Наомі Кляйн
| Наомі Кляйн | |
|---|---|
| Naomi Klein | |
 Наомі Кляйн (2014). | |
| Народилася | 8 травня 1970 (56 років) Монреаль, Канада |
| Країна |  Канада[1]  |
| Національність | Канада |
| Діяльність | журналіст письменник соціолог |
| Alma mater | Торонтський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук і St. George's School of Montreald |
| Заклад | Rutgers University–New Brunswickd |
| Знання мов | канадська англійська[2][3] |
| Мова творів | англійська |
| Роки активності | з 2000 року по теперішній час |
| Напрямок | політика, соціологія |
| Жанр | альтерглобалізм, антиглобалізм |
| Magnum opus | «No Logo» («Ні логотипу») |
| Членство | 350.org |
| Батько | Michael C. Kleind |
| Мати | Bonnie Sherr Kleind |
| Брати, сестри | Seth Kleind |
| У шлюбі з | Avi Lewisd[1][4] |
| Премії | National Business Book Award, Найкраща ділова книга року (Канада) — 2001, Warwick prize for writing — 2009 |
| Сайт: www | |
 Наомі Кляйн у Вікісховищі | |
Нао́мі Кляйн (англ. Naomi Klein; нар. 8 травня 1970 Монреаль, Канада) — канадська журналістка, письменниця і соціологиня, одна із лідерок альтерглобалізму.
Біографічні відомості
Народилася в єврейській родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти війни у В'єтнамі. Ще в студентські роки, навчаючись в університеті Торонто, вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про вбивства в Політехнічній школі в Монреалі, коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з феміністських позицій).
У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «No Logo» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує імперіалізм, неолібералізм і сучасний економічний порядок, у якому людина, пригнічена глобальними брендами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «третього світу» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає великі корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як Міжнародний валютний фонд та Світова організація торгівлі. У листопаді 2005-го читачі журналів «Prospect» (Велика Британія) і «Foreign Policy» («Зовнішня політика» (США) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 інтелектуалів світу, у якому Кляйн зайняла 11-е місце.
У 2002 році вона публікує книгу «Паркани та вікна» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, у 2007 році — книгу «Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів Чиказької школи, зокрема Мілтона Фрідмана, у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в Чилі під час диктатури Августо Піночета, в Росії під час президентства Бориса Єльцина, а також в Новому Орлеані після повені — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності й недемократичність таких рішень.
У 2004 році Кляйн спільно з чоловіком, Аві Льюїсом, представила на Венеціанському кінофестивалі документальний фільм «Захоплення» («The Take») про сучасні форми робітничого руху.
Видання
Українською
- Змінюється все. Капіталізм проти клімату.— Київ: Наш Формат, 2016—480 с. ISBN 978-617-7279-30-2
Російською
- NO LOGO: Люди против брендов. — М.: Добрая книга, 2003. — 624 с. ISBN 5-98124-001-6
- Заборы и окна. — М.: Добрая книга, 2005. — 304 с. ISBN 5-98124-032-6
- Доктрина шока. Расцвет капитализма катастроф. — М.: Добрая книга, 2009. — 656 с. ISBN 978-5-98124-357-8
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122769899 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
Посилання
- Сайт Наомі Кляйн (англ.)
- Наомі Кляйн. Гаїті: кредитор, а не боржник // Спільне. — 2.03.2010
- Оксана Дутчак. Впливовість і немічність в епоху шоків // Спільне. — 19.06.2010 (Рецензія на книгу: Наомі Кляйн. Шокова доктрина)
- Наоми Кляйн. Шоковая доктрина («The Guardian», 2007) (рос.)
- Наоми Кляйн. Эпоха капитализма катастроф («The Guardian», 2007) (рос.)
- Наоми Кляйн. Уничтожение Ирака («The Guardian», 2007) (рос.)
- Наоми Кляйн. NO LOGO: Люди против брендов (рос.)
- Соловьёв С. Антикапиталистический ликбез. Рецензия на книгу Н.Кляйн «Доктрина шока» // Пушкин. 2009. № 2. — C. 22-26.
- Board of Directors 350.org
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).