Небіжчик
- Небіжчик — померла людина; покійник[1]
- Небіжчик — бідолаха (застаріле значення)
Примітки
- ↑ Небіжчик // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Посилання
- Нєбожчикъ, нєбожчикь, нєбожчик, небощикъ. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1978. — Т. 2: Н — Θ. — С. 32.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).