YaChudo

Nautile

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Nautile
Під прапором Франція Франція
Переданий Грудень 1984
Проєкт
Тип ПЧ Пілотований підводний апарат
Основні характеристики
Швидкість (підводна) 1,7 вуз
Робоча глибина занурення 6 000 м
Дальність плавання 7,5 км
Автономність плавання робоча максимальна — 10 год; аварійна — 120 год
Екіпаж 3 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 8,00 м
Ширина корпусу найб. 2,70 м
Висота 3,45 м
Водотоннажність надводна 19,5 т
Силова установка
Свинцево-кислотні акумулятори: енергоємністю 37 кВт⋅год і 6,5 кВт⋅год
Озброєння

Nautile — французький пілотований підводний апарат (абр. ППА), розроблений Французьким інститутом морських досліджень (Ifremer). Апарат призначений для океанографічних досліджень на глибинах до 6 000 метрів.[1]

Історія

Створення підводного апарата Nautile стало можливим завдяки фінансуванню у розмірі 33 мільйонів євро від Генерального секретаріату з інвестицій (SGPI) через Французьке національне дослідницьке агентство (ANR).

Побудований у партнерстві з Французьким агентством оборонних закупівель (DGA) та Управлінням військово-морського будівництва та озброєння (DCAN), Nautile приступив до експлуатації у 1984 році. Відтоді він досліджував глибини до 6 000 метрів: протягом шести—восьми годин за занурення вчений і два пілоти спостерігають за морським дном і проводять експерименти зсередини підводного апарата.[2]

Таким чином, Військово-морські сили Франції відновили здатність захищати та контролювати підводну інфраструктуру, зокрема підводні кабелі, яку було втрачено у 1974 році після виведення з експлуатації батискафа «Архімед».[3]

Він спеціально розроблений для роботи на глибині 6 000 м для візуального огляду та маніпулятивних завдань на ділянках морського дна розміром від 1 до кількох км². Але в окремих випадках він здатний працювати на відстані кількох кілометрів у полях своєї системи позиціонування. З 1984 до кінця 2012 року підводний апарат Nautile здійснив 1 850 занурень у різних морях світу та за цей період пройшов чотири капітальні ремонти, останній з яких відбувся у 2007—2008 роках З 1984 по 1999 рік діяльність Nautile становила близько 100 занурень на рік. У 1999 році Французький інститут морських досліджень (абр. IFREMER) почав використовувати новий дистанційно керований підводний апарат (ДПА) VICTOR 6000 в оперативній діяльності. З цієї дати активність Nautile зменшилася приблизно до 50 занурень на рік, іноді менше, з тривалими періодами бездіяльності. Нове життя отримує об'єднання Nautile (вдень) та ДПА (вночі) в одній місії, що дозволяє покращити наукові результати (з оптимізованими дослідженнями за допомогою ДПА) та оптимізувати витрати (апарат є дорогим в експлуатації). IFREMER має два судна з необмеженим районом плавання, здатні розгортати Nautile у морі: ATALANTE та POURQUOI PAS?, добре пристосовані до тривалих наукових експедицій з великими можливостями та значними зонами для наукової діяльності на борту. Два судна несуть повний арсенал наукових приладів з можливостями багатопроменевого сканування та сучасними засобами для збору та обробки даних, а також аналізу проб.[4]

За 40 років пілотований підводний апарат Nautile, один із флагманів французького океанографічного флоту, що експлуатується Ifremer та його дочірньою компанією Genavir, здійснив 2 122 занурення.[2]

У 2018 році Ifremer розглядав можливість не продовжувати експлуатацію підводного апарата після 2024 року, посилаючись на високу вартість його експлуатації та старіння[5][6]. У 2019 році дату його виведення з експлуатації було призначено на 2025 рік[7]. Припинення експлуатації Nautile означало б втрату рідкісних технічних і експлуатаційних навичок, а також цілого комплексу накопичених знань. Це стратегічні питання, до яких держава, зокрема в межах плану «Франція 2030», є особливо чутливою, оскільки вони безпосередньо пов'язані з національним суверенітетом. Рішення про збереження можливостей глибоководного пілотажу та пов'язаних із ним компетенцій до 2035 року було оголошено Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном 12 грудня 2023 року.[2]

У січні 2024 року Ifremer оголосив про модернізацію пілотованого підводного апарата Nautile, яку планують провести в кілька етапів. У 2024 та 2026 роках буде модернізовано маніпулятори, комп'ютерні системи та рушійну установку, а у 2029 році застарілий поплавець замінять новою моделлю з синтаксичної піни. Завдяки титановій міцній сфері підводний апарат зможе продовжувати експлуатацію й після 2035 року.[7]

Завдяки технологічному прогресу з 1970—х років спостерігається значний розвиток у розумінні функціонування океанів та їхніх екосистем. Підводний апарат Nautile залишається одним із ключових гравців у цих дослідженнях. Він належить до обраної групи світових глибоководних пілотованих підводних апаратів:

  • ППА "Алвін" (США), введений в експлуатацію в 1964 році, максимальна глибина занурення 6 500 метрів;
  • ППА "Шінкай" (Японія), введений в експлуатацію в 1989 році, максимальна глибина занурення 6 500 метрів;
  • два ППА «Мір» (побудовані у Фінляндії), введені в експлуатацію в 1987 році, максимальна глибина занурення 6 000 метрів;
  • ППА «Цзяолун» (Китай), введений в експлуатацію в 2010 році, максимальна глибина занурення 7 000 метрів.[2]

Франція є єдиною країною в Європейському Союзі, яка спроможна проєктувати, будувати та експлуатувати пілотований підводний апарат, здатний занурюватися на глибину до 6 000 метрів.[2]

Експлуатація

Загальний опис

ППА має такі умови експлуатації:

  • хвилювання моря — до 4 балів;
  • швидкість вітру— до 25 вуз;
  • швидкість підводної течії — до 1 вуз.

Максимальний час занурення складає 11 год.[8]

Апарат обслуговується екіпажем із 8 осіб і зазвичай розгортається для занурень щодня під час експедицій. Спочатку Nautile був розроблений з метою створення підводного апарата, здатного працювати з високим рівнем безпеки та надійності протягом тривалого часу й численних циклів. Ifremer та Genavir дотримуються процедур технічного обслуговування та еволюцій, що постійно вдосконалюються і контролюються двома незалежними комісіями:

  • Комісією з безпеки Nautile (CSN): аналізується та оцінюється все, що стосується безпеки людей;
  • Комісією з еволюції Nautile (CEN): аналізується та оцінюється етапи еволюції, від запиту до інтеграції, забезпечуючи відстеження кожної зміни.

Програма технічного обслуговування включає щоденне обслуговування (до та після занурень), щомісячне обслуговування (наприклад, після кожної експедиції), щорічне обслуговування (зокрема, керування ілюмінаторами та введеннями у міцний корпус, калібрування сенсорів, перевірка підключень тощо) та капітальний ремонт. Капітальний ремонт здійснювався кожні 5 років[4]

Під водою Nautile працює в парі з роботом «Робін», який розміщується в бункері в носовій частині апарата. Оснащений телекамерою та освітлювальними приладами, робот може віддалятися від ППА на довжину кабелю — близько 60 м. Після виконання знімання або передавання зображення на монітор із важкодоступних для самого апарата місць «Робін» повертається до свого кошика.

Занурення Nautile » починаються з постановки навігаційного полігону: на морське дно ставиться три транспондери. Потім кормова А—рама судна опускає ППА на поверхню води. Середня тривалість кожного занурення — 10 годин.[9]

З початку своєї діяльності Nautile виконував багато типів місій. Якщо врахувати занурення для технічних випробувань, час, пов'язаний з «технічною інфраструктурою», становить близько 5 700 годин, що становить майже 50% активності. Під час експедиції апарат може використовуватися 50% часу для інших цілей, враховуючи, що підводний апарат знаходиться на палубі вночі. Паралельно з регулярною модернізацією обладнання для підтримки підводного апарата на високому рівні для наукових операцій, акцент робиться на двох типах дій: оптимізації характеристик пари судно/підводний апарат під час експлуатації та зменшенні витрат на ту частину діяльності, присвяченої інфраструктурі (технічне обслуговування, капітальний ремонт тощо).[4]

Особливі місії

ППА Nautile

Конструкція ППА

Навігаційне обладнання і зв'язок

Навігаційна система складається з інерціальної навігаційної системи та доплерівського лагу.[14]

Для навігації в режимі реального часу установлене нове програмне забезпечення (Mimosa 2). Налаштування цього програмного забезпечення дозволяє в режимі реального часу відстежувати в підводному апараті скориговану траєкторію на дні, з налаштуванням існуючої батиметрії.

На ППА встановлена нова інтегрована система навігації та позиціонування. Розвиток технологій дозволив виконувати відлік місця розташування Nautile на дні та позиціонування з надводного апарата завдяки новій надкороткій базовій лінії «POSIT» від компанії IXBlue.

На надводному судні: акустична антена з'єднана з блоком, який отримує дані від інерціальної навігаційної системи PHINS (або фотонної інерціальної навігаційної системи - включає технологію волоконно-оптичного гіроскопа (FOG) від Ixsea) та видає дані про положення, орієнтацію та швидкість з надзвичайно високим рівнем точності. На підводному апараті: акустичний перетворювач RAMSES дозволяє надводному судну визначати позиціонування, а відлік місця здійснюється іншою інерціальною навігаційною системою PHINS, з'єднаною з доплерівським лагом швидкості (DVL) та точним перетворювачем тиску.[4]

На ППА установлений панорамний сонар дальністю 100 м.[15] Також забезпечує навігацію гідролокатор, здатний виявляти об'єкти або перешкоди в радіусі 300 м;[2]

Система звукопідводного зв’язку «TUNX» була встановлена на підводному апараті від моменту його створення у 1984 році. Після модернізації на ППА змонтували нову систему німецької компанії ELAC, що має додаткові функції, зокрема передавання даних у режимі «SMS», яке забезпечує автоматичну передачу місцезнаходження підводного апарата на надводне судно.[4]

Міцний корпус

Корпус Nautile виготовлений із титанового сплаву TA6V. Він складається з двох титанових напівсфер, з’єднаних за допомогою болтів. Внутрішній діаметр корпусу становить 2,1 м. У міцний корпус вмонтовано три ілюмінатори діаметром 120 мм. Корпус має 20 електричних введень, розміщених на чотирьох елементах жорсткості. У зонах збільшеної товщини матеріалу передбачено місця для встановлення трьох оглядових ілюмінаторів, плит електричних введень і люка.[4]

Система занурення—спливання

Складається з системи змінного баласту.[1] У центральній частині апарата знаходиться цистерна змінного баласту та бункер з маневровим дробом. Спливає підводний апарат після того, як вивантажить частину баласту на дно.

За міцним корпусом, під верхньою половиною легкого корпусу знаходиться великий блок синтактика — плавучого піноматеріалу.[9] Поплавець складається з паралелепіпедних блоків, зібраних шляхом склеювання, оброблених та покритих обшивкою CVR, що забезпечує захист та жорсткість. Блоки були виготовлені компанією Emerson & Cuming.

Диферентна система

Складається з двох диферентних цистерн: кожна об'ємом 150 л.[8] Зміна кута диференту здійснюється перекачуванням води з носової цистерни в кормову та у зворотному напрямку.[9]

Рушійно—стерновий комплекс

Рушійний комплекс апарата складається з п’яти рушіїв. Найбільший із них — маршовий двигун — розташований у кормі під хвостовим оперенням; його гвинт захищений насадкою та може повертатися в горизонтальній площині. Два лагові двигуни, встановлені в носовій частині та в хвостовому оперенні, призначені для швидких реверсних розворотів апарата й точного маневрування під час підходу до об’єктів. Крім того, апарат оснащений вертикальними двигунами, змонтованими у вертикальних шахтах, що проходять крізь легкий корпус. Максимальна швидкість апарата під водою сягає 2,5 вузла, а в економічному режимі він рухається зі швидкістю близько 1 вузла.[9]

Тяга головного рушія становить 300 даН, вертикальних — 2 × 40 даН, лагових — 2 × 40 даН.[16]

Електроживлення і розподіл

Апарат оснащений двома свинцево-кислотними акумуляторними батареями:

  • 1 × 37 кВт·год напругою 240 В;
  • 1 × 6,5 кВт·год напругою 28 В.[4]

Науково—дослідне обладнання

  • 3 ширококутні оглядові ілюмінатори діаметром 120 мм;[1][4]
  • 10 світлодіодних прожекторів, що забезпечують пряму видимість на відстань до 15 м;[2]
  • 2 роботизовані гідравлічні маніпулятори: головний — з 7 осями, допоміжний — з 5 осями.[2][4]
  • цифрова камера з лазером для панорамування та нахилу;[15]
  • CTD-сенсор (провідність, температура та глибина);[17]
  • сенсори температури та тиску;[17]
  • гідравлічний різак та кутова шліфувальна машинка$[8]
  • всмоктувальний пробовідбірник для фауни;[15]
  • відеокамера 4k з панорамуванням та нахилом;[15]
  • пробовідбірник води, місткістю 5 літрів;[15]
  • висувний науковий кошик об'ємом 420 л.[1][4]
  • антажопідйомність наукового обладнання: 200 кг або об’єм 600 літрів.[2]

Аварійне обладнання

Акумуляторні батареї закріплені в нижній частині Nautile і при аварійній ситуації можуть бути скинуті.[9]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Strickrott, Bruce (14–15 січня 2016). Developing Submergence Science for the Next Decade (DESCEND–2016), page 80 (PDF) (англ.) . 2016 Deep Submergence Science Committee.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Communiqué de presse EXPLORATION DES ABYSSES : UNE SECONDE VIE POUR LE NAUTILE (PDF) (фр.) . IFREMER. 3 вересня 2024.
  3. ↑ Lagneau, Laurent (4 вересня 2024). Fonds marins : La Marine nationale devrait pouvoir utiliser le sous-marin Nautile jusqu’en 2035. Opex360.com (фр.) .
  4. ↑ а б в г д е ж и к л Rigaud, Vincent (січень 2013). NAUTILE Feedbacks on 25 years of operations, 1850 dives (англ.) . Conference: Underwater Intervention 2013At: New OrleansVolume: 1.
  5. ↑ Huet, Sylvestre (2 липня 2018). Sans PDG l’Ifremer veut abandonner le Nautile. Le Monde (фр.) .
  6. ↑ Cherki, Marc (17 липня 2018). Le sous-marin Nautile sera mis à la casse vers 2024 (фр.) . Le Figaro.
  7. ↑ а б TANGUY, Jean-Marc (27 січня 2024). Euromaritime. L’Ifremer planifie la modernisation de sa flotte d’engins sous-marins (фр.) . Le Marin.
  8. ↑ а б в French oceanographic fleet operated by Ifremer. Deep-water submersible vehicles. Nautile. Main features. Technical and Operational Characteristics (англ.) . IFREMER.
  9. ↑ а б в г д Войтов, Дмитрий Витальевич (2002). Подводные обитаемые аппараты (рос) . Москва: АСТ, Астрель. с. 177.
  10. ↑ Durand-Parenti, Chloé (13 квітня 2012). Titanic : "Vingt-cinq ans après, j'en ai encore le frisson" (фр.) . Le Point.
  11. ↑ а б Первые обломки Airbus A-330 начали извлекать из воды (рос.) . Подробиці. 4 червня 2009.
  12. ↑ Французский батискаф "Наутилус" заделал 12 из 20 трещин в корпусе затонувшего танкера "Престиж" (рос.) . Newsru. 14 січня 2003.
  13. ↑ Faujas, Alain (23 червня 2009). Recherche du vol Rio-Paris : interrogations sur les signaux captés. Le Monde (фр.) .
  14. ↑ French oceanographic fleet operated by Ifremer. Deep-water submersible vehicles. Nautile. Main features. Navigation (англ.) . IFREMER.
  15. ↑ а б в г д French oceanographic fleet operated by Ifremer. Deep-water submersible vehicles. Nautile. Main features. Payloads (англ.) . IFREMER.
  16. ↑ French oceanographic fleet operated by Ifremer. Deep-water submersible vehicles. Nautile. Main features. Propulsion (англ.) . IFREMER.
  17. ↑ а б French oceanographic fleet operated by Ifremer. Deep-water submersible vehicles. Nautile. Main features. Sensors (англ.) . IFREMER.

Джерела

  • Войтов Д. В. Подводные обитаемые аппараты. — Москва: АСТ, Астрель, 2002. — 303 с.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).