YaChudo

Мощун

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Мощун
Церква у селі, травень 2020
Церква у селі, травень 2020
Церква у селі, травень 2020
Країна Україна Україна
Область Київська
Район Бучанський
Тер. громада Гостомельська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32080110030014030 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1664
Населення 794
Площа 19 км²
Густота населення 41,79 осіб/км²
Поштовий індекс 08106
Телефонний код +380 4598
Географічні дані
Географічні координати 50°36′13″ пн. ш. 30°18′48″ сх. д. / 50.60361° пн. ш. 30.31333° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Водойми р. Мощунка
Місцева влада
Адреса ради 08105, Київська обл., Бучанський р-н, с. Горенка, вул. Франка, 125а
Карта
Мощун. Карта розташування: Україна
Мощун
Мощун
Мощун. Карта розташування: Київська область
Мощун
Мощун
Мапа
Мапа

CMNS: Мощун у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мощу́н — село в Україні, у Бучанському районі Київської області. Населення становить 794 осіб. Входить до складу Гостомельської селищної громади.

Під час вторгнення Росії в Україну битва за Мощун, що тривала з 2 до 21 березня 2022 року, стала однією з визначальних для оборони столиці і позначила перелом на користь ЗСУ в битві за Київ.[1][2]

Населення

Станом на 1886 рік у селі мешкало 203 осіб, з них лише 43 особи з наділами загальною площею у 298 десятин землі.

Топоніми

Колись село називалося Пильнею, оскільки місцевим промислом були пильні лісу. В селі досі є кілька характерних пилень, огороджених високими парканами з довгих дерев'яних дощок неправильної форми. Сучасна назву село дістало завдяки тому, що в його околиці мостили шляхи через болота.

Урбаноніми

У зв'язку з декомунізацією перейменовано вулиці Леніна, Кірова та Жовтневу відповідно на Вишневу, Миру та Озерну з відповідними номерами домогосподарств[3], а також провулку Леніна на провулок Вишневий[4].

Урочища

Назва місцевого урочища Кимерка, очевидним чином, зберігає пам'ять про древнє плем'я кіммерійців.

Історія

Згадано в універсалі Богдана Хмельницького від 21 березня 1656 року, за яким разом з містечком Вишгородом та селом Петрівці дароване Межигірському монастирю.

На топографічних картах 30-х років позначено лісовозну вузькоколійну залізницю від станції Біличі, мимо Пущі-Водиці та сіл Горенка, Мощун, Гута Межигірська.[5]

У 1931 році вздовж долини р. Ірпінь на ділянці сіл Горенка — Мощун було розташовано 13-й батальйонний район оборони (БРО) Київського укріпрайону. В порівнянні з 1-м батрайоном, де вогневі споруди часто були віддалені одна від одної та не прикривали одна одну, споруди 13-й БРО були щільно розташовані на місцевості та повністю контролювали своїми кулеметами дану ділянку оборони.

Система оборони 13-го батальйонного району оборони КиУР

Більшість тутешніх споруд були практично однотипні з ДОТ № 503, мали 1 поверх та 3 кулеметних амбразури, належали до типу «М2», тобто могли витримати одне влучання 152-мм гаубиці.

З початком Німецько-радянської війни гарнізон БРО складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24—25 серпня 1941 року ДОТи знаходився у тилу радянських військ, бо фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, 13-й БРО також не мав бойового контакту із супротивником.

18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУРа та міста Київ. Гарнізони ДОТів належали до останніх, хто відходив. Вдень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 13-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків.

Деякі з тутешніх ДОТів пошкоджені потужними внутрішніми вибухами, що не характерно для слідів бойових дій. Обставини їх руйнування невідомі. Можливо їх знищили сапери під час зачистки території КиУР, а можливо під час боїв 1943 року.

Риття каналу вручну у заплаві Ірпеню під час будівництва Ірпінської меліоративної системи (1947). Невідомо, чи зображена місцевість знаходиться безпосередньо біля Мощуна, однак фотографія добре ілюструє роботи, що проводились поблизу села

У 1947-1954 роках тривало будівництво Ірпінської осушувально-зволожувальної системи у заплаві Ірпеню та її приток. Роботи проводилися в тому числі поблизу Мощуна[6].

У селі проходили зйомки серіалів «Свати» та «Повернення Мухтара».[7] І зараз краєвиди села часто використовують для зйомок серіалів і ТБ.

Поруч села був випробувальний полігон монорейкового транспорту «Капвей».

У 2016 році була відкрита та освячена Церква Івана Богослова[8].

Російсько- українська війна (з 2022)

Битва за Мощун стала однією з найважливіших битв оборони Києва в березні 2022 року. Мощун став одним із форпостів який зупинив російські окупаційні війська на підступах до Києва[9].

Операцією з оборони с. Мощун та плацдарму в районі Мощуна керував командувач оборони Києва генерал-полковник Олександр Сирський.[1][2]

Під час важких боїв у селі Мощун було знищено 2 тисячі будинків із 2,8 тисяч[10].

Поблизу села під час російського вторгнення в Україну 2022 року (12-14 березня 2022 року) загинула бойовий медик 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Кваша Ніна Петрівна (1998—2022), а також старший лейтенант Бадрі Лолашвілі (1980—2022), головний сержант Олександр Марченко (1965-2022) - народний депутат України 8 скликання, солдати Міненко Дмитро Володимирович (1999—2022) і Олександр Лянга (1979-2022).

Більшість будинків було зруйновано російськими окупантами під час спроби штурму Києва.

У селі в розбомбленій хаті знайшли Півника васильківської майоліки.[11]

В березні 2022 був пошкоджений храм в наслідок обстрілів[8].

Пам'ятники, меморіали

У селі є братська могила воїнів Радянської армії, що загинули в роки Німецько-радянської війни. Серед імен, викарбуваних на граніті, є ім'я Героя Радянського Союзу старшого сержанта Скушнікова Георгія Арсенійовича[12].

У лісі біля села Мощун розташований Меморіал пам’яті «Янголи Перемоги» — присвячений загиблим українським воїнам у битві за Мощун, що тривала з 5 березня по 21 березня 2022 року на початковій фазі російського вторгнення в Україну.

Персоналії

Юрій Кочержинський — майстер народних інструментів та учень традиційного бандуриста, художника та поета Миколи Будника.[13]

Галерея

Примітки

  1. ↑ Гнатов Андрій, Євсеєв Ігор, Скрябін Олександр (2025). Воєнно-історичні аспекти проведення Київської оборонної операції (24.02.2022–02.04.2022). Міжнародний науковий журнал «Military Science». {{cite book}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка)
  2. ↑ а б Битва за Київ.
  3. ↑ Рішення сесій Горенської сільської ради 7 скликання «Про перейменування назв вулиць в селах Горенка і Мощун». Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
  4. ↑ Рішення сесій Горенської сільської ради 7 скликання «Про перейменування назви провулку в селі Мощун». Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
  5. ↑ Машина часу і простору. Машина часу і простору. Процитовано 11 травня 2026.
  6. ↑ Ірпінська осушувально-зволожувальна система [Архівовано 25 Січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Енциклопедія сучасної України [Архівовано 9 Серпня 2018 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Боль и надежда украинского «Голливуда» [Архівовано 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Рабочая газета, № 88, 19.05.2010. (рос.)
  8. ↑ а б Р, Березень 2022 (19 березня 2023). Церква Івана Богослова, с. Мощун, Київська область. Релігія в огні (укр.). Процитовано 20 серпня 2023.
  9. ↑ Олександр Вдовиченко, «Слов’ян»: «Я був впевнений в своїх людях. І ми вистояли». LB.ua. Процитовано 22 січня 2023.
  10. ↑ У селі Мощун на Київщині знищено 2 тис будинків із 2,8 тис. Дзеркало тижня. Процитовано 22 січня 2023.
  11. ↑ Марків, Наталка (30 серпня 2022). Вцілів після прямого влучання: у селі Мощун знайшли керамічного півника. Вечірній Київ. Архів оригіналу за 6 листопада 2024. Процитовано 9 березня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  12. ↑ Скушников Георгий Арсеньевич. Архивные документы о данном награждении: Герой Советского Союза (Орден Ленина и медаль «Золотая звезда») [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ Майстер із Мощуна виготовляє старовинні музичні інструменти



Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).