Мірицетин
| Мірицетин | |
|---|---|
| |
| Назва за IUPAC | 3,5,7-тригідрокси-2-(3,4,5-тригідроксифеніл)-4H-хромен-4-он |
| Інші назви | Канабісцетин, мірицетол |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 529-44-2 |
| PubChem | 5281672 |
| Номер EINECS |
208-463-2  |
| DrugBank |
DB02375 |
| KEGG |
C10107 |
| ChEBI | 18152 |
| SMILES | Oc1cc(O)c2c(c1)oc(-c1cc(O)c(O)c(O)c1)c(O)c2=O |
| InChI |
InChI=1S/C15H10O8/c16-6-3-7(17)11-10(4-6)23-15(14(22)13(11)21)5-1-8(18)12(20)9(19)2-5/h1-4,16-20,22H |
| Номер Бельштейна |
332331 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C15H10O8 |
| Молярна маса | 318,24 |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Мірицетин (англ. myricetin) — природна поліфенольна органічна сполука з класу флавонолів, представник флавоноїдів. За хімічною будовою є 3,3′,4′,5,5′,7-гексагідроксифлавоном, містить шість фенольних гідроксильних груп.[1]
Поширення в природі
Мірицетин виявлено в листі Morella rubra (синонім Myrica rubra)[1] та сумаху дубильного (Rhus coriaria).[2] Міститься в різних харчових продуктах рослинного походження, зокрема ягодах, винограді та чаї.[3]
Похідні
До природних глікозидів мірицетину належить мірицетрин (мірицетин-3-O-рамнозид). Метильованими похідними мірицетину є ларицитрин і сирингетин.
Примітки
- ↑ а б Myricetin (CHEBI:18152). ChEBI (англ.). EMBL-EBI.
- ↑ Сумах дубильний. Фармацевтична енциклопедія (укр.).
- ↑ Semwal, D. K.; Semwal, R. B.; Combrinck, S.; Viljoen, A. (2016). Myricetin: A Dietary Molecule with Diverse Biological Activities. Nutrients. 8 (2): 90. doi:10.3390/nu8020090.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Посилання
- Myricetin у базі PubChem.
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).