Невинномиськ

місто Невинномиськ
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ставропольський край
Код ЗКАТУ	07 424 000 000
Код ЗКТМО	07 724 000 001
Основні дані
Час заснування	1825
Населення	▼ 113 112 (2025)
Площа	80 км²
Поштові індекси	357100
Телефонний код	+7 86554
Географічні координати:	44°38′00″ пн. ш. 41°56′00″ сх. д. / 44.633333333333° пн. ш. 41.933333333333° сх. д.
Міста-побратими	Белово, Кванджу, Піцунда, Сумгаїт, Бєлорєченський район, Черкеськ
День міста	14 жовтня
Влада
Вебсторінка	nevinkaonline.ru
Мапа
Невинномиськ
Невинномиськ у Вікісховищі

Невинноми́ськ (рос. Невинномысск) — місто крайового підпорядкування в Ставропольському краї Росії, у передгірній похилій рівнині на обох берегах річки Кубань, у місці впадання в неї річки Великий Зеленчук за 55 км південніше Ставрополя.

29 жовтня 2020 року Дума Ставропольського краю вирішила надати місту звання «Місто військової доблесті»^[1].

Через місто проходять Північно-Кавказька залізниця, а також федеральна автотраса «Кавказ». Автомобільний і залізничний вузли (6 мостів через Кубань і Великий Зеленчук). Залізничні станції Невинномиська (правий берег Кубані — центр міста) і Зеленчук (лівий берег Кубані — початок гілки на Черкеськ) на гілці Армавір — Мінеральні Води.

Місто складається з центральної частини на правому березі Кубані, а також мікрорайонів: Фабрика, Рождественське, ПРП, Низки, Красна Деревня, Правокубанський, ЗИП, Мельниця, Головне, Старий Город, Будинки Побуту (вул. Степова).

14 грудня 2019 року жителями міста на мосту був встановлений світовий рекорд «найбільша кількість осіб, які одночасно стоять у планці в світі». Протягом 1 хвилини у планці стояло 4573 людини^[2][3].

Місто Невинномиськ виникло з Станиці Невинномиська. Російський військовий історик Потто Василь Олександрович виявив у моздокському архіві справу 1784 року, де йшлося про річку, яку назвали «Невинною»^[4].

Герб муніципального освіти міста являє геральдичний щит із обрамленням на зеленому фоні. Головна фігура щита, виконана в блакитному кольорі, символізує мис при злитті двох річок, відображаючи тим самим місце розташування міста на з'єднанні річок Кубань і Великий Зеленчук, а також пояснюючи походження назви міста.

У нижній частині щита на з'єднанні рукавів річок зображена хімічна колба з рослиною всередині, обрамлена знизу шестернею, що вказує на головну специфіку міста як одного з найбільших промислових центрів Ставропольського краю. Колба-білого кольору, рослина-зеленого, шестерня — синього. У верхній частині щита поміщена деталь Ставропольського крайового герба у вигляді карти Ставропольського краю з хрестом і лінією сорок п'ятої паралелі. Колір карти-Золотий (жовтий), хрест і позначення паралелі — білого кольору. Цим підкреслюється, що місто є складовою частиною Ставропольського краю, вливаючись в нього символічним потоком блакитної річки.

Обрамлення щита аналогічно обрамленню герба Ставропольського краю: зліва-дубовий вінок бронзового (жовто-коричневого) кольору, праворуч-вінок з колосків пшениці бронзового (жовто-коричневого) кольору. Обрамлення перевито стрічкою з квітами прапора Ставропольського краю. Вгорі щита на стрічці число 1825 червоного кольору, що означає Рік заснування міста^[5]

Прапор муніципального утворення міського округу-міста Невинномиська являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2: 3, розділене блакитним вілообразним хрестом на три частини: зелену (у древка) і дві жовті (вгорі і внизу). Вілоподібний хрест символізує злиття річок-Зеленчука і Кубані, окреслений ними трикутник — мис, інший простір — територія Ставропольського краю, перетинається річкою Кубанню.

Зелений колір символізує колір молодості і життя, природи, весни і процвітання, надії і здоров'я, блакитний колір — честь, славу, істину, відданість і чеснота, Чисте небо і воду. Жовтий Колір (золото) — колір благополуччя і миру, родючості і багатства-золота і хлібів. Жовтий колір вказує на адміністративну приналежність міста Ставропольському краю, повторюючи колір крайового прапора. Мис і річки одночасно є елементами герба міста Невинномиська.

Місто Невинномиськ знаходиться в Передкавказзі, на Ставропольській височині по берегах річки Кубань, при впадінні в неї річки Великий Зеленчук, в 55 км південніше Ставрополя. У Невинномиську починається Невинномиський канал, що подає воду з річки Кубань в річку великий Єгорлик.

Місто Невинномиськ, як і весь Ставропольський край, знаходиться в часовій зоні, що позначається за міжнародним стандартом як Moscow Time Zone (MSK), час збігається з поясним.

Клімат Невинномиська помірно континентальний, характеризується м'якою зимою і жарким літом. Завдяки великій кількості водних ресурсів і м'якому клімату, місто володіє мальовничими водоймами, лісосмугами і парками. Лісопарковий масив, уздовж лівого берега річки Кубань і правого берега річки Зеленчук, з природою, не зворушеною з часів заснування міста, є однією з визначних пам'яток міста і улюбленим місцем відпочинку городян.

Місто Невинномиськ-один з промислових центрів Ставропольського краю. Місто розташоване біля злиття двох річок великого Зеленчука і Кубані. Ця територія почала освоюватися ще в глибоку давнину. У той час по цій території переганяли свої стада скотарі, про що свідчать кам'яні вимостки — місця привалів. Археологи знайшли тут місцевості скіфські, хазарські, сарматські поховання, а також сліди аланських, давньоболгарських, ординських, меото-сарматських поселень.

У другій половині першого тисячоліття нашої ери тут пролягало одне з відгалужень Великого Шовкового шляху від пониззя Волги в Закавказзі і чорноморські порти. Є свідчення, що тут бували гуни, авари, печеніги, половці, монголи.

• 1778 рік. Кримське ханство з його кубанськими володіннями увійшло до складу Російської імперії і відповідно пересунулися кордони на захід. На мису, для контролю над переправою і долиною, був побудований редут. Згодом мис отримав назву невинний, а невелика річка, що впадає в Кубань — безневинна.
• 1784 рік. Заснований неукріплений, що залишає на зиму редут.
• 1787 рік. Зміцнення редуту.
• 1789 рік. Близько Невинномиського редуту, за наказом начальника Кавказького корпусу генерала Текелі зосередилися великі військові сили, щоб відбити напад багатотисячного корпусу турків під командуванням сераскіра Батал-паші.
• 1804 рік. Загін черкесів, прорвавшись нижче Невинномиського редуту через кордонну лінію, спробував викрасти «мирних» ногайців за Кубань. Три хоперські сотні, резерв Невинномиського редуту сотника Гречкіна, три ескадрони драгун в районі Борсуковського поста розбило і розсіяло горян, відбивши ногайців.
• Початок 1810-х років. Будівництво редуту на Невинській горі. Гарнізон збільшено, встановлена ще одна гармата.
• Вересень 1813 року. Великий загін черкесів прорвався на допомогу Назир Саїд Ахмету Ефенді через лінію біля Невинномиського редуту. Близько двох тисяч ногайців з сім'ями і худобою рушили за Кубань під прикриттям трьохтисячного загону Черкеської кінноти. Загін генерала Портнягіна наздогнав ар'єргард горців і вступив у бій, який тривав два дні. В результаті тільки невелика частина зуміла в декількох місцях переправитися і піти за Кубань.
• 23 червня 1815 року. Півсотні хоперців під командою осавула Стрижневського, переслідуючи від Ставропольської фортеці абреків, наздогнала їх у Невинномиського редуту. При переправі через Кубань ватажок банди, князь Хопач, був убитий разом з десятьма своїми поплічниками.
• 14 (1 за ст. стилем) жовтня 1825 року. Заснована Станиця Невинномиська.
• 1826 рік. О. П. Єрмолов написав генерал-майору князю Горчакову: «Станиця Невинномиська поселена при фортеці невинний мис, поблизу гирла великого Зеленчука». Одночасно-були утворені Баталпашинська (нині Черкеськ), Біломечетська і Борсуковська Станиці.
• 16 травня 1833 року — Утворення в Невинномиській і Баталпашинській сильних кордонних резервів. Доведення складу полку до 12 сотень.
• Квітень 1834 року. Абреки чисельністю понад 20 осіб переправилися через Кубань біля Донського поля (нині селище головне), але були козаками повністю знищені.
• 1839 рік. Велика група абреків напала біля станичного валу на групу козаків. Два козаки були вбиті, троє поранені і двоє захоплені в полон.
• 1850 рік. Невинномиську відвідав великий князь Олександр Миколайович (майбутній імператор Олександр II). У Станиці йому була організована урочиста зустріч. Невинномиська сотня почесним ескортом супроводжувала князя на річку Куму до П'ятигорська.
• 1894 рік. І. Д. Баранов ввів в експлуатацію одну з найбільших на Північному Кавказі парових млинів.
• 1895 рік. Купцем і. А. Лапіним побудована найбільша в Російській імперії шерстомойная фабрика. У Станиці відкриваються школи, з'являється перший сінематограф. У центрі Станиці зводиться новий храм Покрови Пресвятої Богородиці.

• 1905—1907 року — залізничники станції Невинномиська беруть участь у страйках першої російської буржуазно-демократичної революції.
• Травень 1917 року — організація першого професійного союзу робітників шерстомийної фабрики і млина.
• 1918 року — окупація більшовиками Станиці Невинномиської. Організовано Військово-революційний комітет. Створення Невинномиського революційного загону, бронепоїзду «Комуніст № 1». Організовано станичну Раду робітничих, селянських і козацьких депутатів. Націоналізована шерстомійна фабрика. 27 жовтня — у Станиці скликаний II Надзвичайний з'їзд рад Північного Кавказу. Під час громадянської війни Станиця розділилася на два табори: більшість працівників підприємств воювала на боці радянської влади, а козаки — на боці Білої гвардії. Станиця кілька разів переходила з рук в руки. У Невинномиській був організований другий Кубанський революційний загін Якова Балахонова. Тут воювали бійці червоного командира Івана Кочубея та білоказаки генерала Шкуро.
• 15 березня 1920 року, остаточний перехід під владу більшовиків. У квітні створено один з перших у Баталпашинському відділі комсомольський осередок.

• 1921 рік. Надалі Невинномиська пережила сильний голод, розкуркулення, репресії та масову колективізацію.
• Листопад 1922 року. Шерстомийній фабриці присвоєно ім'я Леніна.
• 2 липня 1924 року. Утворений Невинномиський район.
• 1927 рік. Проведено електрику. З'явилося радіо, відкрився кінотеатр.
• 1929 рік. У станиці організовано колгосп ім. Леніна.
• 1933 рік. При Невинномиській МТС створено політвідділ.
• 22 червня 1941 року. У районі створюються винищувальні загони по боротьбі з диверсантами.
• Серпень 1942 року. Початок окупації Невинномиська нацистськими загарбниками.
• 21 січня 1943 року. Захоплення Невинномиська частинами 9-ї армії.
• 2 листопада 1956 року. Скасовано Лібкнехтівський район. Села Ольгинське та Великокнязівське, передані до складу Невинномиського району.
• 1957 рік. Відкрито історико-краєзнавчий музей.
• 1959 рік. Невинномиський район перейменовано на Кочубеївський, а центр району перенесено з міста Невинномиська в селі Ольгінське.
• 1961 рік. Села Кочубеївське та Великокнязівське Невинномиського району об'єднані в один населений пункт-село Ольгинське.
• 1961 рік. Село Ольгинське перейменоване в село Кочубеївське.
• 1963 рік. Відкриття Палацу культури і техніки хіміків.

• Червень 2002 року. Найбільша за 100 років повінь.
• 24 серпня 2006 року. Град. Градини досягали 20 мм в діаметрі і важили по 100 грам, зафіксовано більше сотні обривів ліній електропередач. Одна людина загинула і більше 80 отримали травми різного ступеня тяжкості.
• 12 червня 2008 року. Сильні дощі викликали підтоплення деяких районів міста.
• 2 травня 2012 року стався землетрус силою 4 бали, жертв немає.

• Дума міста — орган міста;
• глава міста — глава муніципального освіти, який очолює адміністрацію міста;
• адміністрація міста — виконавчо-розпорядчий орган міста;
• контрольно-Рахункова палата міста.

• Анатолій Семенченко;
• Віктор Ледовской;
• Костянтин Храмов;
• В. О. З березня по липень 2012 року — Тетяна Васильченко;
• з липня 2012 року по 21 квітня 2015 року — Сергій Батинюк;
• з 21 квітня 2015 року по 17 листопада 2016 року — Надія Богданова;
• з 17 листопада 2016 року — Михайло Міненков.

• до квітня 2015 року — Сергій Батинюк;
• з 29 травня 2015 року до листопада 2016 року — Василь Шестак.
• З листопада 2016 року посаду голови Адміністрації суміщає голова міста.

• Олександр Олександрович Медяник^[6].

• Міський Палац Культури ім. Горького.
• Культурно-дозвіллєвий центр Батьківщина.^[7]
• Центральна міська бібліотека^[8], відкрита 21 квітня 1976 року.^[9]
• Невинномиський історико-краєзнавчий музей^[10]. Музей був створений у травні 1957 року. Ініціаторами були ветерани громадянської та Великої Вітчизняної воєн. У музеї три зали-експозиційний («погляд у минуле. Про історію розвитку міста»" та два виставкових.
• Парки культури і відпочинку Невинномиська^[11]

• ГБУЗ СК міська лікарня Невинномиська ГБУЗ СК Стоматологічна поліклініка Невинномиська
• ГБУЗ СК"Ставропольська Крайова клінічна спеціалізована психіатрична лікарня № 1. Невинномиська філія
• ГБУЗ СК «Крайовий клінічний протитуберкульозний диспансер»" Невинномиська філія
• ГКУЗ СК «Дитячий крайовий санаторій» Журавлик"
• АНМО «Ставропольський крайовий клінічний консультативно-діагностичний центр»,
• Невинномиська філія
• НУЗ «Вузлова поліклініка на станції Ставрополь» ВАТ «Російські залізниці», поліклініка № 2
• У 2019 році на підставі розпорядження Уряду Ставропольського краю 7 медичних установ міста були реорганізовані шляхом приєднання до ГБУЗ СК «Міська лікарня» р. Невинномиська (Міська лікарня № 2, Дитяча міська лікарня, Міська поліклініка № 1, Міська поліклініка № 2, Станція швидкої медичної допомоги, Невинномиськ міський лікувально-реабілітаційний центр, Невинномиськ міський лікарсько-фізкультурний диспансер).

Структура установи представлена п'ятьма основними підрозділами (поліклініка, лікарня № 1, лікарня № 2, Дитяча лікарня, Станція швидкої медичної допомоги) в тому числі шкірно-венерологічним диспансерним відділенням, пологовим будинком, жіночою консультацією, а також діагностичними, лабораторними та іншими допоміжними службами.

Крім того, в місті здійснюють свою роботу Приватні клініки та центри:

Поруч з Невинномиському в селах Казьминское і Воронезьке є термальні джерела.

• Спортивно-культурний комплекс «Олімп-Арена». Побудований в 90-х роках XX століття. Після масштабної реконструкції, що завершилася в 2019 році, «Олімп-Арена» став найсучаснішим спортивним комплексом на півдні Росії з інфраструктурою, що дозволяє приймати змагання міжнародного рівня^[12].
• Басейн. Дитячо-Юнацька Спортивна Школа Рекорд.
• Стадіон НГГТІ (колишня назва Хімік).
• Стадіон «Спортивне ядро» (Вовняник). Домашній стадіон футбольної команди «Невинномиськ», до недавнього часу брала участь в чемпіонаті Ставропольського краю. За нестачею коштів команда була зняла з чемпіонату СК і зараз виступає в чемпіонаті Кочубеївського району.
• Дитяча футбольна команда Веста. Базується в будівлі ліцею № 6.

• Пам'ятник В. І. Леніну. 1958 р.
• Пам'ятник І. А. Кочубею. 1959 р.
• Пам'ятник В. І. Леніну. 1957 р.
• Пам'ятник А. М. Горькому. 1958 р.
• Пам'ятник Д. І. Менделєєву. 1960 р.
• Пам'ятник Г. М. Кржижановському. 1976 р.
• Пам'ятник Герою Радянського Союзу Т. Н. Підгірному. 1975 р.

• Белово, Болгарія
• Кванджу, Південна Корея
• Піцунда, Грузія
• Сумгаїт, Азербайджан
• Бєлорєченський район, Росія
• Черкеськ, Росія

В місті народився Шпак Анатолій Петрович — вчений у галузі фізики твердого тіла, академік НАН України.

• Офіційний сайт Адміністрації міста [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)