YaChudo

Незалежні однаково розподілені випадкові величини

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

У теорії імовірності, статистиці а також в економетриці, про набір випадкових величин X 1 , X 2 , . . . , X n , . . . {\displaystyle \displaystyle X_{1},X_{2},...,X_{n},...} кажуть, що вони незалежні і однаково-розподілені, якщо кожна з них має ту саму функцію розподілу (наприклад F {\displaystyle F} ), що і всі інші, і до того ж всі X i {\displaystyle X_{i}} незалежні в сукупності. Вираз «незалежні і однаково розподілені» часто скорочують абревіатурою i.i.d. (від англ. independent and identically-distributed), а україномовній літературі як — «н.о.р.»[1]. Інколи, коли відомий розподіл випадкових величин, його також зазначають, наприклад X i {\displaystyle X_{i}} ~ н.о.р. N {\displaystyle {\mathcal {N}}} , означає, що маємо справу з незалежними і однаково-розподіленими випадковими величинами (в.в.), кожна з яких є розподілена за нормальним законом розподілу. Якщо відомі параметри даних випадкових величин (математичне сподівання, дисперсія), то їх також зазначають, наприклад X i {\displaystyle X_{i}} ~ н.о.р. ( μ , σ 2 ) {\displaystyle (\mu ,\sigma ^{2})} , позначає послідовність в.в. кожна з математичним сподіванням μ {\displaystyle \mu } і дисперсією σ 2 {\displaystyle \sigma ^{2}} . Якщо відомі і розподіл і параметри, то їх також зазначають.

Застосування

Припущення про те, що випадкові величини незалежні і однаково-розподілені широко використовується в теорії імовірності і статистиці, бо дозволяє сильно спростити теоретичні викладки і довести цікаві результати. Одна з ключових теорем теорії імовірності — центральна гранична теорема — стверджує, що якщо X 1 , X 2 , . . . , X n , . . . {\displaystyle X_{1},X_{2},...,X_{n},...}  — послідовність незалежних однаково-розподілених в.в., то, при n → ∞ {\displaystyle n\rightarrow \infty } , розподіл їх середнього арифметичного — який також є випадковою величиною — збігається до стандартної нормальної випадкової величини.

У статистиці зазвичай припускають, що статистична вибірка є н.о.р. реалізацією деякої випадкової величини (така вибірка називається простою).

В економетриці є дуже важливим припущення про незалежність і однаково-розподіленість даних, які використовують для оцінки невідомих параметрів. Зокрема таке припущення вирішальне в теорії Узагальненого методу моментів.

Див. також

Джерела

Примітки

  1. ↑ Сеньо П. С. (2007). Теорія ймовірностей та математична статистика (вид. 2-ге.). Київ: Знання. с. 556.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).