Мощун
| село Мощун | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська |
| Район | Бучанський |
| Тер. громада | Гостомельська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32080110030014030 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1664 |
| Населення | 794 |
| Площа | 19 км² |
| Густота населення | 41,79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08106 |
| Телефонний код | +380 4598 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°36′13″ пн. ш. 30°18′48″ сх. д. / 50.60361° пн. ш. 30.31333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
116 м |
| Водойми | р. Мощунка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08105, Київська обл., Бучанський р-н, с. Горенка, вул. Франка, 125а |
| Карта | |
  Мощун | |
 Мощун | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мощу́н — село в Україні, у Бучанському районі Київської області. Населення становить 794 осіб. Входить до складу Гостомельської селищної громади.
Під час вторгнення Росії в Україну битва за Мощун, що тривала з 2 до 21 березня 2022 року, стала однією з визначальних для оборони столиці і позначила перелом на користь ЗСУ в битві за Київ.[1][2]
Населення
Станом на 1886 рік у селі мешкало 203 осіб, з них лише 43 особи з наділами загальною площею у 298 десятин землі.
Топоніми
Колись село називалося Пильнею, оскільки місцевим промислом були пильні лісу. В селі досі є кілька характерних пилень, огороджених високими парканами з довгих дерев'яних дощок неправильної форми. Сучасна назву село дістало завдяки тому, що в його околиці мостили шляхи через болота.
Урбаноніми
У зв'язку з декомунізацією перейменовано вулиці Леніна, Кірова та Жовтневу відповідно на Вишневу, Миру та Озерну з відповідними номерами домогосподарств[3], а також провулку Леніна на провулок Вишневий[4].
Урочища
Назва місцевого урочища Кимерка, очевидним чином, зберігає пам'ять про древнє плем'я кіммерійців.
Історія
Згадано в універсалі Богдана Хмельницького від 21 березня 1656 року, за яким разом з містечком Вишгородом та селом Петрівці дароване Межигірському монастирю.
На топографічних картах 30-х років позначено лісовозну вузькоколійну залізницю від станції Біличі, мимо Пущі-Водиці та сіл Горенка, Мощун, Гута Межигірська.[5]
У 1931 році вздовж долини р. Ірпінь на ділянці сіл Горенка — Мощун було розташовано 13-й батальйонний район оборони (БРО) Київського укріпрайону. В порівнянні з 1-м батрайоном, де вогневі споруди часто були віддалені одна від одної та не прикривали одна одну, споруди 13-й БРО були щільно розташовані на місцевості та повністю контролювали своїми кулеметами дану ділянку оборони.
Більшість тутешніх споруд були практично однотипні з ДОТ № 503, мали 1 поверх та 3 кулеметних амбразури, належали до типу «М2», тобто могли витримати одне влучання 152-мм гаубиці.
З початком Німецько-радянської війни гарнізон БРО складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24—25 серпня 1941 року ДОТи знаходився у тилу радянських військ, бо фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, 13-й БРО також не мав бойового контакту із супротивником.
18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУРа та міста Київ. Гарнізони ДОТів належали до останніх, хто відходив. Вдень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 13-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків.
Деякі з тутешніх ДОТів пошкоджені потужними внутрішніми вибухами, що не характерно для слідів бойових дій. Обставини їх руйнування невідомі. Можливо їх знищили сапери під час зачистки території КиУР, а можливо під час боїв 1943 року.
У 1947-1954 роках тривало будівництво Ірпінської осушувально-зволожувальної системи у заплаві Ірпеню та її приток. Роботи проводилися в тому числі поблизу Мощуна[6].
У селі проходили зйомки серіалів «Свати» та «Повернення Мухтара».[7] І зараз краєвиди села часто використовують для зйомок серіалів і ТБ.
Поруч села був випробувальний полігон монорейкового транспорту «Капвей».
У 2016 році була відкрита та освячена Церква Івана Богослова[8].
Російсько- українська війна (з 2022)
Битва за Мощун стала однією з найважливіших битв оборони Києва в березні 2022 року. Мощун став одним із форпостів який зупинив російські окупаційні війська на підступах до Києва[9].
Операцією з оборони с. Мощун та плацдарму в районі Мощуна керував командувач оборони Києва генерал-полковник Олександр Сирський.[1][2]
Під час важких боїв у селі Мощун було знищено 2 тисячі будинків із 2,8 тисяч[10].
Поблизу села під час російського вторгнення в Україну 2022 року (12-14 березня 2022 року) загинула бойовий медик 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Кваша Ніна Петрівна (1998—2022), а також старший лейтенант Бадрі Лолашвілі (1980—2022), головний сержант Олександр Марченко (1965-2022) - народний депутат України 8 скликання, солдати Міненко Дмитро Володимирович (1999—2022) і Олександр Лянга (1979-2022).
Більшість будинків було зруйновано російськими окупантами під час спроби штурму Києва.
У селі в розбомбленій хаті знайшли Півника васильківської майоліки.[11]
В березні 2022 був пошкоджений храм в наслідок обстрілів[8].
Пам'ятники, меморіали
У селі є братська могила воїнів Радянської армії, що загинули в роки Німецько-радянської війни. Серед імен, викарбуваних на граніті, є ім'я Героя Радянського Союзу старшого сержанта Скушнікова Георгія Арсенійовича[12].
У лісі біля села Мощун розташований Меморіал пам’яті «Янголи Перемоги» — присвячений загиблим українським воїнам у битві за Мощун, що тривала з 5 березня по 21 березня 2022 року на початковій фазі російського вторгнення в Україну.
Персоналії
Юрій Кочержинський — майстер народних інструментів та учень традиційного бандуриста, художника та поета Миколи Будника.[13]
Галерея
-
Мощун, церква -
Мощун, меморіальна дошка на будівлі церкви -
Мощун, зупинка -
Меморіал пам’яті «Янголи Перемоги»
Примітки
- ↑ Гнатов Андрій, Євсеєв Ігор, Скрябін Олександр (2025). Воєнно-історичні аспекти проведення Київської оборонної операції (24.02.2022–02.04.2022). Міжнародний науковий журнал «Military Science».
{{cite book}}:|archive-url=вимагає|archive-date=(довідка) - ↑ а б Битва за Київ.
- ↑ Рішення сесій Горенської сільської ради 7 скликання «Про перейменування назв вулиць в селах Горенка і Мощун». Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
- ↑ Рішення сесій Горенської сільської ради 7 скликання «Про перейменування назви провулку в селі Мощун». Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
- ↑ Машина часу і простору. Машина часу і простору. Процитовано 11 травня 2026.
- ↑ Ірпінська осушувально-зволожувальна система [Архівовано 25 Січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Енциклопедія сучасної України [Архівовано 9 Серпня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Боль и надежда украинского «Голливуда» [Архівовано 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Рабочая газета, № 88, 19.05.2010. (рос.)
- ↑ а б Р, Березень 2022 (19 березня 2023). Церква Івана Богослова, с. Мощун, Київська область. Релігія в огні (укр.). Процитовано 20 серпня 2023.
- ↑ Олександр Вдовиченко, «Слов’ян»: «Я був впевнений в своїх людях. І ми вистояли». LB.ua. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ У селі Мощун на Київщині знищено 2 тис будинків із 2,8 тис. Дзеркало тижня. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Марків, Наталка (30 серпня 2022). Вцілів після прямого влучання: у селі Мощун знайшли керамічного півника. Вечірній Київ. Архів оригіналу за 6 листопада 2024. Процитовано 9 березня 2025.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ Скушников Георгий Арсеньевич. Архивные документы о данном награждении: Герой Советского Союза (Орден Ленина и медаль «Золотая звезда») [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Майстер із Мощуна виготовляє старовинні музичні інструменти
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).