YaChudo

Рахлін Натан Григорович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Натан Григорович Рахлін
Зображення
Основна інформація
Дата народження28 грудня 1905 (10 січня 1906)
Місце народження
Дата смерті28 червня 1979 (73 роки)
Місце смертіКазань
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР
Професіядиригент, педагог
ОсвітаНМАУ «Київська консерваторія» Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіБердяєв Валеріан Валеріанович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніКуценко Віталій Данилович Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментискрипка, труба і тромбон Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНМАУ «Київська консерваторія» Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиМелодія і Le Chant du Monded Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Народний артист СРСР Народний артист УРСР

Сталінська премія
Орден Леніна
ДітиРахліна Леонора Натанівна Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ната́н Григо́рович Ра́хлін (28 грудня 1905 (10 січня 1906), Сновськ — 28 червня 1979, Казань) — український диригент. Заслужений артист Української РСР (23.11.1939), Народний артист Української РСР (1947), Народний артист СРСР (1948).

Біографічні дані

Народився 28 грудня 1905 (10 січня 1906) року на станції Сновськ (нині місто Сновськ Чернігівської області) в музично обдарованій бідній єврейській сім'ї. У 1923—1927 роках навчався в Київській консерваторії, 1930 року закінчив диригентський факультет Музично-драматичного інституту імені Лисенка в Києві.

Був диригентом симфонічних оркестрів у Харкові, Києві, Москві та Казані. У 1932—1934 роках — диригент симфонічного оркестру Харківського радіокомітету. У 1934-35 рр. працював у Куйбишеві, у 1935-37 рр. — у Донецьку. У 1937—1941 і 1945—1962 роках — головний диригент та художній керівник Державного симфонічного оркестру УРСР у Києві, у 1941—1945 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру СРСР (Москва).

1966 року за активної участі Рахліна створено Симфонічний оркестр Татарської АРСР (Казань), яким Натан Григорович керував до останніх днів життя.

У 1938—1966 роках (із перервою) викладав у Київській консерваторії (від 1946 — професор). У 1967—1979 роках — професор Казанської консерваторії.

Був членом КПРС (від 1947).

Могила Натана Рахліна

Помер 28 червня 1979 року в Казані. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість

Чимало творів українських композиторів були виконані вперше під диригентурою Рахліна: третя симфонія Бориса Лятошинського, «Героїчна увертюра» Віктора Косенка, твори Вадима Гомоляки, Георгія Майбороди, Льва Колодуба та ін.

Визначався досконалою диригентською технікою, що дозволяла йому досягти високого музичного рівня в роботі з оркестром за мінімуму репетицій. Артист експресивного напрямку, Н. Рахлін славився своїми інтерпретаціями великих полотен Бетховена та Чайковського, симфоній Дворжака, симфонічних поем Ліста.

Звання, премії, нагороди

Родина

Донька видатного диригента, Леонора Рахліна (1934—2006) — видатний краєзнавець та мистецтвознавець.

Вшанування пам'яті

У місті Чернігів 8 лютого 2024 року вулицю 8 Березня перейменували на вулицю Натана Рахліна.[1]

Дитяча музична школа у Сновську носить ім'я Натана Рахліна.

Джерела та література

= Примітки

  1. ↑ Шапошніков, Денис (8 лютого 2024). Перейменування у Чернігові: на честь кого і чого старі й нові назви вулиць. Суспільне Чернігів. Архів оригіналу за 11 вересня 2024. Процитовано 20 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).