Міхал Фехтер
| Міхал Фехтер | |
|---|---|
| Народження | 1843 |
| Смерть | 21 травня 1908 |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм, орнаментальна сецесія |
| Членство | Польське політехнічне товариство у Львові |
| | |
Міхал Фехтер (пол. Michał Fechter; 1843, Львів — 21 травня 1908[1][2]) — львівський інженер, архітектор. Брав участь у польському повстанні 1863 року[3]. Протягом 1864—1869 років навчався у Цісарсько-королівській технічній академії у Львові[4]. Член Політехнічного товариства у 1877–1896 роках[5]. Як уповноважений будівничий працював у Львові від 1872 року у стилях історизму, а пізніше — орнаментальної сецесії. 1880-х роках мав власне будівельне бюро на вулиці Сакраменток (нинішня вулиця Туган-Барановського), 1б, 1897 року — на вулиці Зеленій, 3, 1902 року — на вулиці Охоронок (нинішня вулиця Кониського), 5 (у власній кам'яниці). Помер 21 травня 1908 року у притулку Роберта Домса на вулиці Святої Терези (нинішня вулиця Митрополита Андрея), 4. Останні підписані Міхалом Фехтером у травні 1908 року — плани будинку Беттерів на вулиці Замкненій, 9, 11, були виконані його співробітником Юзефом Ліндером[1], але не були реалізовані[6].
- Будівлі у Львові
- Житловий будинок власника цегельні Бецеля Нойвонера на нинішній вулиці Стуса (1873)[7][1].
- Дім Товариства столярів на площі Соборній, 17 (1875)[8][1].
- Житловий будинок Яна Ґотцонера на нинішній вулиці Томашівського, 7 (1876)[9].
- Кам'яниця Александера Фогеля на нинішньому проспекті Шевченка, 8 (1876)[1].
- Скульптурна майстерня Леопольда Шімзера на вулиці Пекарській, 95 (1877)[1].
- Житловий будинок Еліаша та Шимона Гешелесів на нинішній вулиці Січових Стрільців, 7 (1878)[10].
- Житловий будинок на замовлення члена міської ради Петра Вайди на нинішній вулиці Винниченка, 26 (1879). Будівництву передував один нереалізований проєкт цього ж архітектора від 1876 року[11].
- Житловий будинок на замовлення члена міської ради Петра Вайди на нинішній вулиці Винниченка, 28 (1880)[12][1].
- Керівництво спорудженням корпусу монастиря Сакр Кер (1870—1880-ті, проєкт Вінцента Равського-старшого)[2].
- Кам'яниця адвоката Феліціана Яцковського на вулиці Коперника, 26 (спільно з Лукашем Бодашевським; 1885)[1].
- Спорудження внутрішніх сходів до жіночої галереї хасидської синагоги «Хадашим», що на вулиці Вугільній, 3 (спільно з Маврикієм Зильберштайном; 1888)[13].
- Реконструкція будинку на нинішній площі Катедральній, 3 (1889)[14].
- Вілла з майстернею живописця Станіслава Батовського-Качора на нинішній вулиці Самчука, 1 (1892, збереглася у перебудованому вигляді)[15][16].
- Реконструкція кам'яниці на площі Ринок, 25 (1893). Перебудовано сіни, фронтову крамницю і сходи з партеру на мезонін[17].
- Реконструкція синагоги «Ковеа ітем ле-Тора» на вулиці Шпитальній, 4: перебудовані внутрішні приміщення офіцини, з влаштуванням мікви на першому поверсі (1893, втрачена)[18][19].
- Кам'яниця Емілії Бещак на нинішній вулиці Лукіяновича, 5 (1893)</ref>[16].
- Кам'яниці Маєра Марґуліса на нинішній вулиці Софії Яблонської, 32, 34 (1893)[16].
- Кам'яниця Марії Френкель на розі площі Ринок, 22 та вулиці Галицької, 1 (1893–1895)[20].
- Чиншова кам'яниця на нинішній вулиці Степана Бандери, 29 (1896)[16].
- Чиншові кам'яниці Якуба Нойберґера на вулиці Городоцькій, 95, 97 у стилі пізнього декоративного ренесансу з елементами необароко (1896—1897)[21].
- Чотири житлових будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 40, 42, 44, 46 (1897—1899)[22].
- Реконструкція житлового будинку на вулиці Друкарській, 6а (1898)[23].
- Реконструкція житлового будинку на нинішній вул. Шевській, 4 (1899)[24].
- Сецесійна будівля театру «Колізей» та пасажу Германів на нинішній вулиці Куліша, 23—25 (1898—1900, спільно з Артуром Шлеєном, не збереглися)[25][26].
- Чотири необарокових будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 40, 42, 44, 46 (1897—1899)[22].
- Перебудова будинку родини Пензіас у неоренесансному стилі на нинішній вулиці Дорошенка, 14 (1898)[27].
- Житловий флігель на подвір'ї будинку Мауриція Клярфельда на нинішній вулиці Лепкого, 6 (1903)[16].
- Будівництво кам'яниці на нинішній вулиці Івана Федоровича, 12 (1905)[16].
- Будинок архітектора Юзефа Ліндера на нинішній вулиці Коновальця, 23 (спільно з Юзефом Ліндером; 1906)[16].
- Будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Київській, 23—25 (1906—1907)[16].
- Сецесійні житлові будинки фундації Я. Германа з ремісничою бурсою на вулиці Лемківській, 4, 6, 8, 10, 12 (1907)[28][29].
- Будинок архітектора Юзефа Ліндера на нинішній вулиці Коновальця, 15 (спільно з Юзефом Ліндером; 1907—1908)[16].
- Нереалізовані проєкти
- Галерея робіт Міхала Фехтера
-
Житловий будинок
(вул. Винниченка, 26) -
Житловий будинок
(вул. Винниченка, 28) -
Дім Товариства столярів
(ріг площі Ринок та вул. Галицької) -
Житловий будинок родини Пензіас
(вул. Дорошенка, 14) -
Житловий будинок Яна Ґотцонера
(вул. Томашівського, 7) -
Кам'яниця Александера Фогеля
(пр-кт Шевченка, 8) -
Житловий будинок
(вул. Івана Федоровича, 12)
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 561.
- ↑ а б Brzeźina K. Klasztor i zakład naukowo-wychowawczy SS. Najświiętszego Serca Jesusa z kaplicą p. w. Najświętszych Serc Jesusa i Marii // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 46. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
- ↑ Białynia Chołodecki J. Księga pamiątkowa opracowana staraniem Komitetu Obywatelskiego w czterdziestą rocznicę powstania r. 1863/1864. — Lwów: Drukarnia i litografia Pillera i Spółki, 1904. — S. 209. (пол.)
- ↑ Łoza S. Fechter Michał // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 73. (пол.)
- ↑ Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 85.(пол.)
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 550.
- ↑ Ґранкін П., Богданова Ю. Снопківські кахлі // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 28.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 76. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 254.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 255.
- ↑ Вуйцик В. До історії будинків наукового товариства імені Шевченка // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 170.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 346.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 51.
- ↑ Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, 1991, с. 170.
- ↑ Бірюльов Ю. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 7.
- ↑ а б в г д е ж и к Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 562.
- ↑ Вуйцик В. З історії львівських кам'яниць. Площа Ринок, 25 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 129.
- ↑ Бойко О. Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 47. — ISBN 966-8849-30-2.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 62.
- ↑ Вуйцик В. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 42.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 288.
- ↑ а б Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 311.
- ↑ Ігор Сьомочкін. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Друкарська, 6а — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, 1991, с. 174.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 443.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 99.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 446.
- ↑ Lwów. Ilustrowany… — S. 61.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 22.
- ↑ Głuźińska A. Zakład wychowawczy OO. Jezuitów i kaplica p. w. Św. Józefa w Chyrowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — T. 5. — S. 42. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. (пол.)
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 1500 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — 1000 прим. — ISBN 978-966-448-014-4.
- Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 170. — ISBN 5-7745-0358-5.
| Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
