YaChudo

Надлак

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Надлак
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Голованівський район
Тер. громада Надлацька сільська громада
Код КАТОТТГ UA35020110010081184 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване до 1752 р.
Населення 1812
Поштовий індекс 26150
Телефонний код +380 5255
Географічні дані
Географічні координати 48°43′35″ пн. ш. 31°8′6″ сх. д. / 48.72639° пн. ш. 31.13500° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		132 м
Водойми р. Велика Вись
Місцева влада
Адреса ради 26150, с. Надлак, вул. Адміністративна, 2
Сільський голова Садіков Руслан Юрійович
Карта
Надлак. Карта розташування: Україна
Надлак
Надлак
Надлак. Карта розташування: Кіровоградська область
Надлак
Надлак
Мапа
Мапа

CMNS: Надлак у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

На́длак — село в Україні, центр Надлацької сільської громади Голованівського району Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Надлацька сільська рада. Населення становило 1329 постійних мешканців станом на 01.01.2023 року[1].

Історія

На початку XVIII століття місцевість, де розташоване сучасне село, почали заселяти козаки Миргородського полку, які на правах займанщини засновували свої хутори. З 1734 року ці поселення входили до складу Бугогардівської паланки. У той час по річці Великій Висі проходив російсько-польський кордон. На початку 50-х рр. XVIII ст. на цій території збудовано військове укріплення — шанець, де розміщувалася четверта рота гусарського полку Іван Хорвата. Після ліквідації Нової Сербії поселення, яке дістало назву Надлак (від сербських слів «над» і «лага», що в перекладі означає «наддолина» чи «придолина»), ввійшло до складу Чорного гусарського полку.

У 1752–1764 роках тут була 4 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Кілтинський шанець, Надлацьк (серб. Нађлак). Жителі села займалися хліборобством. Перші поселенці повинні були в степу збудувати житла, облаштувати господарство, обробляти свої наділи і виконувати військову службу. Населення не тільки співчувало гайдамакам, але й брало участь у їх боротьбі. Відставний гусар четвертої роти Чорного гусарського полку Семен Саражин у 1768 році з великим загоном, сформованим тут, громив польських феодалів і навіть дійшов до Білої Церкви.

Станом на 1772 рік, у шанці Надлаку існувала дерев'яна одноштатна Миколаївська церква, священиком якої з 1758 року був Іван Васильєв. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[2]

З 1784 року Надлак входив до складу Новомиргородського, а згодом до Ольвіопольського і Єлисаветградського повітів Херсонської губернії. В 1787 році в селі налічувалося 127 дворів, 330 душ чоловічої статі. Жителі його перебували на становищі казенних селян.

Під час заснування військових поселень на півдні України Надлак включено до складу 2-го Українського уланського полку, штаб якого містився в Новоархангельську. В 1821 році в селі розквартирувався 2-й ескадрон уланів разом зі штабом, а 1857 року сюди перевели управління 2-ї волості VI округу Новоросійського військового поселення. Жителі села, перетворені на військових поселенців, зобов'язані були влітку два, а взимку три дні на тиждень займатися військовою справою. Через десять років були запроваджені так звані громадські лани, на яких поселенці працювали три дні на тиждень. Життя їх суворо регламентувалося: за командою вставали, виходили на польові роботи і поверталися додому. За невиконання уроку поселенців штрафували, садовили під арешт, били різками.

В 1844 році в селі проживало 1336 чоловік. Господарів першого розряду (ті, що мали в господарстві 2 пари волів і до 24 десятин землі) налічувалося 69, другого розряду (у володінні яких була пара волів і до 12 десятин землі) — 81, третього — 159 (вони не мали робочої худоби, а землі у них було до 6 десятин). З водяні і 2 вітряні млини, що були тут, належали військовому начальству.

1859 року у селі південних поселенців Надлак (Килтень) Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 1497 осіб (765 чоловічої статі та 732 — жіночої), налічувалось 280 дворових господарств, існували православна церква й цегельний завод[3].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Надлацької волості мешкало 2020 осіб, налічувалось 441 дворове господарство, існували православна церква, школа, приймальний покій[4].

За даними 1894 року у селі Надлак (Кильтень) мешкало 2521 особа (1196 чоловічої статі та 1325 — жіночої), налічувалось 529 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 124 учні (116 хлопчиків й 8 дівчаток), земська поштова станція, 3 лавки, шинок[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3022 осіб (1496 чоловічої статі та 1526 — жіночої), з яких 2917 — православної віри[6].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1944 особи, з яких 897 чоловіків та 1047 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1811 осіб.[8]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 95,92 %
російська 2,32 %
молдовська 1,49 %
вірменська 0,17 %
білоруська 0,11 %

Постаті

Див. також

Примітки

  1. ↑ СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ Надлацької сільської територіальної громади до 2027 року
  2. ↑ Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.
  3. ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1907)
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2833)
  6. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-257. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  7. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).