів (Люблінське воєводство) | |
 | |
 Неледів у Вікісховищі  | |
Неледів[2][3] (або Неледва[2], Неледєв, пол. Nieledew) — село в Польщі, у гміні Тріщани Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1608 осіб (2011[1]).
Історія
1531 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 411 вірян[3].
27 червня 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву українську православну церкву[2][3].
16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 13 українців[5]. У селі залишилося 1050 поляків[5].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 782 | 135 | 558 | 89 |
| Жінки | 826 | 124 | 502 | 200 |
| Разом | 1608 | 259 | 1060 | 289 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неледів
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
- ↑ а б в Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 346. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).