Мошківці
| село Мошківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Калуський район |
| Тер. громада | Войнилівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26060110080061409 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1446 |
| Населення | 235[1] |
| Площа | 2,91 км² |
| Густота населення | 80,76 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77378[2] |
| Телефонний код | +380 03472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′19″ пн. ш. 24°32′57″ сх. д. / 49.18861° пн. ш. 24.54917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
226 м[3] |
| Водойми | річка Сівка |
| Відстань до обласного центру |
43 км[4] |
| Відстань до районного центру |
29 км[4] |
| Найближча залізнична станція | Калуш |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77316, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с-ще Войнилів, вул. Шевченка, 114 |
| Карта | |
  Мошківці | |
 Мошківці | |
| Мапа | |
| |
Мо́шківці — село в України, у Войнилівській селищній громаді Калуського району Івано-Франківської області. Населення становить 235 осіб[1].
Географія
Село Мошківці розташовано за 43 км від обласного центру, за 29 км від районного центру, за 10 км від центру громади та за 30 км від найближчої залізничної станції — Калуш на лінії Івано-Франківськ — Стрий[4]. Межує з селами Колодіїв, Сівка-Войнилівська, Старий Мартинів та Суботів. Через західну частину села тече річка Сівка[5], права притока Дністра (басейн Чорного моря)[6].
Топоніми
Урбаноніми
Кількість елементів інфраструктури в селі — це 11 вулиць[7].
- Вулиці
- Клубна
- Кобилянської Ольги
- Косарів Братів
- Лесі Українки
- Лугова
- Миру
- Нова
- Перемоги
- Стуса Василя
- Тичини
- Центральна
Населення
Станом на січень 1939 року у селі мешкало 600 осіб[8]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 344 осіб[9], станом на 2022 рік — 235 осіб[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[9]:
| Мовний склад населення с. Мошківці | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 343 | 99,71 | ||||||||||||
| інші | 1 | 0,29 | ||||||||||||
Історія
Згадується 5 грудня 1446 року в книгах галицького суду[10].
У податковому реєстрі 1578 року в селі фіксується піп — отже, вже тоді була церква[11].
У 1880 році в селі мешкало 334 особи та 9 осіб на землях фільварку (більшість — греко-католики, крім 55 римо-католиків), церква Різдва Найяснішої Діви Марії (греко-католицька парафія у селі Сівка)[5].
У 1939 році в селі мешкало 600 осіб, з них: 560 українців-греко-католиків, 30 українців-римокатоликів та 10 поляків[8].
Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 року до новоутвореного Войнилівського району. 12 червня 1951 року під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп імені Лесі Українки Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Мошківську сільську раду з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради.
Пам'ятки, визначні місця
- Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована 1869 року[12]. У серпні 1916 року для потреб австрійського війська у мошківецькій церкві було конфісковано 4 давні дзвони діаметром 58, 30, 22, 32 см, один із дзвонів вагою 16 кг, виготовлені у 1799, 1686 та 1799 роках. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала[13].
- Хрест на розвилці з написом: «Спомагаймо померших не тілько слезами, але і молитвами. Мошківці. 1923 р.»[14].
Інфраструктура
В селі діють фельдшерсько-акушерський пункт та Народний дім.
-
Народний дім -
Народний дім з вулиці -
Народний дім (фрагмент) -
Футбольне поле
Відомі люди
- Марійчин Андрій Ількович — «Тютюнник» (1914—1946) — сотенний сотні «Вітрогони»[15].
- Шинкарук Неоніла Іванівна — начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти Міністерства освіти і науки України[16]. Заслужений працівник освіти України.
- Д-р Ян Янув (1888—1952) — польський філолог, наукові зацікавлення полягали здебільшого в дослідженні українських текстів XVI—XVII століть та порівнянні їх з польськими, і в українській діалектології Галичини.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Картка Войнилівської територіальної громади громади. voynylivska-gromada.gov.ua. Войнилівська селищна громада. Процитовано 24 червня 2026.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 23 червня 2026.
- ↑ Прогноз погоди в селі Мошківці. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 28 листопада 2023. Процитовано 24 червня 2026.
- ↑ а б в Відстані від села Мошківці. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2026.
- ↑ а б Moszkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 730. (пол.)
- ↑ Село Мошківці. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 24 червня 2026.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 24 червня 2026.
- ↑ а б Кубійович, 1983, с. 33.
- ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Войнилівська селищна громада, Калуський район, Івано-Франківська область, с. Мошківці. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 24 червня 2026.
- ↑ № 1711. Coram nobis Ignathkone… // Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. T. 12: Najdawniejsze zapiski sądów halickich (1435—1475). — Lwów: skł. gł. w księg. Seyfartha i Czajkowskiego, 1887. — S. 151. — 551 s. (лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 96. (пол.)
- ↑ Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мошківці: Церква. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
- ↑ Олексій Оніщук, Ігор Ільницький (20 листопада 2017). Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. vikna.if.ua. Інтернет-сайт «Вікна». Архів оригіналу за 17 травня 2026. Процитовано 24 червня 2026.
- ↑ Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мошківці: Придорожний хрест. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 24 червня 2026.
- ↑ Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. ua.convdocs.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
- ↑ Наказ Міністерства освіти і науки України від 7 лютого 2003 р. № 65 «Про затвердження складу журі Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості». zakon.rada.gov.ua. Верховна Рада України. Процитовано 24 червня 2026.
Джерела
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 33. — ISBN 3-447-02376-7.
- Moszkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 730. (пол.)
Посилання
- Село Мошківці, Івано-Франківська область, Калуський район, Войнилівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 24 червня 2026.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).