Мікулашовиці
Мікулашовиці | |
|---|---|
Прапор
Герб
| |
| Координати 50°57′55″ пн. ш. 14°21′50″ сх. д. / 50.965147575772° пн. ш. 14.36380182721° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Дечин Q10817121?[2] |
| Межує з | Vilémovd, Staré Křečanyd, Velký Šenovd, Зебніц |
| Внутрішній поділ | |
| Перша згадка | 1446[6] |
| Площа | 25,848187 км²[4] |
| Висота центру | 414 м |
| Населення | 2092 осіб (1 січня 2025)[5] |
| Часовий пояс | UTC+1 |
| Поштовий індекс | 407 79[2] |
| Автомобільний код | U |
| GeoNames | 3070725 |
| OSM | r439569 ·R |
| Код LAU (NUTS) | CZ562751 |
| Офіційний сайт | mikulasovice |
Мікулашовиці Мікулашовиці (Чехія) | |
![]() | |
| | |
Мікулашовиці (чес. Mikulášovice, в минулому нім. Nixdorf ) — місто у Дечинському районі Устецького краю у Чехії.
Тут проживає близько 2200 жителів.
Географія
Місто розташоване у долині потоку Мікулашовиці (Nixdorf Bach) на висоті 414 метрів над рівнем моря, на заході Чехії біля кордону з Німеччиною. Між Мікулашовиці та німецьким містом Зебніц, що знаходиться за 7 км на північний захід, знаходиться пагорб Танечніце (598 м.)
Історія
В XII столітті тут проживало кілька родин шахтарів. Мейсенський єпископ заснував тут село, в якому була збудована дерев'яна каплиця, св. Миколая. Поступово населення починає більше орієнтуватися на сільськогосподарське виробництво. Протягом XVIII століття Мікулашовиці стало важливим промисловим селом. Створюються перші млини та розвивається виробництво ножів. Виробництво ножів розпочав Ігнац Реслер в 1794. Підприємство отримало назву Малий завод металевих виробів (1817), а згодом перетворено на Фабрику металевих виробів наступника Ігнаца Реслера. Найвищого зростання галузь досягла в XIX столітті, коли були засновані й інші фабрики, такі як Франц Френцель (FRENIX) у 1870, Юліус Пілц у 1885, Губерт Нот тощо.
В 1955 на основі цих фірм була заснована національна компанія Mikov, яка й досі виробляє ножі у приміщенні колишньої компанії синів Ігнаца Реслера, як останнього носія цієї традиції. В 1891 у містечку була заснована Промислова школа різання (в 1954 вона переїхала до Варнсдорфа, незважаючи на протести городян).
На початку ХХ століття Мікулашовиці стало одним із найбільших сіл Австро-Угорщини. 1 лютого 1916 імператор Франц Йосиф I надав поселенню статус міста.
В 1938, після відокремлення Судетської області, більшість чеського населення виїхала до внутрішніх районів.
В 1938 — 1945 місто було окуповане Німеччиною. У роки війни на фабриках працювало багато примусових робітників та військовополонених. Звільнене польськими солдатами в травні 1945 та відновлене у Чехословаччині. На завершальних етапах Другої світової війни, у травні 1945, польські солдати звільнили в’язнів підтабору Бауцена концтабору Гросс-Розен, евакуйованих німцями з Бауцена до Мікулашовиці.[7]
Видатні люди
- Франц Дітріх (1815–1859), патологоанатом
- Енні Фрінд (1900–1987), оперна співачка сопрано
- Оскар Шефер (1921–2011), володар лицарського хреста
Населення
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Галерея
-
Ратуша та церква Св. Миколая -
Барокова церква Св.Миколая -
Церква Вознесіння Господнього -
Пам'ятник, присвячений звільненню міста поляками в 1945 -
Статуя св.Яна Непомуцького -
Обсерваторія Адольфа Краузе -
Найвища точка місцевості — пагорб Танечніце -
Краєвид із вежі костелу
Список літератури
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мікулашовиці
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2025 — Praha: ČSÚ, 2025.
- ↑ а б в г д Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Subcamps of KL Gross- Rosen. Gross-Rosen Museum in Rogoźnica. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2014 — Praha: 2014.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2016 — Praha: 2016.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- ↑ Český statistický úřad (unspecified title)
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
