Мізюринці
| село Мізюринці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Тер. громада | Великодедеркальська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020030080049836 |
| Облікова картка | Мізюринці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1637 |
| Перша згадка | 1637 (389 років)[1] |
| Населення | 348 |
| Територія | 1.712 км² |
| Густота населення | 203.27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47155 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′2″ пн. ш. 26°5′20″ сх. д. / 49.98389° пн. ш. 26.08889° сх. д. |
| Водойми | річка Безіменна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1. |
| Карта | |
Мізюринці | |
Мізюринці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мізю́ринці — село в Україні, у Великодедеркальській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади. Розташоване на сході району[2].
Історія
На 1936 рік село входило до ґміни Дедеркали Кременецького повіту[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району[5].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 344 | 98.85% |
| російська | 4 | 1.15% |
| Усього | 348 | 100% |
Географія
На південно-східній околиці села бере початок річка Безіменна.
Релігія
- церква апостола Іоана Боголослова (ПЦУ, 1910, дерев’яна).
Пам'ятки
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1987 р. Скульптор – І. Мулярчук.
Погруддя, постамент – бетон.
Погруддя – 0,9 м, постамент – 1,8 м.[7][8]
Відомі люди
Народилися
- Лавренюк Венедикт Антонович (1933—2006) — український етнограф, краєзнавець і музеєзнавець, багаторічний директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею, перший голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Проживали
Марчук Сергій (1967-2022) — учасник російсько-української війни, український військовик.[9]
Галерея
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Пам'ятник Тарасові Шевченку -
Фельдшерсько-акушерський пункт -
Крамниця -
Автобусна зупинка -
Пам'ятний хрест -
Сільський краєвид
Примітки
- ↑ Мізюринці. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
- ↑ Мізюринці. www.castles.com.ua (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 47.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 124. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Розпорядження голови Тернопільської ОДА від 26 травня 1997 року № 209.
- ↑ Справжній патріот, вірний син України: на війні загинув Сергій Марчук - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 24 серпня 2022.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
