Надітичі

село Надітичі
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Розвадівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46100170060067089
Облікова картка	с. Надітичі
Основні дані
Засноване	1490
Населення	478
Площа	0,492 км²
Густота населення	1014,23 осіб/км²
Поштовий індекс	81640[1]
Телефонний код	+380 3241
Географічні дані
Географічні координати	49°28′21″ пн. ш. 23°58′15″ сх. д. / 49.47250° пн. ш. 23.97083° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	253 м
Водойми	річки: Бридниця, Дністер
Місцева влада
Адреса ради	81634, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Розвадів, вул. Біласа і Данилишина, буд.18А
Карта
Надітичі
Надітичі
Мапа
Надітичі у Вікісховищі

Наді́тичі — село в Україні, у Розвадівській сільській громаді Стрийського району Львівської області. Населення становить 478 осіб^[2]. Орган місцевого самоврядування — Розвадівська сільська рада.

Село розташоване на березі Дністра при впадінні в нього річки Бридниці. Одна з ранніх писемних згадок про село сягає 1412 року. Про село згадував польський хроніст Ян Длугош, описуючи переїзд короля Ягайла через Руські землі.

У 1498 та в 1512 р. село одержувало звільнення від королівської канцелярії від сплати податків строком на 6 років. Звільнення видавалось внаслідок величезних спустошень, вчинених тут татарськими ордами.

1578 року власником села був львівський патрицій, багатий купець Костянтин Корнякт. За походженням він був грек з о. Крит, але активно підтримував Ставропігійське братство у Львові. 13 лютого 1695 року в Надітичах та навколишніх землях кочували при переправі через Дністер відступаюча з-під Львова татарська орда. Її загони палили навколишні села.

1705 року знову було пограбоване село королівським польським військом. У селі було озеро Журавенець. Можливо, що назва його походила від журавлів — рідкісних зараз представників нашого пташиного світу. Населення села було виключно українським. 1851 року в Надітичах була заснована парафіяльна школа — дяківка.

1880 року село належало до Жидачівського повіту, тут проживали 424 особи. Весь сільський ліс (457 моргів) належав графу Скарбеку, йому ж належали 557 моргів сільськогосподарських угідь, селянам же належали 918 моргів. У селі працювала каса взаємодопомоги.^[3]

15 вересня 1939 року населення села майже добу чинило збройний опір решткам розбитої польської армії. Село було переважно спалене (залишилося 20 будинків з 200), а населення піддане жорстоким катуванням, серед убитих поляками — парох і директор школи.^[4]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Розвадівської сільської територіальної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Миколаївського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району^[6].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

• Більський Василь Романович (1974—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[8].
• Матла Омелян Антонович (1906 — ?) — діяч ОУН.
• Мельничин Микола Григорович — хорунжий УПА, заступник командира сотні в ТВ-14 «Асфальт», кур'єр ЗЧ ОУН. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл.
• Юрій Мельничин (1908—1988) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, душпастир на Холмщині та в Аргентині, педагог.
• Панчак Василь — сотник УГА, персональний референт Державного секретаріату військових справ.

Надітичі — ботанічний заказник місцевого значення.

• Історія села Надітичі^{[недоступне посилання]}
• Облікова картка с. Надітичі на сайті ВРУ
• Історія села Надітичі^{[недоступне посилання]}

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.