Невірівські
Невірівські (Неверовські) — кілька однойменних дворянських родів, серед яких найбільш відомий козацько-старшинський. Рід був внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Полтавської й Катеринославської губерній[1].
Походження
Рід походить вони від Івана Неверовського — значкового товариша Переяславського полку (1735)[1].
Його старший син Петро Іванович (біля 1737—1811) був бубнівським сотником (1768—1782), а молодший — Павло Іванович (біля 1740 — біля 1810) — дійсний статський радник, віце-губернатор Катеринославської губернії (1807—1809)[1].
Онук родоначальника Дмитро Петрович (1771—1813) став генерал-лейтенантом, воював у французько-російській війні 1812 року; загинув від ран, отриманих у битві під Лейпцигом (1813)[1].
До інших представників цього роду належали[1]:
- Олександр Андрійович (1818—1864) — генерал-лейтенант у відставці (1856), учасник Кримської війни (1853—1856), начальник штабу військ Прикаспійського краю (1853), керівник Кавказького відділення департаменту Генерального штабу (1856), директор Лісового департаменту Міністерства державного майна та інспектор корпусу лісників (1858—1864), військовий письменник.
- Олександр Федорович (1844—1892) — генерал-майор Генерального штабу (1890), начальник штабу Терського козацького війська (1869—1892), військовий письменник.
Примітки
- ↑ а б в г д В. В. Томазов. Неверовські [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 353. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).