YaChudo

Мурути

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Мурути (Murut)
Мурути у традиційному вбранні в культурному селі Марі Марі, Сабах
РегіонМалайзія
Індонезія
Бруней
Близькі дотідунґи, сіно-мурути, даяки, кадазан-дусуни, лундає, оранг-улу та інші австронезійські народи
Мовамурутські мови, сабахська малайська мова, саравацька малайська мова, стандартна малайська мова, Англійська мова (ті, що проживають у Сабасі, Сараваку та Лабуані), брунейська малайська мова (ті, що проживають в окрузі Тембуронґ) та індонезійська мова (ті, що проживають у Калімантані)
РелігіяХристиянство (82%), Іслам (16%), Анімізм (2%)

Мурути, яких також називають таголи[1], становлять корінну етнічну спільноту, що складається з 29 окремих субетнічних груп, що проживають у північних внутрішніх територіях Борнео. Мурутські мови, що характеризуються багатим культурним розмаїттям, утворюють лінгвістичну сім'ю, що охоплює приблизно півдюжини тісно переплетених австронезійських мов. Популяції мурутів розсіяні в малайзійській провінції Сабах та північній частині Сараваку, а також у Брунеї та індонезійській провінції Північний Калімантан. Крім того, мурути мають тісні зв'язки з тідунгами, які історично населяли східне узбережжя Борнео, яке зазнало процесів ісламізації та малаїзації.

Етимологія

Знак племені муротів у культурному селі Марі Марі в Інанамі, район Кота-Кінабалу

Дослівний переклад слова «мурути» — «гірські люди».[2]

Демографічні показники

Відсоток мурутів за виборчими округами штату Сабах, за переписом 2020 року

Значна частина громад мурутів розташована у південно-західній внутрішній частині Сабаху, Східна Малайзія, зокрема в районах Кенінгау, Теном, Набаван, Лабуан та Бофорт вздовж річок Сапулут і Падас. Їх також можна знайти в прикордонних районах Саравака (особливо навколо районів Лавас та Лімбанг, де їх також називають тагалами), Північного Калімантану (традиційно зосередженого в регентствах Малінау та Нунукан) та Брунеї.

Мурути в Брунеї переважно проживають у малонаселеному районі Тембуронґ, але насправді складаються з південних мурутів, яких точніше називати «лун-баванґи». Колись вони постачали військову міць султанам Брунею. Останніми роками їхня кількість скоротилася.[3] Вони визначені як одна з семи корінних груп, які вважаються буміпутера в Брунеї.

Мурути в Брунеї та Сараваку (Південний Мурут) етнічно та лінгвістично відрізняються від мурутів у Сабаху (Північний Мурут). У Сараваку заплутаний термін «мурути» тому замінено терміном «лун-баванґи», тоді як у Брунеї цього не сталося.[1] Північних мурутів у Брунеї та Сараваку частіше називають «таголи» або «тагали».

Мурути поділяються на низинну (тімугонську) та гірську (тагольську) підгрупи. Вони розмовляють мурутськими мовами, гілкою австронезійської сім'ї. Їхньою лінгва франка виступає тагол-мурутська мова.

Звичаї та релігія

Культурний центр Тахол Мурут в Деса Лібанг, Лумбіс, Нунукан, Північний Калімантан, Індонезія
Релігії мурутів (лише для малайзійців)[4]
Релігії Відсотки
християни
  
 80.19%
мусульмани
  
 18.04%
етнічні вірування / інші релігії
  
 0.21%
нерелігійні / невідомо
  
 1.56%

Мурути були останніми з етнічних груп Сабаху, які відмовилися від полювання за головами. Як і у випадку з ібанами Саравака, збирання голів ворогів традиційно відігравало дуже важливу роль у духовних віруваннях мурутів. Наприклад, хлопець міг одружитися лише після того, як подарував хоча б одну голову родині бажаної дівчини.

Мурути займалися рухомим фермерством, вирощуючи гірський рис та тапіоку, доповнюючи свій раціон полюванням за допомогою духових трубок та деяким рибальством. Вони живуть у спільних довгих будинках, зазвичай поблизу річок, використовуючи річки як свої магістралі. Більшість із них зараз прийняли християнство, приблизно п'ята частина населення є мусульманами. Однак вони все ще зберігають свою культуру.

Традиційним чоловічим одягом була куртка з кори дерева (Artocarpus tamaran), червона пов'язка на стегнах та головний убір, прикрашений пір'ям фазана аргуса. Жінки носили чорну блузку без рукавів та саронг, що спадав трохи нижче колін. Як і більшість інших корінних груп Сабаху, мурути прикрашали свій одяг характерним бісером, а також робили пояси зі старих срібних монет. Ще один пояс, зроблений з червонувато-коричневих скляних намистин, а також жовтих і синіх намистин, вільно висів навколо талії.

Весільні або похоронні бенкети мурутів можуть тривати кілька днів. Чільне місце в звичаях мурутів займають стародавні китайські глеки. Глечки також є місцем для духів, а більші глеки раніше використовувалися як трун.

Музична спадщина

Мурути мають музичну спадщину, що складається з різних типів аґунґ-ансамблів — ансамблів, що складаються з великих висячих, підвішених або утримуваних, гонгів з шипами/ґудзиками, які діють як гул без будь-якого супроводжуючого мелодійного інструменту.[5][6]

Як музичний інструмент мурути також використовували бамбук, використовуючи його для складання пісень. Деякі музичні інструменти, такі як тангкунг (схожий на гітару, але має лише дві струни), виготовляються з дерева. На тангкунгу зазвичай грають у вільний час.

Онторос Антаном/Антанум

Антанум був відомим і впливовим воїном-мурутом із Сабаху, який, згідно з місцевими усними переказами, стверджував, що має надприродні здібності. Завдяки цьому він зміг отримати підтримку від вождів та селян з околиць Кенінгау, Тенома, Пенсіангану та Рундума та очолив повстання Рундума проти Британської компанії Північного Борнео, але був убитий під час бою з армією компанії в Сунгай Селангіт поблизу Пенсіангану.[7]

Субетнічні групи

Мови Калімантану з піддіалектами Мурут позначаються як тагаль (36), сембаконг (38), селунгай (35), околод (36) і тидунг (59)
Традиційний довгий будинок Мурут в районі Пенампанг, Сабах, Малайзія

Народ мурутів поділяється на три лінгвістичні групи, а саме:

Видатні постаті

  • Антанум — воїн-мурут, який воював проти Британської компанії Північного Борнео, але загинув під час бою з армією компанії в Сунгай Селангіт поблизу Пенсіангану.
  • Ґаунон Лулус — чоловік Мурут, який побудував залізницю від Танджунг Ару до Мелалапа, Теном, разом з Артуром Джозефом Вестом
  • Андре Анура — малазійський спортсмен з Тенома, Сабах
  • Рубін Баланг — колишній міністр Сабаху.
  • Рідуан Рубін — депутат Теном і син Рубіна Баланга.
  • Нуріта Суал — член парламенту Малайзії та сенатор.
  • Райме Унггі — колишній член парламенту Малайзії
  • Тун Ахмад Корох — п'ятий глава штату Сабах, також частково походженням з Дусунів
  • Тун Мохамад Аднан Роберт — шостий глава штату Сабах
  • Тан Шрі Суф'ян Корох — колишній заступник головного міністра Сабаху
  • Джон Дауком — олімпійський спринтер[8]

Посилання

  1. ↑ а б Ooi, Keat Gin (14 грудня 2015). Brunei – History, Islam, Society and Contemporary Issues. Routledge. ISBN 9781317659983. Процитовано 3 березня 2017.
  2. ↑ budi. Indonesia Traveling on Tourism Destination - East-Kalimantan 48 Tribes. indonesiatraveling.com (брит.). Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 8 грудня 2025.
  3. ↑ Brunei: The Abode of Peace. www.hawaii.edu. Архів оригіналу за 9 листопада 2000. Процитовано 8 грудня 2025.
  4. ↑ 2010 Population and Housing Census of Malaysia (PDF) (малайськ.) (англ.). Department of Statistics, Malaysia. Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2012. Процитовано 17 червня 2012. p. 107
  5. ↑ Mercurio, Philip Dominguez (2006). Traditional Music of the Southern Philippines. PnoyAndTheCity: A center for Kulintang – A home for Pasikings. Процитовано 25 лютого 2006.
  6. ↑ Matusky, Patricia. "An Introduction to the Major Instruments and Forms of Traditional Malay Music." Asian Music Vol 16. No. 2. (Spring-Summer 1985), pp. 121–182.
  7. ↑ *Regina Lim (2008). Federal-State Relations in Sabah, Malaysia: The Berjaya Administration, 1976–85. Institute of Southeast Asian Studies. с. 29. ISBN 9789812308122.
  8. ↑ Evans, Hilary; Gjerde, Arild; Heijmans, Jeroen; Mallon, Bill та ін. John Daukom Olympic Results. Olympics at Sports-Reference.com. Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 15 серпня 2017.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).