Міхал Фехтер

Міхал Фехтер
Народження	1843 Львів
Смерть	21 травня 1908 Львів
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	історизм, орнаментальна сецесія
Членство	Польське політехнічне товариство у Львові
Міхал Фехтер у Вікісховищі

Міхал Фехтер (пол. Michał Fechter; 1843, Львів — 21 травня 1908^[1][2]) — львівський інженер, архітектор. Брав участь у польському повстанні 1863 року^[3]. Протягом 1864—1869 років навчався у Цісарсько-королівській технічній академії у Львові^[4]. Член Політехнічного товариства у 1877–1896 роках^[5]. Як уповноважений будівничий працював у Львові від 1872 року у стилях історизму, а пізніше — орнаментальної сецесії. 1880-х роках мав власне будівельне бюро на вулиці Сакраменток (нинішня вулиця Туган-Барановського), 1б, 1897 року — на вулиці Зеленій, 3, 1902 року — на вулиці Охоронок (нинішня вулиця Кониського), 5 (у власній кам'яниці). Помер 21 травня 1908 року у притулку Роберта Домса на вулиці Святої Терези (нинішня вулиця Митрополита Андрея), 4. Останні підписані Міхалом Фехтером у травні 1908 року — плани будинку Беттерів на вулиці Замкненій, 9, 11, були виконані його співробітником Юзефом Ліндером^[1], але не були реалізовані^[6].

Будівлі у Львові

• Житловий будинок власника цегельні Бецеля Нойвонера на нинішній вулиці Стуса (1873)^[7][1].
• Дім Товариства столярів на площі Соборній, 17 (1875)^[8][1].
• Житловий будинок Яна Ґотцонера на нинішній вулиці Томашівського, 7 (1876)^[9].
• Кам'яниця Александера Фогеля на нинішньому проспекті Шевченка, 8 (1876)^[1].
• Скульптурна майстерня Леопольда Шімзера на вулиці Пекарській, 95 (1877)^[1].
• Житловий будинок Еліаша та Шимона Гешелесів на нинішній вулиці Січових Стрільців, 7 (1878)^[10].
• Житловий будинок на замовлення члена міської ради Петра Вайди на нинішній вулиці Винниченка, 26 (1879). Будівництву передував один нереалізований проєкт цього ж архітектора від 1876 року^[11].
• Житловий будинок на замовлення члена міської ради Петра Вайди на нинішній вулиці Винниченка, 28 (1880)^[12][1].
• Керівництво спорудженням корпусу монастиря Сакр Кер (1870—1880-ті, проєкт Вінцента Равського-старшого)^[2].
• Кам'яниця адвоката Феліціана Яцковського на вулиці Коперника, 26 (спільно з Лукашем Бодашевським; 1885)^[1].
• Спорудження внутрішніх сходів до жіночої галереї хасидської синагоги «Хадашим», що на вулиці Вугільній, 3 (спільно з Маврикієм Зильберштайном; 1888)^[13].
• Реконструкція будинку на нинішній площі Катедральній, 3 (1889)^[14].
• Вілла з майстернею живописця Станіслава Батовського-Качора на нинішній вулиці Самчука, 1 (1892, збереглася у перебудованому вигляді)^[15][16].
• Реконструкція кам'яниці на площі Ринок, 25 (1893). Перебудовано сіни, фронтову крамницю і сходи з партеру на мезонін^[17].
• Реконструкція синагоги «Ковеа ітем ле-Тора» на вулиці Шпитальній, 4: перебудовані внутрішні приміщення офіцини, з влаштуванням мікви на першому поверсі (1893, втрачена)^[18][19].
• Кам'яниця Емілії Бещак на нинішній вулиці Лукіяновича, 5 (1893)</ref>^[16].
• Кам'яниці Маєра Марґуліса на нинішній вулиці Софії Яблонської, 32, 34 (1893)^[16].
• Кам'яниця Марії Френкель на розі площі Ринок, 22 та вулиці Галицької, 1 (1893–1895)^[20].
• Чиншова кам'яниця на нинішній вулиці Степана Бандери, 29 (1896)^[16].
• Чиншові кам'яниці Якуба Нойберґера на вулиці Городоцькій, 95, 97 у стилі пізнього декоративного ренесансу з елементами необароко (1896—1897)^[21].
• Чотири житлових будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 40, 42, 44, 46 (1897—1899)^[22].
• Реконструкція житлового будинку на вулиці Друкарській, 6а (1898)^[23].
• Реконструкція житлового будинку на нинішній вул. Шевській, 4 (1899)^[24].
• Сецесійна будівля театру «Колізей» та пасажу Германів на нинішній вулиці Куліша, 23—25 (1898—1900, спільно з Артуром Шлеєном, не збереглися)^[25][26].
• Чотири необарокових будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 40, 42, 44, 46 (1897—1899)^[22].
• Перебудова будинку родини Пензіас у неоренесансному стилі на нинішній вулиці Дорошенка, 14 (1898)^[27].
• Житловий флігель на подвір'ї будинку Мауриція Клярфельда на нинішній вулиці Лепкого, 6 (1903)^[16].
• Будівництво кам'яниці на нинішній вулиці Івана Федоровича, 12 (1905)^[16].
• Будинок архітектора Юзефа Ліндера на нинішній вулиці Коновальця, 23 (спільно з Юзефом Ліндером; 1906)^[16].
• Будинки Юзефа Зельцера на нинішній вулиці Київській, 23—25 (1906—1907)^[16].
• Сецесійні житлові будинки фундації Я. Германа з ремісничою бурсою на вулиці Лемківській, 4, 6, 8, 10, 12 (1907)^[28][29].
• Будинок архітектора Юзефа Ліндера на нинішній вулиці Коновальця, 15 (спільно з Юзефом Ліндером; 1907—1908)^[16].

Нереалізовані проєкти

• Єзуїтська гімназія у Хирові^[30].

• Галерея робіт Міхала Фехтера
• 
  Житловий будинок
  (вул. Винниченка, 26)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Винниченка, 28)
• 
  Дім Товариства столярів
  (ріг площі Ринок та вул. Галицької)
• 
  Житловий будинок родини Пензіас
  (вул. Дорошенка, 14)
• 
  Житловий будинок Яна Ґотцонера
  (вул. Томашівського, 7)
• 
  Кам'яниця Александера Фогеля
  (пр-кт Шевченка, 8)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Івана Федоровича, 12)

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 1500 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — 1000 прим. — ISBN 978-966-448-014-4.
• Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 170. — ISBN 5-7745-0358-5.