Муасаніт
| Муасаніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Moi[2] |
| Хімічна формула | SiC |
| Nickel-Strunz 8 | I/B.02 – Anhang[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 1.DA.[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія[5] |
| Вид симетрії | дігексагональна-пірамідальнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 186[5] |
| Твердість | 9,25 |
| Густина | 3227,67 кілограм на кубічний метр[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Анрі Муассан[7] |
| Типова місцевість | Canyon Diablo[7] |
| | |
Муасаніт[8] — мінерал, карбід кремнію координаційної будови — SiC.
Загальний опис

Містить (%): Si — 70,03; C — 29,97.
Дигексагонально-пірамідальний вид.
Кристали таблитчасті.
Густина 3,1-3,2.
Твердість 9,5.
Колір зелений, чорний, синюватий.
Злам раковистий.
Блиск металічний.
Має дуже сильне заломлення та високу дисперсію.
Знайдений у вигляді дрібних гексагональних пластинок у залізному метеориті Canyon Diablo в штаті Аризона (США) разом з дрібними алмазами, а також в осадових породах, в тому числі в Україні, Росії (Сибір), Чехії.
Дуже рідкісний.
Названий на честь французького геолога Муассана (G.F.Kunz, 1905).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ а б Kunz G. F. Moissanite, a natural silicon carbide // American Journal of Science — 1905. — Т. 19 (169). — С. 396–397.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 246. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Муассаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Муассаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).