YaChudo

Мілководне

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

село Мілководне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Завіто-Ленінська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060090040090998
Облікова картка Мілководне 
Основні дані
Населення 276
Поштовий індекс 96124
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°53′3″ пн. ш. 34°25′13″ сх. д. / 45.88417° пн. ш. 34.42028° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96126, АРК, Джанкойський район, с. Завіт-Ленінський, вул.Шевченко, 20
Карта
Мілководне. Карта розташування: Україна
Мілководне
Мілководне
Мілководне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Мілководне
Мілководне
Мапа
Мапа

CMNS: Мілководне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мілково́дне (до 1945 року — Кючу́к-Суна́к, крим. Küçük Sunaq) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 276 осіб. Орган місцевого самоврядування — Завіто-Ленінська сільська рада. Розташоване на півночі району.

Географія

Мілководне — село на півночі району, у степовому Криму, на березі одної з заток Сиваша, висота над рівнем моря — 5 м[1]. Сусідні села: Кучук-Алкали за 2 км на південний захід і Солоне Озеро — за 2 км на схід, у ньому ж найближча залізнична станція — Солоне Озеро. Відстань до райцентру — близько 23 кілометрів.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 роки, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кучук Сонак входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства[2].

Після анексії Криму Російською імперію (8) 19 квітня 1783 року [3], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії [6], Кучук-Сунак був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Кучук-Сунак значилося 13 дворів, 62 кримських татарина і 6 циган[7]. На військово-топографічній карті 1817 року село Кучук Сунак позначено з 12 дворами[8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Кучук-Сунак, згідно з «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», залишився в складі Тузакчинської волості [9]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[10], село спорожніло і на карті 1842 року позначені руїни села Кучук Сунак[11].

Знову, у доступних джерелах, назва зустрічається в «… Пам'ятні книзі Таврійської губернії за 1900 рік», згідно з якою в Кучук-Сунако Богемської волості значилося 37 жителів в 5 дворах[12]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року " '[13], у Богемській волості Перекопського повіту також значиться село Кучук-Сунак [14].

Після встановлення в Криму радянської окупації, за постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[15]. У 1922 році повіти перетворили в округи[16]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[17] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Кучук-Сунак входив до складу Таганашської сільради Джанкойського району [18].

У 1944 році, після визволення Криму від німців, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року 18 травня кримські татари були депортовані в Центральну Азію[19]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року народження, Кучук-Сунак перейменували в Мілководне[20].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 100 чоловіків та 133 жінки[21].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 276 осіб[22].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[23]:

Мова Відсоток
кримськотатарська 40,94 %
українська 30,43 %
російська 25,72 %
інші 2,91 %

Примітки

  1. ↑ Прогноз погоди в с. Мілководне (Крим). Weather.in.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
  3. ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
  4. ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
  5. ↑ Про новий поділ держави на губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. ↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
  8. ↑ Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  9. ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р с. 136.
  10. ↑ Ляшенко В. І. до питання про переселення кримських мусульман в Туреччину в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  11. ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  12. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  13. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  14. ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
  15. ↑ Історія Джанкойського района. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  16. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  17. ↑ Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  18. ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзної перепису 17 грудня 1926 року, с. 317.
  19. ↑ Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  20. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  21. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  22. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  23. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).