YaChudo

МіГ-29К

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

МіГ-29К
МіГ-29К (вир. «9-31») під час показового виступу на авіасалоні МАКС-2003
МіГ-29К
Призначення:палубний багатоцільовий винищувач
Перший політ:Міг-29К: 23 червня 1988
Міг-29КУБ: 20 січня 2007[1]
Розробник:МіГ Редагувати інформацію у Вікіданих
Виробник:Росія МАПО ім. П. В. Дементьєва
Всього збудовано:26 (кінець 2013)
Модифікації:МіГ-29К «9-31», МіГ-29К «9-41», МіГ-29КУБ «9-47»
Конструктор:МіГ Редагувати інформацію у Вікіданих
Екіпаж:1, 2 для МіГ-29КУБ особа
Максимальна швидкість (МШ):2300 км/год
МШ біля землі:1400 км/год
Бойовий радіус:850 км
Дальність польоту:2000 км
Дальність польоту з ППБ:6500 (+дозаправка у польоті) км
Практична стеля:17500 м
Бойова стеля:13400 м
Швидкопідйомність:300 м/с
Довжина:17,37 м
Висота:5,175 м
Розмах крила:11,99 м
Площа крила:42 м²
Порожній:12700 кг
Споряджений:17770 кг
Максимальна злітна:22400 кг
Двигуни:2 ТРДДФ РД-33МК
Тяга (потужність):2 × 5500 кг\с
Тяга форсажна:2 × 8800 кг\с
Гарматне озброєння:30-мм гармата ГШ-30-1
Боєзапас:150
Внутрішнє бомбове навантаження:авіабомби КАБ-500Кр кг
Підвісне озброєння:ракети
  • керовані ракети РВВ-АЕ і Р-73Е для повітряного бою
  • протикорабельні ракети Х-31А і Х-35
  • протирадіолокаційні ракети Х-31П

МіГ-29К у Вікісховищі

МіГ-29К — радянський/російський палубний винищувач. Являє собою подальший розвиток винищувача МіГ-29. Перший політ МіГ-29К здійснив 1988 року.

Історія створення

МіГ-29К був розроблений замість проєкту МіГ-23К, що розроблявся на початку 70-х років для комплектування змішаної групи корабельної авіації. У групу повинні були входити: Су-24К, МіГ-23К, Ан-71, а також перспективний літак-торпедоносець. Однак у зв'язку зі зміщенням часу побудови повноцінного авіаносного крейсера на пізніший термін, а також завдяки старанням конструкторів КБ, вдалося переконати Міністерство оборони у необхідності розробки проєктів на основі майбутніх перспективних літаків Су-27 і МіГ-29. У групі палубної авіації для 29-ки відводилася роль багатофункціональної машини (аналогічно американському F/A-18: як штурмовика, так і літака завоювання переваги в повітрі на невеликих дистанціях, також передбачалося використовувати винищувач в ролі розвідника.

Розробка концепції літака почалася з 1978 року, а безпосереднє проєктування машини почалося в 1984 році, проте до випробувань на комплексі НИТКА від ОКБ МіГ приступили спершу на звичайному МіГ-23, а потім на МіГ-29ЛЛ-летюча лабораторія (від звичайного МіГ-29 він відрізнявся відсутністю РЕО і посиленим шасі) і 21 серпня 1982 льотчик-випробувач А. Г. Фастовець вперше виконав зліт з трампліна. Посадку на палубу авіаносного крейсера і перший зліт з нього МіГ-29К здійснено 1 листопада 1989 під керуванням Токтара Аубакірова.

Однак проєкт МіГ-29К з початку 1990-х років не міг розраховувати на держзамовлення, просування Симоновим машини Су-25УТГ як навчально-тренувального літака і його зв'язки, як колишнього заступника міністра, не дозволили зробити авіагрупи змішаними. Цьому ж сприяла економічна криза, держава не могла фінансувати одночасно два проєкти, тому проєкт МіГ-29К був закритий, проте його в ініціативному порядку за свої гроші просувало КБ. Зараз ця машина обладнана аналогічно до МіГ-29М2 (МіГ-35).

Перший етап ДВП було розпочато в серпні 1991, на 2 Міг-29К в цілому провели 450 польотів, МО РФ дало дозвіл на серійне виробництво, але через кризу 90-х програма була заморожена. У 1999 РСК МіГ відновлює програму Міг-29К, корпорація значно удосконалила МіГ-29К.

Випробування МіГ-29К тривали з 2002 по 2006, за програмою виконано 700 польотів.

20 січня 2007 перший політ МіГ-29КУБ.

Порівняно з американськими аналогами МіГ-29К має досить вузький профіль застосування.

Опис

МіГи палубного базування є багатофункціональні всепогодні машини покоління «4++». В їх завдання входить протиповітряна і протикорабельна оборони з'єднання кораблів, нанесення ударів по наземних об'єктах противника.

Перелік змін внесених в палубну версію винищувача: покращена антикорозійний захист планера, посилені стійки шасі, а механізм передньої стійки повністю перебудований під умови роботи, посилено планер, частка композитних матеріалів доведена до 15 %, прибраний посадковий парашут, встановлений гак (посадковий гак), крила стали складатися, поліпшена механізація крила для поліпшення злітно-посадкових характеристик, збільшений запас палива, встановлена система дозаправки в повітрі, збільшена маса озброєння, знижена помітність літака в радіолокаційному діапазоні, на літаку встановлена багатофункціональна багаторежимна імпульсно-доплерівська бортова радіолокаційна станція «Жук-МЕ», двигуни РД-33МК, нова ЕДСУ з чотирикратним резервуванням, БРЕО стандарту MIL-STD-1553B з відкритою архітектурою.

МіГ-29К можуть базуватися на авіанесучих кораблях здатних приймати літаки масою понад 20 тонн, обладнаних злітним трампліном і посадковим аерофінішером, а також на наземних аеродромах. Літаки озброєні керованими ракетами РВВ-АЕ і Р-73Е для повітряного бою; протикорабельними ракетами Х-31А і Х-35; протирадіолокаційними ракетами Х-31П і коректованими авіабомбами КАБ-500Кр для ураження наземних і надводних цілей.

Модифікації

  • МіГ-29К «9-31»
  • МіГ-29К «9-41»
  • МіГ-29КУБ «9-47»

Контракти

МіГ-29К переміг в конкурсі на комплектування авіакрила індійського авіаносця «Vikramaditya» і перспективного авіаносця ВМС Індії. Індія уклала контракт від 20 січня 2004 року, ціною в $ 730 млн на розробку і постачання 16 винищувачів (4 Міг-29КУБ, 12 Міг-29К), контракт передбачав опціон на 30 МіГ-29 з терміном поставок до 2015 року, який був реалізований в жовтні 2009.

Станом на серпень 2011, Індія отримала 11 МіГ-29К. Поставки були розпочаті з 2009[джерело?].

Станом на серпень 2023 Індія визнала бракованими всі 45 літаків МіГ-29К, раніше куплені для ВМФ у московитів на суму $ 2,2 млрд[джерело?].

У 2012 ВМС Росії уклало контракт на поставку 20 Міг-29К і 4 Міг-29КУБ. Термін виконання 2015 рік[джерело?].

Оператори

  • Індія Індія — 33 МіГ-29К/КУБ станом на 2015 рік[2].
  • Росія Росія — 2 МіГ-29К; 2 МіГ-29КУБ станом на 2015 рік[3]. В 2016 році до Авіації Військово-морського флоту було поставлено 20 МіГ-29К та 4 МіГ-29КУБ[4][5][6].

Аварії та катастрофи

дата місце належність літака подія Причини жертви
23 червня 2011 хутір Кабановський, Астраханська область Росія Росія впав на землю під час планового випробувального польоту — 2/2
4 грудня 2014 Московська область корпорація МіГ Росія Росія впав на землю під час планового випробувального польоту — 1/2
13 листопада 2016 Адмірал Кузнєцов в Середземному морі біля узбережжя Сирії ВМФ РФ упав в море невдовзі після зльоту з АКР Адмірал Кузнєцов під час виконання тренувальних польотів перед завданням ударів по об'єктах в Сирії. Пілот катапультувався, його здоров'ю нічого не загрожувало. Аварія сталася через технічну несправність[7]. На думку дослідників британського аналітичного центру RUSI офіційно названа причина аварії — безлад на палубі після обриву двох тросів авіафінішера, насправді покликана приховати справжню причину аварії — низьку надійність силової установки літака (спричиненої, в тому числі, проблемами з електронною системою управління)[8]. — 0/1
23 лютого 2020 Поблизу узбережжя Гоа ВМС Індії Упав в Аравійське море під час виконання навчального польоту. Одному пілоту вдалось вчасно катапультуватись, іншого довелось шукати. Винищувач базувався на індійському авіаносці «Вікрамадітья»[9][10]. — 0/1

Див. також

Примітки

  1. ↑ Корпорация МиГ. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 4 травня 2013.
  2. ↑ The Military Balance 2016. — P. 253.
  3. ↑ The Military Balance 2016. — P. 193.
  4. ↑ Russia Signs Contract for Navy MiG-29K Fighter. en.rian.ru. RIA Novosti. 29 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 31 грудня 2012.
  5. ↑ РСК "МиГ" выполнила оборонзаказ-2014 по корабельным истребителям. РИА Новости. 2 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 грудня 2016. (рос.)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 5 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Аварії авіаційного угруповання авіаносця «Адмірал Кузнєцов». Військова панорама. 16 листопада 2016. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  8. ↑ Igor Sutyagin, Aaditya Dave (29 листопада 2016). Russian MiG-29 Crash: More than Meets the Eye. Commentary. RUSI. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  9. ↑ Впав російський МіГ-29К ВМС Індії. Український мілітарний портал. 23 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  10. ↑ В Індії потонув палубний винищувач Міг-29К. Ukrainian Military Pages. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 4 грудня 2020.

Джерела

МиГ-29К [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.]


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).