YaChudo

Міклош Зріньї

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Міклош Зріньї
хорв. Nikola Zrinski, угор. Zrínyi Miklós
Народився3 травня 1620[4][3] або 1 травня 1620[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Чаковець, Північна Хорватіяd, Хорватія[4][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 листопада 1664[1][2][…] (44 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Куршанець Редагувати інформацію у Вікіданих
·нещасний випадок на полюванніd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, письменник, політик, військовослужбовець, воєначальник, офіцер, Бан Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовугорська[7] і хорватська[8][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаБан Хорватіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал Редагувати інформацію у Вікіданих
Партіяполітик до появи політичних партійd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідЗринські Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJuraj V Zrinskid Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMagdolna Széchyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриПетар Зринський Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMária Euzébia Draskovichd і Zsófia Mária Löbld Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAdam Zrinskid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Золотого руна

Міклош Зріньї, Нікола VII Зринський (хорв. Nikola Zrinski, угор. Zrínyi Miklós), в деяких джерелах — Міклош Зріні (5 січня 1620, Чаковець — 18 листопада 1664) — хорватський і угорський політик, воєначальник, громадський діяч і поет.

Життєпис

Належав до старовинного хорватського роду Зринських. Син Юрая V Зріньї, бана Хорватії, та угорської аристократки Магдалени Сехі. Здобув всебічну освіту. При дворі єзуїта Петера Пазманя вивчав угорську мову та літературу, хоча на перше місце ставив військову підготовку. З 1635 по 1637 рік він супроводжував Шенквіці, одного з каноніків Естергома, у турі Італійським півостровом.

Брат Петара Зринського. У 1647—1664 роках був баном Хорватії. Один з головних героїв Австро-турецької війни 1663—1664 років. На ранній стадії брав участь в підготовці змови Зринські-Франкопан. Загинув в результаті нещасного випадку на полюванні від дикого вепра.

Творчість

Автор першої епічної поеми в хорватській літературі «Сігетська битва» (складено 1647 року, вийшло друком 1651 року, в угорському варіанті мала назву «Сирена Адріанського моря»). У своїх нарисах і маніфестах, таких як "Не шкодіть угорцям — протиотрута від турецької отрути, «Хоробрий лицар», «Роздуми про життя короля Матяша», він виступає за постійну армію, моральне оновлення нації, відновлення угорсько-хорватського королівства, об'єднання королівської Угорщини з Трансільванією, вигнання османських окупантів.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  4. ↑ а б Matrikula — MACSE. — ISSN 2063-0077
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118808605 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  7. ↑ а б CONOR.Sl
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

  • Зріні Міклош // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 660. — ISBN 966-692-578-8.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).