YaChudo

Мішель Дегі

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Мішель Дегі
фр. Michel Deguy Редагувати інформацію у Вікіданих

Michel Deguy circa 2003
Ім'я при народженніфр. Michel Robert Deguy[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився23 травня 1930[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дравей[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер16 лютого 2022[2][1] (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
V округ Парижа, Париж, Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Монпарнас[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, викладач університету, головний редактор, есеїст, редактор, перекладач, літературознавець, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботипоезія[4], редагування[4] і переклад[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладLycée Claude-Bernardd, Університет Париж VIII, CRITIQUEd, Тан Модерн, Po&sied, Lycée Buffond і Lycée Pasteurd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[5][4][6] і німецька[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1953 — 2022
Членствоcomité de lecture des éditions Gallimardd (1986) Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMonique Deguyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMarie-Armelle Deguyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командор ордена Мистецтв і літератури

літературна премія Фенеонаd (1961)

Max Jacob Prized (1962)

Велика національна премія поезії (1989)

Гран-прі Товариства літераторівd (2000)

Велика премія Французької академії за поезію (2004)

Prix Goncourt de la Poésied (2020)

Joseph-Kessel Prized (1991)

Prix Mallarméd (1985)


Міше́ль Дегі́ (фр. Michel Deguy, 25 травня, 1930, Париж — 16 лютого 2022) — французький поет, есеїст, перекладач, літературний організатор.

Біографія

З 1962—1987 член редакційної ради найбільшого паризького видання «Галлімар», 1977 починає видавати журнал «Поезія» (1997 року отримує премію Дідро), голова Міжнародного філософського коледжу (1989—1992), голова Будинку письменників (1992—1998), член академії Малларме, почесний голова Університету Париж VIII (Сен-Дені).

Творчість і визнання

Окрім книг напруженої, інтелектуальної лірики «Бійниці» (1959), «Вірші з півострова» (1961), «Жолоби» (1964), збірок віршів і прози «Образи» (1969), «Дар у відповідь» (1981), йому належать розгорнуті теоретичні есе «Світ Томаса Манна» (1962), «Гробниця Дю Белле» (1973), «Шлюбна машина, або Марево» (1982), «Поезія не самотня: Короткий курс поетики» (1988), «Енергія відчаю, або про продовження поетики кохання будь-якими засобами» (1998), «Поетичний розум» (2000). Дегі — перекладач Сапфо, Данте, Гонгори, Гьольдерлина, Гайдеггера, Целана, Вадіма Козового (у співавторстві з Жаком Дюпеном), сучасних американських поетів (випустив у співавторстві з Жаком Рубо антологію «21 американський поет», 1980). Укладач філософських збірок «Рене Жірар і проблема зла» (1982), «На тему „Шоа“» (1990, про документальний фільм Клода Ланцмана). Нагороджений Великою національною поетичною премією (1989), Великою премією спільноти французьких письменників(2000), Великою поетичною премією Французької Академії (2004).

Його вірші перекладені англійською, німецькою, італійською, іспанською, португальською, польською, угорською, японською та іншими мовами світу.

Твори

  • Les Meurtrières (1959)
  • Fragments du cadastre (1960)
  • Poèmes de la presqu'île (1962)
  • Le Monde de Thomas Mann (1962)
  • Biefs (1964)
  • Actes (1965)
  • Ouï dire (1965)
  • Figurations (1969)
  • Tombeau de du Bellay (1973)
  • Reliefs (1975)
  • Jumelages suivi de Made in USA (1978)
  • Donnant donnant (1981)
  • La Machine matrimoniale ou Marivaux (1982)
  • Gisants (1985)
  • Brevets (1986)
  • Choses de la poésie et affaire culturelle (1987)
  • La poésie n'est pas seule (1987)
  • Le Comité (1988)
  • Arrêts fréquents (1990)
  • Axiomatique Rosace (1991)
  • Aux Heures d'affluence (1993)
  • À ce qui n'en finit pas (1995)
  • L’énergie du désespoir (1998)
  • La Raison poétique (2000)
  • L'Impair (2001)
  • Spleen de Paris (2001)
  • Poèmes en pensée (2002)
  • Un homme de peu de foi (2003)
  • Sans retour (2004)
  • Au jugé (2004)
  • Travaux avant réouverture (2006)
  • Le sens de la visite (2006)
  • Desolatio (2007)
  • Réouverture après travaux (2007)

Збірні видання

  • Poèmes 1960—1970. Paris: Gallimard, 1973.
  • Poèmes II 1970—1980. Paris: Gallimard, 1986.
  • Gisants / Poèmes III, 1980—1995. Paris: Gallimard, 1998.
  • Donnant Donnant, poèmes 1960—1980. Paris: Gallimard, 2006.

Примітки

  1. ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2022/02/17/le-poete-et-philosophe-michel-deguy-est-mort_6114055_3382.html
  3. ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip.php?article3978
  4. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ CONOR.Sl

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).