Неданчичі

село Неданчичі
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Чернігівський район
Тер. громада	Любецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74100230280072153
Облікова картка	Неданчичі
Основні дані
Засноване	1651
Населення	730
Площа	3.65 км²
Густота населення	200 осіб/км²
Поштовий індекс	15046
Телефонний код	+380 4641
Географічні дані
Географічні координати	51°31′18″ пн. ш. 30°38′3″ сх. д. / 51.52167° пн. ш. 30.63417° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	107 м
Водойми	Дніпро
Відстань до; обласного центру	65.8 км
Відстань до; районного центру	58.4 км
Найближча залізнична станція	Неданчичі
Відстань до; залізничної станції	1 км
Місцева влада
Адреса ради	15041, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Любеч, вул. Добринінська, буд. 60
Карта
	Неданчичі
	Неданчичі
Мапа
	Неданчичі у Вікісховищі

Неда́нчичі — село в Україні, у Любецькій селищній територіальній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 730 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Неданчицька сільська рада. Відстань до селища Ріпки становить близько 58 км і проходить автошляхами Т 2506 та Т 2537. Село межує із територією міста Славутич Київської області. Також поблизу села розташований пункт контролю Неданчичі на кордоні з Білоруссю («Йолча»). Неданчицькій сільській раді були підпорядковані села Грабівка, Комарівка, Левичівка, Мекшунівка, Нова Рудня, Рудня, Гута.

Історія

В околицях села Неданчичі виявлено поселення доби неоліту (V—IV тисячоліття до н. е.)., чотири — епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.)., Одне — періоду раннього заліза (VIII—III ст до н. е.) і три давньоруських городища часів Київської Русі (IX—XIII ст.).

Неданчичі відомі з середини XVII ст.

Неподалік села в часи Козацької України видобували залізну руду і виплавляли з неї метал. Про це, зокрема, свідчать назви сіл в околиці (напр. Нова Рудня).

З Універсалу Івана Мазепи від 26 березня 1701 р. про надання архієпископу чернігівському і новгородському у посесію Неданчицької рудні:

«…Мы прето, гетьман, видячи многое иждивение ку благолђпию церковному… не одмовляем у чинности, такъ и тую помянутую рудню Неданчицкую и людей при оной живущихъ в зуполную поссесію, моць и владзу зо всђми з ней приходами и пожитками належачимы, из послушенствомъ тихъ неданчицких людей до гачення греблђ тамошной в помощъ потребним сим унђверсалом нашим ствержаемъ и надаемъ под такою кондициею, абы его милость щороку з той своей руднђ до скарбу войскового казалъ давати дванядцать возков желђза доброго гнучого, от якой дачи на сей тилко еденъ рокъ его милостей уволняем, з тих мђрь же направу и на реставрованне оной же руднђ будетъ его милость кошть свой ложити;» (ЦДІАК України. – Ф.57. – Оп. 1. – Спр. 6. – Арк. 1177/1164).

У 2018 році школу закрили, учнів перевели вчитися до Любеча і Славутича. Близько 15 учнів возить шкільний автобус до Любеча, ще 5 учнів добираються своїх ходом до Славутича.^[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Любецької селищної громади.^[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Ріпкинського району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області^[3].