YaChudo

Невіл Шют

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Невіл Шют Норвей
Nevil Shute Norway
Ім'я при народженніNevil Shute Norway
ПсевдонімNevil Shute Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 січня 1899
Ілінг, Лондон, Англія, Велика Британія Велика Британія
Помер12 січня 1960 (60 років)
Мельбурн, Австралія Австралія
·інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія, Австралія Австралія
Діяльністьписьменник, авіаінженер
Alma materКоледж Бейлліол, Dragon Schoold і школа Шрусберіd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладVickers Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська
Роки активності1926 — 1960
Напрямокреалізм, фантастика
Magnum opusНа березі Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Невіл Шют у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Невіл Шют Норвей (англ. Nevil Shute Norway, 17 січня 1899, Ілінг, Лондон — 12 січня 1960, Мельбурн) — англійський та австралійський письменник і авіаінженер.

Життя і творчість

Ранні роки

Невіл Шют Норвей народився в Сомерсет-Роуд, Ілінг, Лондон, у родині державного службовця. Здобув освіту в школі Дракона, школі Шрусбері і Бейлліол-коледжі в Оксфорді. У 1922 році закінчив Оксфордський університет і здобув ступінь третього класу у сфері інженерних наук. Ще з дитинства цікавився технікою, особливо літакобудуванням, мріяв стати пілотом. Закінчив військове льотне училище, потім працював у літакобудівній фірмі, брав участь у державному проекті з розвитку авіації.[3][4]

Авіація

Невіл Шют створив і до 1938 року очолював літакобудівну фірму «Ейрспід». У роки Другої світової війни очолював інженерно-технічний відділ у британському Адміралтействі (1940-1944). У 1948 році Шют здійснює переліт на власному літаку в Австралію, де працював над книгою; у 1949 році таким же чином повертається назад в Англію. Проте у липні 1950 року разом з усією родиною переселяється в Австралію. Переїзд на далекий континент був, крім усього іншого, зумовлений політичними поглядами Шюта-консерватора, який не бажав жити в країні, яку очолювали лейбористи.

Початок творчості

Бажання стати письменником народилося у Шюта ще в 1920-ті роки. В Австралії він продовжував писати. Письменник уникав літературного середовища, оточували Шюта люди, близькі йому за духом — інженери, моряки і льотчики, бізнесмени, фермери. З роками у Шюта загострювалася хвороба серця, тому він був змушений відмовитися спочатку від самостійного управління своїм літаком, а потім і гоночним автомобілем.

Стиль

Романам Невіла Шюта притаманна здатність технічного і політичного передбачення. Наприклад, його роман «Цілком таємно», написаний в 1942 році, був затриманий військовою цензурою й опублікований тільки в 1945 році, адже британська військова влада побачила в ньому перспективні пропозиції, що використані згодом, у 1944 році, під час висадки в Нормандії. Аналогічно і роман «Немає шляху», виданий в 1947 році, розповів читачеві про проблеми в літакобудуванні, що реально виникли в 1953-1954 і призвели до авіакатастрофи літаків типу «Комета».[5]

На березі

Справжньою літературною сенсацією став роман Невіла Шюта «На березі», який вийшов 1957 року. За ним через два роки був знятий американським кінорежисером Стенлі Крамером художній фільм з Грегорі Пеком і Авою Гарднер у головних ролях. Книга і фільм, поставлений по ній, в яких головною темою є світ після Третьої світової ядерної війни, оспівує любов і вірність обов'язку, людську мужність і почуття товариства.

Інші твори

З інших романів Невіла Шюта можна назвати «Самотня дорога» (1932) — перший роман письменника, який мав успіх; «Пастораль» (1944) — про життя військового льотчика; «Щуролов» (1942) — про порятунок дітей в роки Другої світової війни у Франції; «Місто як Еліс» (1950) — став світовим бестселером, що перевидається досі; «В сезон дощів» (1953) — дія якого відбувається в середині 1980-х років, роман «Зсув по фазі» (1951). Всього Невілом Шютом було написано 23 романи, що зробили його, як було зазначено в некролозі на смерть в американському журналі «Time», «найбільш продаваним автором з нинішніх британських письменників».

Письменник помер 12 січня 1960 року від серцевого нападу в машині «швидкої допомоги» дорогою з ферми в міську лікарню Мельбурна.

Головні праці

  • Стівен Морріс (1923, опублікована в 1961 році) ИСБН 1-84232-297-4
  • Лоцманська проводка (1924, опублікована в 1961 році): продовження «Стівен Морріс».
  • Marazan (1926) ISBN 1-84232-265-6а Погребували (1928) ISBN в 1-84232-294-Х.
  • Самотня дорога (1932) ISBN 1-84232-261-3.
  • Зруйноване місто (1938) ISBN в 1-84232-290-7.
  • Що сталося з Corbetts (1938) ИСБН 1-84232-302-4.
  • Старий полон (1940) ISBN в 1-84232-275-3.
  • Примикання: Історія каналу (1940) ISBN в 1-84232-258-3.
  • Щуролов (1942) ISBN 1-84232-278-8.
  • Дуже таємно (1942, опублікована 1945) ISBN в 1-84232-269-9.
  • Пастораль (1944) ISBN в 1-84232-277-Х.
  • Добрий Вінланд кіносценарій, 1946) ISBN 1-889439-11-8.
  • Моряки (1946-7, опубліковані 2000) ISBN в 1-889439-32-0.
  • Рада Чекер (1947) ISBN 1-84232-248-6.
  • Ні шосе (1948) ISBN 1-84232-273-7.
  • Місто як Еліс (1950) ISBN в 1-84232-300-8.
  • За рогом (1951) ISBN в 1-84232-289-3.
  • У далекій країні (1952) ISBN 1-84232-251-6.
  • В мокроті (1953) ISBN в 1-84232-254-0.
  • Логарифмічна лінійка: автобіографія інженера (1954) ИСБН 1-84232-291-5.
  • Реквієм за Кропивником (1955; Оригінальна назва: прибійна хвиля) ISBN в 1-84232-286-9.
  • Поза Чорного пенька (1956) ИСБН 1-84232-246-х.
  • На березі (1957) ISBN в 1-84232-276-1.
  • Веселка і Троянда (1958) ISBN в 1-84232-283-4.
  • Довірена особа від цеху (1960) ИСБН 1-84232-301-6.

Фільмографія

Примітка

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ Ryan, A. P. Extract from the Dictionary of National Biography 1951–1960. Nevil Shute Foundation. Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 23 квітня 2015.
  4. ↑ Photo Timeline: 1911–1920 page 2. Nevil Shute Foundation. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 10 червня 2016.
  5. ↑ Telfair, Dan (2002). Foreword. The Seafarers. Shute, Nevil. Paper Tiger Books. ISBN 9781889439327. Архів оригіналу за 22 жовтня 2023. Процитовано 23 липня 2021.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).