YaChudo

Мікродозинг

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Мікродозинг, або мікродозування (англ. microdosing) — метод ранніх клінічних випробувань, за якого добровольцям вводять дуже малу, субтерапевтичну дозу нового лікарського засобу, щоб вивчити його фармакокінетику (всмоктування, розподіл, метаболізм і виведення) в організмі людини. Такі дослідження належать до так званої фази 0 і проводяться перед I фазою клінічних випробувань, щоб на ранньому етапі відсіяти неперспективні сполуки, а також зменшити обсяг досліджень на тваринах і ризики для людей.[1]

Методика

За регуляторними підходами, мікродоза не перевищує 100 мкг і становить не більше 1/100 дози, яка в доклінічних дослідженнях не спричиняла шкідливих ефектів. Оскільки концентрації препарату в організмі надзвичайно низькі, для аналізу потрібні дуже чутливі методи: найчастіше застосовують прискорювальну мас-спектрометрію (з міткою вуглецем-14), позитронно-емісійну томографію та рідинну хроматографію з тандемною мас-спектрометрією.[1]

Мікродозування психоделіків

У побуті термін «мікродозинг» часто вживають щодо регулярного прийому дуже малих доз психоделічних речовин. Люди, які практикують його, повідомляють про покращення настрою, енергії та креативності, однак ці свідчення можуть бути зумовлені ефектом плацебо.[2] У найбільшому на 2021 рік плацебо-контрольованому дослідженні (191 учасник) стан покращився і в групі мікродоз, і в групі плацебо, без значущої різниці між ними; автори дійшли висновку, що описані переваги мікродозування можна пояснити ефектом плацебо.[3]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Burt, Tal; Yoshida, Kenta; Lappin, Graham; Vuong, Le; John, Christy; de Wildt, Saskia N.; Sugiyama, Yuichi; Rowland, Malcolm (Квітень 2016). Microdosing and Other Phase 0 Clinical Trials: Facilitating Translation in Drug Development. Clinical and Translational Science. 9 (2): 74—88. doi:10.1111/cts.12390. PMC 5351314. PMID 26918865. (англ.)
  2. ↑ Anderson, Thomas; Petranker, Rotem; Christopher, Adam; Rosenbaum, Daniel; Weissman, Cory; Dinh-Williams, Le-Anh; Hui, Katrina; Hapke, Emma (Липень 2019). Psychedelic microdosing benefits and challenges: an empirical codebook. Harm Reduction Journal (англ.). 16 (1): 43. doi:10.1186/s12954-019-0308-4. ISSN 1477-7517. PMC 6617883. PMID 31288862.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  3. ↑ Szigeti, Balázs; Kartner, Laura; Blemings, Allan; Rosas, Fernando; Feilding, Amanda; Nutt, David J.; Carhart-Harris, Robin L.; Erritzoe, David (2 березня 2021). Self-blinding citizen science to explore psychedelic microdosing. eLife. 10 e62878. doi:10.7554/eLife.62878. PMID 33648632. (англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).